А23
Важливі рішення судів проти експлуататорської практики компаній-платформ, прийняті на цьому тижні, свідчать про невідкладність дій ЄС щодо цієї порочної бізнес-моделі.
Верховний суд Великобританії постановив, що Uber повинен ставитися до своїх водіїв як до працівників, а не як до самозайнятих, відхиливши четверту та останню апеляцію компанії в судовому процесі, який розпочався ще в жовтні 2016 року.
Раніше суд у Нідерландах прийняв рішення проти Deliveroo. У справі, порушеній членською організацією ЄКП FNV, Апеляційний суд Амстердама постановив, що кур’єри з доставки їжі Deliveroo є працівниками, і до них слід відповідно ставитися.
Це вже третя значима поразка Deliveroo в судах за останні два місяці. В Іспанії Deliveroo має сплатити соціальні внески у розмірі 1,3 мільйона євро за рішенням суду Барселони, який встановив, що 748 кур’єрів Deliveroo були фіктивними самозайнятими. В Італії суд Болоньї задовольнив позов про те, що алгоритм Deliveroo, Frank, дискримінував робітників та обмежував їхній доступ до замовлень після пропуску роботи через участь у страйку або за станом здоров'я.
З листопада минулого року профспілки також добилися перемог над Uber, Globo та Temper. Чітка тенденція в судових рішеннях вже змушує деякі компанії-платформи добровільно пропонувати працівникам трудові угоди. У Франції Just Eat планує найняти 4500 кур’єрів у 30 французьких містах до кінця 2021 року. Тим часом профспілки успішно домовились про укладення колективних договорів для кур'єрів у Данії, Австрії та Швеції.
Необхідність законодавчого регулювання на європейському рівні очевидна, і в наступну середу Європейська комісія розпочне консультації щодо «умов праці працівників платформ».
Профспілки успішно кидають виклик компаніям-платформам у судах по всій Європі, і їхня бізнес-модель, що базується на експлуатації, з кожним судовим рішенням стає все більш хиткою.
ЄКП закликає ЄС вжити заходів з метою забезпечення:
• Презумпції трудових відносин у компаніях-платформах і перекладення тягаря доказування на компанії, щоб захистити працівників.
• Щоб нестандартні працівники та працівники компаній-платформ могли скористатися своїми правами на відповідну заробітну плату, соціальний захист (наприклад, оплачувані відпустки та лікарняні, доступ до допомоги по безробіттю) та на колективні переговори через профспілки.
• Щоб бізнес-модель компаній-платформ відповідала трудовим та соціальним правам, а не базувалася на скороченні витрат на робочу силу та перекладенні ризиків на працівників.
Правова визначеність на рівні Європейського Союзу також була б корисною, щоб не допустити погрози з боку великих платформ залишити ринки країн-членів ЄС, в яких обговорюються питання національного регулювання діяльності платформ.

Photocredit: CreativeCommons/NeilTock www.noeltock.com