Найголовніше завдання мінімальної заробітної плати – убезпечити працюючу людину від бідності. І тут дискусій та компромісів навколо мінімуму, що дозволяє забезпечувати виживання людини, яка працює, бути не може. Про це Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий заявив у своєму виступі на
«Зі свого боку профспілки прагнуть, щоб люди за свою працю отримували гідну оплату», - підкреслив він.
В конференції також взяли участь державний секретар Мінсоцполітики Віктор Іванкевич, президент УСПП Анатолій Кінах, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець, Національний координатор МОП в України Сергій Савчук та інші.
У виступах зазначалось, що мінімальна заробітна плата є одним з найбільш поширених засобів впливу на розподіл доходів на ринку праці. Насправді мінімальна заробітна платня зафіксована у законодавстві 90% країн світу. Проте механізм її впровадження, як з точки зору підходу, так і його ефективності, значно різниться від країни до країни. У зв’язку з потенційним впливом мінімальної зарплатні на перерозподіл доходів всередині країни, питання її встановлення стає доволі складним предметом політики і об’єктом численних суперечок й конфліктів між урядом, робітничими організаціями та працедавцями.
Протягом останніх 70 років питання мінімальної заробітної плати стає дедалі важливішим. Ця тенденція, певною мірою, демонструє слабкість професійних об’єднань, які не в змозі запобігти зниженню мінімальної зарплатні по відношенню до середньої по країні. Зміни у розмірі мінімальної заробітної плати можуть впливати на зайнятість, розподіл доходів і рівень цін. Емпіричні дослідження у багатьох країнах в різні історичні періоди показують, що прямого зв’язку між мінімальною заробітною платнею і безробіттям немає. Проте існує широкий консенсус щодо того, що мінімальна зарплата змінює рівень доходів на користь низькооплачуваних робітників.
У грудні 2016 року Верховна Рада України вирішила збільшити вдвічі рівень мінімальної зарплати із 1600 грн. (≈55 EUR) до 3200 грн. (≈110 EUR). Це політичне рішення супроводжується жвавими дебатами щодо ролі і впливу мінімальної зарплати на економіку країни. Український уряд сподівається, що збільшення рівня мінімальної зарплати допоможе легалізації «гібридної» зайнятості та скороченню частки тіньової економіки. Низка експертів відреагувала з великою підозрою на ініціативу уряду і навіть охрестила її популістською, у той час як більшість аналітиків погоджуються з тим, що вплив мінімальної зарплати на економіку після її підвищення вдвоє буде досить обмеженим і не перевищуватиме 2-3 відсотки. Деякі з аналітиків припускають можливе скорочення зайнятості в бюджетному секторі, а також перехід певних видів низькооплачуваної праці у тіньову економіку.
Цією конференцією організатори хочут долучитися до цих дебатів і разом зі знаними міжнародними експертами обговорити, яким чином різні моделі визначення мінімальної заробітної плати впливають на стабілізацію внутрішнього споживчого ринку в кризовий період, скорочення сектору з низькою зарплатнею та рівень бідності. Ми очікуємо, що обмін практичним досвідом між експертами із Західної Європи й пострадянських країн допоможе зрозуміти вплив підвищення мінімальної заробітної плати на економіку країни та з’ясувати механізм її визначення.
На конференції обговорюються такі ключові питання:
• Хто виграє від підвищення мінімальної заробітної плати?
• Які наслідки це матиме для ринку праці?
• Яким чином мінімальна заробітна плата впливає на рівень цін?
• У чому полягає різниця між мінімальною та середньою заробітними платами?
• У чому полягають практичні проблеми, пов’язані із впровадженням мінімальної заробітної плати?
• Як обчислюється мінімальна заробітна плата і хто має її визначати?
• Який існує зв'язок між мінімальною заробітною платою та колективними договорами?
• Яким чином впроваджувати мінімальну заробітну плату та проводити моніторинг її імплементації?
Прес-центр ФПУ