Науковці та місцева влада підтримують ініціативу Яготинської об’єднаної територіальної громади Київської області щодо відкриття у селі Лемешівка апітерапаевтичного центру для оздоровлення громадян та реабілітації після перенесених хвороб, у т. ч і COVID-19.
В Україні на рік виробляється 70-80 тис. тон меду, більшість якого експортується. Але рівень внутрішнього споживання меду у нас втричі нижчий, ніж, наприклад, у Німеччині. Там рівень споживання меду на душу населення складає 4,5 кг на рік, а у нас лише 1,5 кг на людину.
При цьому Україна протягом останніх років входить до десятки найбільших експортерів меду в світі, а за обсягами виробництва меду є лідером в Європі.
- Нам потрібно посилити споживання бджолопродуктів, щоб люди швидше відновлювались після хвороби, - переконаний директор Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» Володимир Постоєнко, який підтримав ініціативу лемешівського пасічника Олега Шаромигова щодо використання бджолопродуктів для відновлення здоров’я, зокрема, у постковідний період.
- Я приїхав до інституту за науково-методичною підтримкою розвитку нашої виробничої професійної діяльності, - говорить Олег Шаромигов. - Після пандемії, що другий рік вирує світом і Україною, ми сформували концепцію інформаційної платформи «Бджільництво України – ера після ковід-19». Ось тому я запропонував дирекції Інституту співпрацю у галузі апітерапії, лікування, пропагування продукції бджільництва, профілактики захворювань, у т.ч і Ковіду. Тому що кожна бджола – це терапевт, а кожен вулик – це фабрика здоров’я.
Володимир Постоєнко поінформував, що на сьогодні в Україні налічується 3,5 млн. бджолосімей і 400 тис. пасічників.
- Якщо брати статистичні данні по виробництву меду, то є різні цифри. Це відбувається через те, що не всі пасіки у нас зареєстровані, - говорить він. - У нас в основному дрібнотоварне виробництво продукції бджільництва. І основне з наших завдань – збільшення промислових пасік – від 1000 бджолосімей. Це нам дасть перш за все виробництво якісної продукції бджільництва. На промислових пасіках ми зможемо виробляти значну кількість продукції, яку потім можна буде стандартизувати, проводити контроль якості.
В Україні бджільництво розвивається за трьома напрямками: товарні пасіки, медово-запильний напрямок, тобто запилення сільськогосподарських культур і племені пасіки. У нас дуже не упорядковане питання запилення культур, адже, саме бджоли є найкращими запилювачами.
Запилення бджолами сільськогосподарських культур підвищує їхню врожайність на 15-20 %, а віддача соняшнику зростає на 35-40%. Тому бджільництво має велике значення для сільського господарства та інших галузей господарства. Нам потрібен закон, яким визнати запилення бджолами сільськогосподарських і ентомофільних культур як обов’язковий агротехнічний захід. Завдяки цьому йде не тільки надбавка по врожаю, а також покращується якість насіння.
- Коли йде мова про апітерапію, тобто застосування продуктів бджільництва і різноманітних засобів на їх основі для людини, то перш за все мова йде про оздоровлення. Ці продукти мають багатогранну дію, комплексний позитивний вплив на організм людини.
На сьогодні у нас вже напрацьовані певні технологічні розробки, як переробляти цю продукцію, підходи до складання рецептур засобів на основі продуктів бджільництва, але що стосується їх для застосування на користь здоров’я, то ми знаходимось на початковій стадії.
Тому в умовах, що склались наразі, є актуальним напрацювання відповідних протоколів, до складу яких би входило застосування апіотерапевтичних засобів або продуктів бджільництва для лікування людини. Інститут займається цим питанням. На сьогодні ми відновили у складі Інституту лабораторію апітерапії. У нас є апітерапевтичний кабінет для оздоровлення населення. У ньому будуть напрацьовуватись такі протоколи оздоровлення і профілактики та лікування людей. Потім ми плануємо їх тиражувати та передавати по всій Україні для оздоровлення людей через апітерапаевтичні центри. Ось ми з О.І. Шаромиговим і обговорили таку ініціативу, як у с. Лемешівка створити подібний центр. Основні вимоги – чисте повітря, ставочок, або річка. У таких куточках було б дуже гарно створювати такі центри.
- В Лемешівці такі умови є, - відповідає О.Шаромигов. - У нас протягом десяти років діяла школа бджільництва для діточок. Зберігся науково-методичний кабінет, тобто ми готові для такої співпраці.
До теми:
Враховуючи важливе значення бджільництва, Європарламент ще у 2018 році ухвалив резолюцію про здоров’я бджіл та актуальні виклики для сектору бджільництва.
Генеральна асамблея ООН вирішила оголосити 20 травня – всесвітнім днем бджіл. Резолюція сприяє захисту бджіл та надає дієві механізми підтримки бджолярів, що опинилися у скрутному становищі. В усіх розвинених країнах світу поступово збільшуються дотації галузі з бюджету, зокрема, і з бюджету ЄС. З минулого року в Україні також діє програма державної підтримки на розвиток бджільництва. Тим власникам, хто зареєстрував свою пасіку, надається компенсація на отримання бджолосімей.
На фото: Олег Шаромигов, голова правління обслуговуючого кооперативу «Пчілка» села Лемешівка та Віктор Грицай, депутат Яготинської районної ради.
Прес-центр ФПУ
за матеріалами програми «Колос». Аграрний щоденник», Українське радіо (http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=531)
