Нещодавно у своїй колонці в газеті «Київ пост» Міхеіл Саакашвілі надав рецепти спрощення трудових відносин, начебто в інтересах людини праці, а насправді?
Протягом всієї державної незалежності українському суспільству постійно нав’язується думка, що діючий Кодекс законів про працю України – «радянський рудимент», який не відповідає сучасним трудовим відносинам. Більш того з’явилося чимало своїх, а тепер їм на допомогу і закордонних ліберальних реформаторів, які вже ну абсолютно точно знають, яким повинно бути українське трудове законодавство.
Більш того, ці старі/нові обличчя осідлавши Національну раду реформ висиділи такий собі спрощений порядок регулювання трудових відносин.
Метою цього творіння проголосили – зменшення тиску на бізнес, а по суті повне самоусунення держави і залишення працівника сам на сам з роботодавцем.
Що пропонують автори законопроекту? Запровадити спрощений порядок трудових відносин для підприємств до 250 працівників, а це 99,9 % суб’єктів господарювання. А решта 518 великих підприємств (0.1%), вони залишають працювати по «радянському» КЗпП?
Чому ж так несправедливо? Одним вперед, а іншим назад?
Більше того, законоборці запроваджують індивідуальний трудовий контракт, в якому не кожний працівник і розбереться, а той хто розбереться зразу зрозуміє, що такий документ буде складений роботодавцем на користь самого роботодавця, а ніяк не працівника. Що це, як не трудове рабство?
А якщо додати до цього, що роботодавець навряд чи буде заводити для цієї роботи кадровика, тоді взагалі такий документ стає врівень усній угоді, а у нас закони України виконуються м’яко кажучи – слабенько.
Навряд чи працівник зможе звернутися за правовою допомогою і до профспілок, роботодавець просто не допустить їх існування на своєму підприємстві. Можливо працівник звернеться до суду? Навряд чи, за що простий працівник найме висококваліфікованого адвоката? А роботодавець точно знайде гроші на кваліфікованих юристів.
Скажете, утопічне спрощення? Ні, чіткий розрахунок, загнати працівника у безвихідь, щоб у нього не залишалось іншого виходу як погоджуватися на умови, які не передбачають жодних відпусток, лікарняного, встановлюють ненормований робочий день та інших соціальних гарантій і профспілкового захисту його прав та інтересів. Альтернатива – безробіття.
А «Карлсон» у черговий раз пострибавши на дахах українців знову відлетить за новою порцією щастя до іншої країни!
Насправді, як засвідчує практика, питання реформування трудових відносин складний, довготривалий, процес з метою визначення у законодавчий спосіб, виваженої, компромісної взаємодії між роботодавцем і найманим працівником. Тому Федерація профспілок запрошує до широкої громадської дискусії на своїх інформаційних ресурсах профспілкових активістів, наукову спільноту, представників влади і роботодавців.
