Українці, українки!
Шосте грудня – великий день, день тих, хто, тримаючи зброю, доводить українську силу, – День Збройних Сил України. І це про тих, хто дійсно об’єднує наш народ у боротьбі, вдячності, пам’яті і, звісно, об’єднує у великій повазі.
Ця наша повага – не лише в підтримці, молитвах, не лише в донатах і словах, які всі, безумовно, сьогодні напишуть своїм – рідним воїнам, які є в кожного.
Ця повага про дещо більше. Вона стала окремим явищем, феноменом нової України. Ця повага стала мистецтвом. І ця повага довкола нас – у наших містах, на наших вулицях і наших будинках. Це сотні зображень, які народилися по всій Україні. Сотні присвячень, що поєднали в собі мільйони подяк тобі, тобі, український воїне! І як важливо помічати ці мурали.
Як важливо, поспішаючи у своїх справах, зупинитися хоча б на мить. Пройти не повз, а поруч. Вдивитися в ці малюнки, у ці очі. Пам’ятати, що вони зробили у війні за незалежність України. Цінувати. А для цього – знати. Знати історію кожного.
Того, хто захищав рідний Київ, а потім полетів на допомогу в заблокований Маріуполь. Або виріс на Донбасі та боронив столицю. Був світовим призером з джіу-джитсу, а став захисником України. Хто був всесвітньо відомим оперним співаком, а став українським воїном. І того, хто був ювеліром, мав, як кажуть друзі, золоті руки й цими руками знищував окупантів. Різні долі. Однакові цінності. Різні імена. Однакова шана всім. Вони росли в різних містах, різних родинах, різних будинках, але всюди були виховані як справжні герої.
І скільки в цьому символізмі гордості й болю водночас: вони пішли захищати рідний дім – і сьогодні їхні портрети на стінах цих домів. І на школах, де вони мали різні оцінки, але на відмінно вивчили, що таке честь, відвага, людяність і любов – любов до своєї України.
Всі вони не пішли від нас – вони серед нас. Назавжди. У наших серцях. У наших віршах. У повідомленнях «Дякую!» Дякую всім військовим України. Всім героям на стінах, які за Україну стали й стоять стіною. Які разом – Збройні Сили України. Це більше ніж військо. Більше ніж сім’я. Це уособлення нас із вами – всієї України. Того, за що ми боремось.
Дорогі громадяни! Дорогі ЗСУ!
Боротьбі за справедливий мир для нас усіх – присвячені і ці роки, і ці дні.
Я дякую військовим, які на полі бою роблять усе, аби Україна мала впевненість за столом переговорів. Мала гідність. Мала сильні аргументи. Україна все це має. Бо має вас.
Всі наші роди військ, пишаємось усіма. Кожним і кожною, хто кожного дня на кожному напрямку захищає Україну. Чию відвагу бачимо, а захист відчуваємо. Хто «на нулі» викладається на всі сто. Хто змінив власне життя, аби життя незмінно було в Україні.
Кожен і кожна – воїни. Кожен і кожна – герої. Кожного й кожну я вітаю з Днем Збройних Сил України!
Вічна слава вам! Вічна пам'ять тим, хто віддав за Україну своє життя!
Слава Україні!
Детальніше: https://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-dnya-zbrojnih-sil-uk-101825
