Зіткнувшись із найбільшим потоком людей після закінчення Другої світової війни, 27 країн-членів ЄС ухвалило рішення про спрощення процедури для захисту українських громадян, тим самим скориставшись директивою ЄС від 2001 року, яка ніколи раніше не використовувалася і призначена для надання тимчасового захисту біженцям, які рятуються від військової агресіії.
Конкретні права особи, яка звернулась за наданням тимчасового захисту визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС. Тому для того, щоб ними скористатися, потрібно звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою їм мовою їхній статус та права.
Особи, на яких поширюється тимчасовий захист:
- громадяни України, які вимушено покинули Україну 24 лютого 2022 року або після цієї дати в результаті військового вторгнення російських військ
- особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року
- члени сімей перших двох категорій, у тому числі чоловік/дружина (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини (без різниці, чи вони народжені у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їх близькі родичі, які проживали разом з ними у складі сім’ї на момент вторгнення Росії до України, і які повністю або переважно перебували на утриманні осіб з перших двох категорій
- громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах до своєї країни або регіону походження.
Питання надання тимчасового захисту або статусу біженця є винятковою прерогативою компетентних органів країни перебування.
Тимчасовий захист передбачено на рік з можливістю автоматично його продовжити на наступний, залежно від ситуації в Україні.
Права осіб, які користуються тимчасовим захистом:
- дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження)
- доступ до роботи (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має)
- доступ до освіти. Діти до 18 років мають право навчатись у закладах освіти на рівні громадян країни перебування
- забезпечення житлом (заселення у центр чи надання засобів для проживання)
- доступ до соціального забезпечення
- доступ до медичного обслуговування
- право на відповідну інформацію про тимчасовий захист
- можливість отримати статус біженця у майбутньому
- можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.
Департамент правового захисту
апарату ФПУ