20 липня на сайті Глобального союзу IndustriALL опубліковано звіт за підсумками роботи 12-13 липня 2023 року в Україні місії союзу на чолі з заступником Генерального секретаря IndustriALL Кемалем Озканом.
Як ми повідомляли, у ході візиту у Києві відбувся семінар: «Захист прав працівників в Україні під час війни та при відбудові країни». Його організували Глобальний та Європейський союзи IndustriALL, Міжнародна організація праці за підтримки фонду ім. Фрідріха Еберта. У його роботі взяли участь: Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, заступник голови ФПУ Василь Андреєв, керівники та представники 13-ти галузевих профспілок, які є членськими організаціями Глобального союзу IndustriALL, соціальні партнери профспілок, зокрема, представники Об’єднання роботодавців України.
У Будинку профспілок в Києві відбулась робоча зустріч Голови ФПУ Григорія Осового з Кемалем Озканом.
Текст статті:
"Профспілкове зібрання в Україні, за яким відбулася тристороння зустріч з українським урядом, МОП та ООН, викрили масштаби порушень трудових прав та розглянули вимоги профспілок щодо післявоєнної відбудови країни.
"Народ, працівники та профспілки України мають нашу непохитну підтримку",- заявив заступник Генерального секретаря IndustriALL Кемаль Озкан, відкриваючи дводенні дебати, присвячені обговоренню того, якою країною Україна хоче бути після війни і як вона хоче ставитися до свого народу, включивши профспілки в дебати в якості ключового гравця.
"Існує гостра потреба у вирішенні проблеми порушення трудових прав та прав людини. Ми повинні ділитися реаліями на місцях і доводити докази до відома міжнародних органів влади, зокрема МОП. Хоча зараз воєнний час, голос трудящих має бути почутий на міжнародному рівні".
"Ми також повинні дивитися вперед і готуватися до відновлення країни. З профспілками на борту, якщо ми хочемо, щоб післявоєнна Україна почала будуватися на демократичних засадах", - підкреслила Ізабель Бартез, заступник генерального секретаря IndustriAll Europe. - "Будуть потрібні величезні інвестиції, і ми повинні бути впевнені, що ці інвестиції здійснюватимуться на основі поваги до прав працівників".
У тристоронній зустрічі 13 липня взяли участь 13 профспілок України, що входять до складу Глобального союзу IndustriALL та IndustriAll Europe, а також представники МОП, ООН, українського уряду та роботодавців. Напередодні профспілки провели внутрішню дискусію за участю своїх національних профцентрів, Федерації профспілок України (ФПУ) та Конфедерації незалежних профспілок (КВПУ).
Права працівників під час війни - свідчення
В емоційних виступах представники профспілок гірничодобувної, електронної та машинобудівної, авіаційної, нафтогазової та хімічної галузей описали реальність, в якій опинилися робітники в охопленій війною Україні: щоденні бомбардування заводів, нестача спеціалізованого персоналу та зупинка виробництва через припинення експорту до Росії.
Видобуток вугілля має вирішальне значення для економіки та енергопостачання країни. Профспілкові лідери гірничодобувного сектору розповіли про брак кваліфікованої робочої сили, оскільки молодь була призвана до армії, а інші покинули країну.
Безгосподарність широко розповсюджена, а правоохоронні органи не діють. На деяких шахтах заробітна плата не виплачується, а там, де вона виплачується, вона є нижчою за середню.
Ситуація з охороною здоров'я та безпекою праці на шахтах нестабільна. Працівники працюють без належних засобів індивідуального захисту. Рівень пилу, наприклад, може втричі перевищувати допустимі норми. Оскільки багато шахт мають великі борги, відрахування на соціальне страхування не здійснюються, що унеможливлює фінансування дострокового виходу на пенсію для шахтарів, незважаючи на роботу в небезпечних умовах.
На окупованих територіях Донецької та Луганської областей ситуація для працівників є надзвичайно складною. Інформацію важко отримати, оскільки ті, хто спілкується з профспілками за межами окупованих територій, ризикують зазнати серйозних репресій з боку окупантів.
Але є повідомлення про примусове російське громадянство, примусовий призов до російської армії, нелегальні шахти, які не відповідають екологічним стандартам, жінок і дітей, яких змушують працювати на шахтах, а також затоплені шахти, що є екологічною катастрофою.
Двоє представників ООН, Ноель Калхун і Деніз Браун, підкреслили, наскільки складно, але й наскільки важливо збирати свідчення про порушення.
"Все важче знайти людей, з якими можна поговорити, але ми повинні це робити, інакше про це забудуть. Ми розмовляємо з жертвами і свідками, по телефону або особисто, щоб встановити правду про те, що відбувається. Ці свідчення стають частиною постійного звіту ООН про те, що відбувається в Україні, і до них прислухаються в Женеві та Нью-Йорку".
