Робітники хочуть високих зарплат, а менеджери компаній – менших витрат. Цей конфлікт інтересів триває не одне століття і щоразу загострюється під час великих економічних криз.

Якщо роботодавець не йде на компроміси, то працівники пускають у хід останній аргумент: страйк. Вони припиняють працювати, поки не будуть виконані їхні умови. Зазвичай про компроміси вже не йдеться.

27 березня загальнонаціональний страйк у Німеччині призвів до зриву роботи авіасполучення, залізничного та громадського транспорту. Профспілки закликали 230 тис працівників транспортної галузі не виходити на роботу.

У підсумку тисячам пасажирів у ЄС довелося змінити свої плани.

Хвиля страйків поступово накриває західний світ. За кордоном перебуває найбільша в історії кількість українців, які теж мають бути готові до складнощів з переміщенням.

Чому страйкують європейці

Профспілковий рух у Європейському Союзі – один з найпотужніших у світі. Європейська конфедерація профспілок (ETUC) налічує 45 млн членів.

До неї входять сотні профспілок, які ведуть перемовини з профільними асоціаціями. Вони вимагають покращити умови праці і підвищити зарплату. Якщо не вдається досягти бажаного, працівники кидають робочі місця на добу.

Такі добові страйки можуть перерости в щотижневі, завдаючи матеріальних та репутаційних втрат компаніям.

Не важливо – буде ця акція на автозаводі чи в хабовому аеропорті. У хартії основних прав Євросоюзу закріплене право робітників на страйк для захисту своїх інтересів і вони охоче ним користуються.

Детальніше: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/03/31/698615/