Сьогодні, коли світ праці зазнає стрімких змін, а суспільство переживає глибокі трансформації, Федерація профспілок України стоїть перед необхідністю переосмислення своєї ролі, структури й підходів до захисту трудових прав. Питання реформування ФПУ визріло давно — і хоча воно час від часу з’являється в дискусіях за зачиненими дверима, ці обговорення залишаються переважно внутрішньою справою вузького кола посадовців і апаратників.
Утім, замкнутий характер цього процесу дедалі більше контрастує з викликами, які постають перед профспілковим рухом. Найболючішим серед них є поступова втрата зв’язку з молодими поколіннями — особливо з тими, хто вже сьогодні входить на ринок праці, шукає колективної підтримки та потребує сучасних, гнучких форм представництва. Покоління Z — критичне до авторитетів, відкрите до нових форм солідарності, цифрове за своєю природою — майже не знаходить себе в нинішніх структурах і практиках профспілок.
Без відкритої, публічної дискусії про те, якою має бути ФПУ в нову епоху, ми ризикуємо остаточно втратити довіру тих, заради кого маємо існувати. Реформування не може бути лише технічним процесом — це має бути глибокий діалог зі всіма членами профспілок, з молоддю, з активістами на місцях, із представниками різних поколінь і професій.
Ця розмова потрібна не колись у майбутньому, а вже зараз. І вона має відбуватися не в кабінетах, а у відкритому просторі, де чутно голос кожного члена профспілки.
Покоління Z і профспілки: тихе знехтування чи новий профспілковий шанс?
Хоча покоління Z економічно успішніше за попередні покоління у своєму віці, його ставлення до праці й до профспілок формує радше дистанція, ніж ентузіазм. Як же профспілковий рух реагує на прихід покоління, яке не просто не приєднується до профспілок, а часто й не розуміє, навіщо вони існують?
Профспілкове членство за поколіннями: коротка динаміка
У більшості країн ОЕСР рівень профспілкового членства знижується вже понад 40 років — від пікових 40–60% у 1970–1980-х роках до середнього рівня 15–20% сьогодні. І хоча старші покоління досі утримують профспілкову інфраструктуру, молодь до профспілок не долучається. Зокрема:
· У Великій Британії (TUC, 2022):
Серед працівників віком 50–64 років профспілкове членство становить 28%.
Серед працівників 20–24 років — лише 6.3%.
· У США (Bureau of Labor Statistics, 2023):
У віковій групі 16–24 — 4.4% членів профспілок (проти 10.1% у середньому).
· У Швеції,
навіть попри високий загальний рівень членства, серед молоді (до 25) він становить приблизно 30%, у порівнянні з понад 70% у вікових групах 45+.
Чому покоління Z не йде в профспілки?
а) Зміни на ринку праці
· Зумери частіше працюють у нестандартних формах зайнятості: фріланс, гіг-економіка, тимчасові підряди.
· Вони часто змінюють місце роботи й менше пов’язують себе з роботодавцем, не кажучи вже про профспілки.
б) Ставлення до інституцій
· Довіра до традиційних інституцій серед покоління Z історично низька — це стосується не тільки партій чи урядів, але й профспілок.
· Молодь радше шукає індивідуальних шляхів захисту (через соцмережі, юридичні консультації, самоорганізацію ad hoc), ніж вступає в бюрократичну структуру.
в) Невидимість профспілок
· Профспілки погано комунікують із молоддю. Їх майже не видно у TikTok, YouTube чи Discord — де формується світогляд зумерів.
· Молодь часто просто не знає, що профспілки ще існують або що вони можуть бути для них корисні.
Але є й інші сигнали: повільне пробудження
Попри низьке членство, цілісна картина не є безнадійною.
· У США 77% молоді 18–34 років у 2023 році позитивно ставляться до профспілок (дані Gallup), що вище, ніж у будь-якій іншій віковій групі.
· Молоді працівники були рушієм профспілкових кампаній у Starbucks, Amazon, Apple. Хоча формально членство не масове, ініціатива часто йде саме від зумерів.
· У Великій Британії профспілки в освіті, культурі й ІТ змогли частково переформатувати підхід, зосереджуючи увагу на "м’яких" запитах покоління Z — ментальному здоров’ї, work-life balance, боротьбі з харасментом, питаннях інклюзивності.
Висновки: покоління Z — профспілковий виклик і шанс
Покоління Z не вступає в профспілки так, як це робили бебі-бумери чи покоління X. Вони не визнають авторитету через вік або статус. Вони економічно сильніші за попередників, і це знижує стимул до колективного захисту. Але водночас вони схильні до солідарності, до ціннісного активізму (екологія, антидискримінація), а також не бояться експериментувати з новими формами організації — горизонтальними, гнучкими, цифровими.
