У рамках підписаного між Федерацією профспілок України і Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) Меморандуму про співпрацю 14 березня ц.р. у Києві відбулась Всеукраїнська онлайн прес-конференція на тему: «Захист трудових прав в умовах воєнного стану».
На поставлені представниками ЗМІ запитання відповіли керівники ФПУ та фахівці структурних підрозділів апарату ФПУ.
Пропонуємо ознайомитись з відповідями на запитання, які найбільше зацікавили журналістську аудиторію.
Тема: Особливості роботи в умовах воєнного стану
- Які особливості трудових відносини з працівниками редакції газети, які залишилися на тимчасово окупованій території?
Відповідь:
Згідно з статтею 1 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” визначаються цим Законом.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 3 цього Закону у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
Також, частиною першою статті 13 цього Закону передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
При цьому, особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця визначені статтею 7 зазначеного Закону.
- Які є правила ведення трудової документації в умовах воєнного стану?
Відповідь:
Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця визначені статтею 7 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”
Так, згідно з частиною першою цієї статті у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Відповідно до частини другої вказаної статті у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
- Правомочність й виправданість в часі війни під виглядом оптимізації - анулювати військові медіа й звільнення їх працівників (військових журналістів, зокрема)
Відповідь:
В межах трудових правовідносин робити щось «під виглядом» - неправомірно у будь який час.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Таким чином, у разі фактичної відсутності змін в організації виробництва і праці звільнення роботодавцем працівників за вказаною підставою є неправомірним.
Зокрема, запобігти таким порушенням можна шляхом регулювання трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців колективним договором.
Так, відповідно до частини другої статті 7 закону України “Про колективні договори і угоди” у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: зміни в організації виробництва і праці.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про колективні договори і угоди” контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками. У разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію.
- Як отримати дозвіл для виїзду в зону бойових дій або наближену до фронту?
Відповідь:
Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455.
Згідно з пунктом 12 вказаної Постанови для забезпечення здійснення заходів особливого режиму створюється система пропускного режиму та за рішенням військового командування комендатурою видаються особам перепустки.
Пунктом 13 Постанови передбачено, що зразок, опис бланка та порядок виготовлення, видачі, заміни, зберігання та повернення перепустки, особливості її використання на території, де встановлено особливий режим або інші заходи правового режиму воєнного стану, під час яких передбачається наявність перепустки, встановлюються військовим командуванням.
Перепустки, видані комендатурою, дійсні тільки в межах території, де встановлено особливий режим.
Тема: Відпустки
- Чи можна звільнити працівника без відшкодування невикористаних відпусток через нестаток коштів?
Відповідь:
Ні - не можна.
Згідно з частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
- Я маю невикористані відпустки за 2022 і 2023 роки. Навіть якщо брати мінімальний термін, то це загалом - 48 днів. Вибути на такий термін з виробничого процесу не маю можливості. Працюю сама, директор ТОВ хворіє і замінити мене не може. Як правильно вчинити в межах чинного законодавства? Чи є можливість взяти компенсацію за невикористані відпустки?
Відповідь:
Згідно з частиною п’ятою статті 79 Кодексу законів про працю України конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем.
Відповідно до частини шостої цієї статті поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Частиною другою статті 80 Кодексу законів про працю України передбачено, що щорічна відпустка за ініціативою роботодавця, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, установи, організації, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
Згідно з частиною третьою цієї статті у разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем.
Відповідно до частини четвертої статті 83 Кодексу законів про працю України за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Разом з вказаним, слід враховувати можливість застосування роботодавцем обмежень, запроваджених з прийняттям Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», зокрема передбачених статтею 12 цього Закону, а саме: у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
- На який строк може бути надана відпустка без збереження заробітної плати під час воєнного стану? На скільки днів можна брати відпустку без збереження з/п у період воєнного стану?
Відповідь:
Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки” (30 днів), без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”.
- Чи має право власник підприємства не надавати працівнику відпустку і що робити, якщо відпустку не вдається взяти протягом кількох років?
Відповідь:
Ні - не має. Працівник має право оскаржити неправомірні дії (бездіяльність) роботодавця у встановленому законом порядку.
