А8

«Від держав-членів вимагають бути конкурентоспроможними й ощадливими: їх пробачають за недостатню соціальність». Це влучне зауваження щодо того,  які проблеми потрібно вирішувати у Європі, було зроблене у доповіді Спеціального доповідача ООН з питань крайньої бідності та прав людини Олів’є де Шуттера після його візиту до Європейського Союзу. Доповідь була опублікована 30 червня. Її можна знайти тут, а презентацію доповідача – тут.

Під час свого візиту до ЄС Спеціальний доповідач зустрівся з представниками понад 50 установ та організацій, включаючи людей, які постраждали від бідності, профспілки, громадянське суспільство, представників міст, посадовців установ ЄС та урядів держав-членів, щоб оцінити внесок ЄС у подолання бідності в регіоні.

ЄФПГО мала дві зустрічі зі Спеціальним доповідачем. Одну на початку його візиту – див. тут звіт про зустріч та записку ЄФПГО, у якій викладене наше занепокоєння, а другу – під час нашого нещодавнього заходу з нагоди Дня державної  служби ООН 23 червня. В обох випадках Спеціальний доповідач уважно поставився до нашої стурбованості щодо якісних громадських послуг.

Як зазначається у доповіді, занадто великому числу громадян ЄС – кожному п’ятому або 91,4 млн. – загрожує бідність або соціальна ізоляція, а нерівність залишається незмінним або навіть зросла з 2008 року. Спеціальний доповідач зазначив, що для вирішення цієї проблеми необхідно посилити політику перерозподілу. Однак інвестиції у сфери, критично важливі для скорочення бідності, а саме соціальний захист, охорону здоров’я та освіту, насправді нижчі за рівень до 2008 року. Крім того, ЄС чинить тиск не лише на вибір національних бюджетів, а  також, наприклад, в енергетичній політиці, обмежує використання соціальних або регульованих тарифів, які, як доведено, є ефективними у зменшенні енергетичної бідності.

Спеціальний доповідач стверджує, що такі дії суперечать зобов’язанням, узятим згідно з Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права, які вимагають поступового здійснення прав людини і відсутності регресивних кроків. У своїх рекомендаціях Спеціальний доповідач закликав ЄС зробити пріоритетом покращення соціальних результатів, оскільки неналежне вирішення проблем бідності та нерівності ставатиме дедалі неспроможним та неприйнятним.

Серед рекомендацій доповіді – «соціальна» економічна політика, зміцнення громадського обслуговування та інтеграція принципів прав людини у повсякденну роботу. Так, Нове покоління ЄС та Фонд відновлення та стійкості повинні бути спрямовані на зміцнення громадського обслуговування та збільшення соціальних інвестицій, насамперед у  дошкільну освіту та догляд. ЄС повинен спрямувати держави-члени на підвищення мінімального доходу та мінімальної зарплати, боротьбу з безпритульністю та впровадження прогресивного оподаткування. Слід переглянути показники Соціального табло Єврокомісії, включивши до них показники рівня профспілкового членства та охоплення колективними угодами, і надавати більшу вагу моніторингу соціального демпінгу у цілому. Що стосується оподаткування, то з доповіді зрозуміло, що проблему податкового демпінгу необхідно вирішувати: «Вимоги (Договору) щодо одностайності у сфері оподаткування не захищають національний суверенітет. Вони роблять скоріше навпаки: це перешкоджає їх здатності діяти колективно, а отже ефективніше».

Профспілки сходяться на думці, що пріоритетність соціальних результатів перед короткостроковими економічними показниками вимагає зміни напряму. В рамках Конференції  про майбутнє Європи вже розпочалися дискусії щодо визначення змін політики, правил та договорів ЄС на підтримку цього.

https://www.epsu.org/article/un-report-poverty-and-human-rights-eu