Це не покоління профспілкового минулого. Але можливо — профспілкового майбутнього, якщо сам профспілковий рух навчиться бути радикально інакшим.
Василь Шилов
Профспілки та Покоління Альфа: час нових викликів і можливостей
«Ми не готуємо дітей до нашого світу. Ми готуємо наші організації до їхнього».
Нове покоління — нові реалії
Поки увага багатьох профспілок ще прикута до проблем залучення покоління Z, на горизонті вже з’являється новий виклик — покоління Альфа. Це діти, народжені після 2010 року, що виростають у світі планшетів, штучного інтелекту та алгоритмів. Їхній досвід соціалізації, спілкування й розуміння справедливості формується інакше, ніж у попередніх поколінь. Проте ця когорта ще не сформована — і саме зараз профспілки мають шанс вплинути на її цінності.
Що ми вже знаємо про Альфу?
Дослідження Марка Маккріндла — австралійського демографа, який стоїть за цією назвою, і яка символізує нову главу. Майже 20 років тому він проводив опитування серед людей, і багато хто запропонував назву «Покоління А». Але замість того, щоб повернутися до початку латинського алфавіту, він звернувся до грецького.
«Альфа» нещодавно стала модним словом. Було опубліковано безліч звітів та опитувань про цих молодих людей. Прогнозується, що до 2029 року представники цієї групи стануть найбільш численним поколінням у світі (понад 2 мільярди осіб). Це покоління виростає в умовах: гіперцифровізації, кліматичних криз, невизначеності майбутнього та зміни форматів праці. Вони від народження знайомі з гейміфікацією, віртуальними аватарами та штучним інтелектом. Їхня ідентичність формується у TikTok, Discord, метавсесвітах.
Що це означає для профспілок?
Профспілковому руху доведеться змінити не лише комунікаційні канали, а й саму суть участі. Для Альфи застарілими можуть здаватися не лише профспілкові плакати, а й саме уявлення про організацію як ієрархію. Вони мислять категоріями горизонтальних мереж, швидкої реакції, змістовної взаємодії, ідентичності через участь, а не через статус. Отже, щоб залишатися актуальними, профспілки мають пропонувати нові форми залучення: цифрове членство, інтерактивну освіту, участь у спільнотворенні, захист у цифровому середовищі. Покоління Альфа шукатиме не «організацію з традиціями», а «простір, де я можу діяти».
Інфографіка: Як покоління Альфа змінить профспілковий рух
|
Характеристика |
Покоління Z |
Покоління Альфа |
|
Народження |
~1997–2012 |
~2010–2024 |
|
Цифрова поведінка |
Соцмережі, стрімінг |
AR/VR, гейміфікований досвід |
|
Очікування від профспілок |
Захист, гнучкість, етика |
Інтерактивність, персоналізація, швидкий сервіс |
|
Тип участі |
Онлайн-членство, волонтерство |
Краудактивізм, мікроучасть, флешмоби |
|
Комунікація |
Instagram, Telegram |
TikTok, Discord, метаверси |
|
Фокус |
Справедливість, рівність |
Ментальне здоров’я, екологія, різноманіття |
Міжнародні приклади роботи з молоддю
· UN1ON (Франція) — Цифрова платформа CGT, створена спеціально для молодих працівників у гіг-економіці. UN1ON пропонує простий онлайн-вступ, чат-боти для юридичних консультацій та кампанії в Instagram і TikTok. Вона не лише інформує, а й мобілізує молодь на захист прав у нестабільних формах зайнятості.
· STAYING UNION (Велика Британія) — Кампанія TUC, спрямована на збереження молоді у профспілковому русі після перших років роботи. Вона включає менторські програми, стипендії для молодих активістів та участь у розробці політики профспілки щодо нових форм праці.
· DePaul University Labor Education Center (США) — Центр організовує симуляційні навчальні програми для старшокласників і студентів, які імітують реальні переговори між роботодавцями та профспілками. Такі навчання не лише знайомлять молодь із принципами колективної дії, а й формують навички солідарності та критичного мислення.
Висновок: Профспілка майбутнього — це не форма, а простір дії
Покоління Альфа не буде автоматично вступати до профспілок лише через традицію. Їхнє залучення потрібно здобути — діалогом, довірою, змістом. Профспілки майбутнього мають не лише боротися за права — вони повинні створювати нові уявлення про працю, гідність, справедливість. Якщо профспілки сьогодні інвестують у молодіжні програми, цифрові трансформації, навчання та партнерства, то завтра вони можуть стати простором, де Альфа відчує: «Тут я не просто працюю. Тут я маю голос».
Василь Шилов