"Права трудящих - це права людини, і ці права необхідно захищати і під час війни. Ви можете і повинні допомагати своїм членам повідомляти про порушення їхніх прав", - заявив Каспер Едмондс, керівник відділу МОП з питань видобувної промисловості, енергетики та виробництва. - "Ми повинні вести облік того, що відбувається на територіях, які тимчасово контролюються Російською Федерацією. Зґвалтування, вбивства, примусова праця, порушення охорони здоров'я, безпеки праці та свободи об'єднань мають бути зафіксовані, щоб ми могли притягнути винних до відповідальності".
Зміни трудового законодавства підривають права працівників
Одразу після початку війни, у березні 2022 року, український парламент ухвалив Закон "Про особливості регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану". Він суттєво обмежив реалізацію індивідуальних і колективних прав працівників.
Низка наступних законів у 2022 році призвела до масштабного відступу від трудових прав у країні, що становить серйозну загрозу основам трудових відносин і, в ширшому сенсі, соціальному діалогу. Останній вкрай необхідний країні в цей дуже складний час в умовах війни та окупації.
Законопроекти є продовженням так званої реформи з лібералізації ринку праці та дерегуляції трудових відносин в Україні. На жаль, замість того, щоб удосконалити чинний Кодекс законів про працю, українські політики забирають у працівників майже всі права, які вони здобули.
Результатом цього є відсутність захисту для працівників та гонка на дно для працівників відповідно до приписів міжнародних фінансових інституцій.
Серед змін - новий закон, який виключає працівників малих і середніх підприємств з правового захисту через новий "контрактний режим регулювання трудових відносин". Відповідно до цього закону, всі умови праці визначаються трудовим договором, а не трудовим законодавством.
Колективні договори залишаються чинними в умовах воєнного стану, але не дотримуються, а роботодавці можуть призупиняти дію окремих частин колективних договорів без консультацій з профспілками. Призупинення виплат на відпочинок і спорт призвело до призупинення виплат профспілкам. Закон про бюджет перешкоджає підвищенню заробітної плати.
"Нещодавні зміни трудового законодавства в Україні далекі від міжнародних стандартів. Вони є шкідливими і неправильними. Зміни повинні просуватися через соціальний діалог" , - зазначив Кемаль Озкан.
Післявоєнна відбудова
З моменту вторгнення в лютому минулого року близько 5 мільйонів людей покинули країну, і Україна налічує 4-5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Додайте до цього ветеранів війни, ціле покоління дітей та підлітків з травмами, 120 000 нових людей з інвалідністю лише за перші шість місяців 2023 року.
Сотні тисяч жінок взяли на себе нову роль, перебравши на себе відповідальність за забезпечення своїх сімей. Однак не існує системи догляду за їхніми батьками та/або дітьми, що традиційно було обов'язком жінок.
"Питання післявоєнної відбудови в Україні потребує нашої повної уваги. Як і ким вона буде фінансуватися? Як ми накладаємо соціальні умови на інвестиції? Як залучити до обговорення профспілки? Без соціальної справедливості, без посилення прав працівників та профспілок не буде відбудови", - підкреслила Ізабель Бартес.
Відновлення країни має включати в себе більше, ніж відбудову доріг і будинків. Воно також повинно враховувати питання пенсійного забезпечення, перекваліфікації та забезпечення справедливого переходу для працівників, оскільки сучасна економіка побудована не лише на видобутку корисних копалин і сільському господарстві, а й на виробництві.
Перехід до зеленої енергетики буде величезним викликом для України. Нові шахти продовжують відкриватися, а вугілля все ще залишається найбільш доступним і поширеним видом енергії. Шахтарі в Україні потребують справедливого переходу і бачення майбутнього вугілля. Майбутній проект співпраці між українськими шахтарськими профспілками та німецьким IGBCE стане важливою можливістю для навчання. Профспілка працівників енергетики та гірничодобувної промисловості має довгу історію трансформації вугільного сектору Німеччини за участі профспілок.
Профспілкам необхідно почати розробляти свої вимоги, щоб відігравати певну роль у відновленні країни, незалежно від того, чи йдеться про макроекономічну політику, чи про політику на ринку праці. Без озвучення своїх вимог голоси робітників, які відіграють вирішальну роль під час окупації, не будуть почуті.
Коментуючи нещодавній звіт IndustriALL та МОП про порушення фундаментальних прав трудящих, Каспер Едмондс сказав: "Якби не 1200 працівників, які старанно виконують свою роботу, ймовірно, вже стався б великий ядерний інцидент".
"Ці два дні були дуже плідними, емоційними і дуже конструктивними. Робітники повинні бути в центрі відновлення країни", - наголосив Кемаль Озкан. - "Ми повинні дати людям підстави повертатися в Україну. Заробітна плата та захист мають бути гарантовані".
Industriall-union 20 липня, 2023".
Джерело:
Переклад -
Департамент міжнародних зв’язків апарату ФПУ
