21Винесення на розгляд 2-го засідання Міжгалузевої ради Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок спільно з колегією Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області питання щодо стану безпеки праці на підприємствах області та завдання щодо його покращення управління, не є випадковим.

      Відкриваючи пленум, голова облпрофцентру Віталій Дубіль, підкреслив, що ситуація в цій сфері, незважаючи навіть на скорочення виробництва та наслідки коронавірусного карантину, залишається вкрай напруженою і потребує спільної уваги профспілок, роботодавців і влади. Тому дуже важливим і показовим є спільне проведення засідання Ради та колегії ГУ Держпраці.   

      На фоні в цілому позитивної динаміки зменшення за останні роки рівня загального травматизму на 20%, а з летальним наслідками - на 35%, зазначив у своїй доповіді головний технічний інспектор праці облпрофобєднання Петро Довганенко, -  на багатьох підприємствах в той же час не приділяється належної уваги питанням охорони праці та профілактики профзахворювань.

Внаслідок цього сьогодні значна частина зайнятих у виробництві робітників (близько 30%,  а в окремих галузях гірничопромислового та металургійного виробництва – від 55 до 80%)  працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, на вкрай застарілому обладнанні.

    Як результат кількість, зокрема, вперше виявлених професійних захворювань зросла з 720 випадків у 2016 році до 926 в 2020-му (+28,6%), до чого в деякій мірі призвели також відсутність медичного забезпечення працівників безпосередньо на підприємствах та профілактичного санаторно-курортного лікування по лінії Фонду соціального страхування України. Відзначається  постійно високий рівень смертності працівників на робочих місцях з так званих природних причин, від загальних захворювань, особливо осіб старшого віку (щорічно трапляється 80-90 подібних випадків, що значно перевищує кількість загиблих на виробництві внаслідок травмування), і це також зумовлене як не належною якістю медичних оглядів, так нерідко і не повним охопленням категорій працівників з підвищеним ризиком до захворювань, що мали б проходити медичні огляди.     

    Велику стурбованість викликає відсутність належного фінансування заходів з охорони праці на деяких підприємствах, а також системного підходу до управління цим надзвичайно важливим напрямом роботи.  На жаль, і в місцевих органах влади ці служби також ліквідовані, тому при реєстрації підприємств питання організації  новими роботодавцями безпечного виконання робіт взагалі не ставиться.  Чимало проблем, зазначалось у доповіді, виникає й через не врегулювання питань з атестацією робочих місць, від чого залежить надання працівникам пільг та компенсацій за роботу у несприятливих умовах. Констатувалось й  значне зростання напруженості праці у багатьох галузях через так звану «оптимізацію».  

    Є запитання й до нинішньої влади. Чого тільки вартий запропонований Мінекономіки  проєкт  закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який значно погіршує існуючі норми, а також ліквідує право профспілок на здійснення громадського контролю за організацією безпечної праці. (З цим законопроєктом, до речі, незгодні не тільки профспілки, але  висловлюють суттєві зауваження до нього і організації роботодавців). 

   Зі своєї сторони профспілки намагаються посилювати свій вплив  на цю важливу сферу. Тільки 2020 р. ними проведено 178 перевірок, у ході яких було виявлено більше 750 порушень і винесено 161 подання про необхідність їх усунення. Питання охорони праці регулярно розглядаються на засіданнях виборних органів, представники профспілок беруть участь у формуванні відповідного розділу колдоговорів та угод. Активізується робота громадських інспекторів. Та все ж цього вже замало. В нинішніх непростих умовах у вирішенні питань охорони праці, підкреслив П.Довганенко, зростає роль колективних договорів, зокрема, в справі  покращення санітарно-гігієнічних умов праці, забезпечення спецодягом та засобами індивідуального захисту, проведення медичних оглядів, навчання з питань охорони праці, фінансуванні санаторно-курортного лікування працівників і т.і. Потребує подальшого вдосконалення і взаємодія профспілок з контролюючими органами. Насамперед, з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, з яким у облпрофцентру укладено Угоду про співпрацю.

   Про це ж говорив на спільному засіданні у співдоповіді й начальник управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки ГУ Держпраці Антон Чегринець, який підкреслив важливість взаємодії з профспілками у цій сфері.

   В обговоренні взяли участь голова комісії з охорони праці і здоров’я МРП, голова обкому профспілки енергетиків Микола Риженков, голова профкому шахти «Степова» ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» Сергій Рижков, заступник голови облради профспілки металургів і гірників Андрій Чайка, голова Дорпрофсожу Андрій Лейко, голова профкому Придніпровського експертно-технічного центру Лариса Іващенко, голова обласної тристоронньої соціально-економічної ради, керівник Федерації організацій роботодавців Віктор Сергєєв.

  В роботі засідання взяв участь і виступив керівник департаменту охорони праці, головний технічний інспектор праці ФПУ Юрій Андрієвський, який, зокрема, зазначив, що спільна робота профспілок, роботодавців і влади на Дніпропетровщині позитивно впливає на загальну ситуацію в сфері охорони праці та сприяє зменшенню рівня травматизму в регіоні. Детально розповів він й про дії Федерації задля недопущення прийняття   нового, антисоціального за суттю закону про працю.

  В ухваленій постанові визначені подальші дії облпрофоб’єднання та ГУ Держпраці щодо посилення захисту прав членів профспілок на здорові і безпечні умови праці, вдосконалення профілактичної роботи з метою зниження рівня травматизму.   

     Під час заходу голова облпрофцентру В.Дубіль та начальник ГУ Держпраці О.Бондаренко підписали нову Угоду про співробітництво на 2021-2025 рр.

                          Прес-центр Дніпропетровського облпрофобєднання