Ви помітили: останнім часом посилився наступ на права працюючих відразу за двома напрямками - з одного боку бачимо спроби звузити ці права, з іншого - обмежити можливість протестувати проти цього?
При цьому зауважимо, що «міловановщина» і «третьяковщина» нікуди не поділися. І якщо зараз спроби змінити трудове законодавство в бік погіршення становища працюючих не так очевидні і не так на слуху, як, скажімо, рік тому, це зовсім не означає, що їх немає. Ось свіжий приклад. За повідомленнями деяких ЗМІ, нещодавно чиновникам і роботодавцям вдалося протягнути в законодавче поле такзвані «нульові контракти».
Такі трудові контракти називаються «договорами з нефіксованим робочим часом», тобто, якщо робота є, компанія залучає фахівця для її виконання, а немає роботи - людина «у вільному польоті». Відповідно йде і оплата - за відпрацьований час. Але скільки в підсумку «набіжить» заздалегідь прорахувати складно, томущо навантаження може бути різним. У той же час людина не зможе повноцінно підробляти на стороні, так як не знає, коли саме його викличуть на роботу за «нульовим контрактом».
Ці та інші «інновації», звичайно, викликають супротив профспілок та працівників. Як і заборгованість по зарплаті, підвищення цін і тарифів, порушення соціальних і трудових прав, у т. ч., і на отримання гідної оплати праці та участі у розподілі доходу підприємств. Вони виходять на акції протесту. Але досі, скажемо так, «право на заперечення» профспілок і працівників дуже обмежено законодавчо і на практиці. Зокрема досі залишається фактично не врегульованим питання про страйки. Влада та роботодавці настільки обмежили право працівників на виявлення свого протесту шляхом страйку, що ця можливість незгоди наближається фактично до нульової позначки.
А тим часом механізм вирішення колективних трудових спорів потребує оновлення. Адже в Україні передбачено надмірно складну, бюрократичну процедуру входження в колективний трудовий спір та проведення страйку, що створює додаткові перешкоди для реалізації прав професійних спілок і захисту інтересів працівників.
Тому зараз вкрай необхідно модернізувати законодавство про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) з метою спрощення процедури проведення страйку.
При цьому дуже важливо, щоб фраза «Дозвольте заперечити» звучала не запобігливо, а рішуче і вагомо.
Олексій Петруня,
Прес-центр ФПУ
