26 листопада 2007 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 20 лютого Всесвітнім днем соціальної справедливості і, починаючи з 2009 року, він відзначається щорічно. У нашій країні Всесвітній день соціальної справедливості відзначається з 2011 року з ініціативи Федерації профспілок України й відповідно до Указу Президента України.
Соціальна справедливість – одна з найголовніших цінностей суспільства, запорука його стабільності й благополуччя. На жаль, ще й досі соціальна справедливість залишається недосяжною мрією для великої частини українських громадян, у тому числі і для працівників, які працюють у соціальній сфері.
Багато років влада не приділяє достатньої уваги питанню оплати праці працівників соціальної сфери, заробітна плата яких на сьогоднішній день ґрунтується на розмірі посадового окладу (тарифної ставки) працівника І-го тарифного розряду ЄТС, що на 55 % менше розміру мінімальної заробітної плати. Фінансування установ та закладів соціальної сфери здійснюється не в повному обсязі, через що не виплачуються премії, надбавки та інші виплати, передбачені умовами оплати праці, і, як результат, висококваліфіковані фахівці отримують заробітну плату на рівні мінімальної заробітної плати. У результаті цього середня заробітна плата в соціальній сфері на 30-50% менша за середню заробітну плату в економіці. Економія на працівниках, що працюють в сфері надання соціальних послуг, нівелює престижність праці в цій сфері та генерує основну частку «працюючих бідних» серед «бюджетників».
Задля вирішення означених проблем Профспілка працівників соціальної сфери України неодноразово зверталась до Міністерства соціальної політики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Ми поділяємо вимоги про першочерговість фінансування заходів оборонного характеру, направлених на захист держави, але Законом України «Про соціальні послуги» передбачається, що оплата праці працівників надавачів соціальних послуг має забезпечувати належні матеріально-побутові умови для ефективної діяльності працівників, підвищувати престижність професії, але оплата праці за кваліфіковану роботу на рівні 7100 грн є дискримінаційною, оскільки навіть не забезпечує фактичного рівня прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Довготривалий характер проблем оплати праці в соціальній сфері та, як наслідок, підвищена чутливість до будь-яких обмежень у цій сфері, свідчить про необхідність корегування державної політики у цьому напрямі.
Зважаючи на ситуацію в Україні та наше розуміння проблем, ми вимагаємо:
- негайних і докорінних змін у державній політиці щодо встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою із врахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи;
- реформування заробітної плати з метою збільшення частки посадового окладу у структурі заробітної плати;
- врегулювання переліку складових заробітної плати, які не враховуються для визначення її мінімального розміру.
Закликаємо до утвердження в Україні системи надання своєчасної, гідної і справедливої винагороди за виконану роботу!
Тому відзначення на державному рівні Всесвітнього дня соціальної справедливості має сприяти акцентуванню уваги органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських організацій на вирішенні питань соціальної справедливості в оплаті праці та соціального захисту, подолання бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, гендерної рівності, соціального добробуту і в цілому в соціальній справедливості для всіх громадян України.
Президія Центральної Ради Профспілки
працівників соціальної сфери України