Згідно з статтею 74 Кодексу законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Порядок і умови надання щорічних відпусток визначено статтею 79 Кодексу законів про працю України.
Положеннями цієї статті, зокрема, передбачено, що щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Відповідно до статті 221 Кодексу законів про працю України трудові спори розглядаються:
1) комісіями по трудових спорах;
2) місцевими загальними судами.
Згідно з статтею 259 Кодексу законів про працю України:
державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
- Компенсація за невикористану відпустку: виплачувати за заявою за всю відпустку чи можлива оплата тільки якоїсь частини?
Відповідь:
Тільки частину.
Відповідно до частини четвертої статті 83 Кодексу законів про працю України за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Також частиною 3 статті 2 закону України «Про відпустки» визначено, що право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
- Чи зобов’язаний працівник брати відпустку, якщо вона не використана за попередні карантинні роки. Наразі людина в простої.
Відповідь:
Залежить від конкретних обставин.
Відповідно до вимог статті 141 Кодексу законів про працю України роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
При цьому, відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов'язані своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці.
- Скільки триває відпустка журналіста в приватних редакціях, коли раніше (до роздержавлення) по законодавству вона становила 36 к.д.
Відповідь:
Згідно з статтею 75 Кодексу законів про працю України щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену частиною першою цієї статті.
Частиною третьою статті 13 Закону України “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста” передбачено, що журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів.
Статтею 2 Закону України “Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста” встановлено, що визначені цим Законом норми державної підтримки застосовуються до всіх суб’єктів у сфері медіа, які діють відповідно до Конституції України, незалежно від форми власності, крім медіа, зазначених у частині третій цієї статті.
Не застосовуються норми державної підтримки суб’єктів у сфері медіа, які:
поширюють медіа рекламного характеру;
поширюють медіа еротичного характеру;
засновані в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства;
поширюють медіа, в яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали іноземних медіа.
Норми соціального захисту відповідно до цього Закону застосовуються до журналістів і в межах, визначених його окремими статтями, прирівняних до них інших творчих працівників зазначених суб’єктів у сфері медіа.
- Тривалість відпустки творчих працівників у комунальному медіа 36 днів. В умовах воєнного стану було застосовано обмеження тривалості відпустки до 24 днів. Чи зараз ситуація змінилася? І як компенсовувати працівникам недоотриману відпустку?
Відповідь:
Ні - не змінилась.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Разом з цим, працівник не позбавлений права звернутися до роботодавця за грошовою компенсацією за невикористані щорічні відпустки у випадках передбачених статтю 24 Закону України «Про відпустки».
Тема: Оплата праці
- Чи має право роботодавець сплачувати заробітну плату раз на місяць?
Відповідь:
Ні - не має.
Згідно з частиною першою статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата
- Розмір заробітної плати творчих працівників прирівняний до розміру зарплати держслужбовців. Однак, це вигідно лише для керівника. Яким чином решті працівників, у яких ставка катастрофічно мала і всі доплати з`їдає доплата до мінімальної з/п, дотягнути винагороду до гідного рівня (хоча б на 25% більше від мінімальної)?
Відповідь:
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.
При цьому, відповідно до статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці (зокрема при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей, тощо), передбачені Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України, є мінімальними державними гарантіями.
Згідно з частиною першою статті 9-1 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Відповідно до частини другої статті 13 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
встановлення гарантій, компенсацій, пільг.
Згідно з частиною третьою статті 13 Кодексу законів про працю України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Аналогічна норма передбачена частиною третьою статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди».
Однак, слід зауважити, що підприємства, установи, організації, які фінансуються з бюджету обмежені у повноваженнях на встановлення умов і розмірів оплати праці працівників, коли законом такі повноваження віднесені до компетенції Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення.
Так, частиною третьою статті 94 Кодексу законів про працю України визначено, що питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з статтею 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Абзацом десятим пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет міністрів України», визначено. що Кабінет Міністрів України у сфері вдосконалення державного управління та державної служби визначає відповідно до закону умови оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки, а також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу), поліцейських.
Згідно з статтею 13-1 Закону України «Про оплату праці» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, зокрема: розробляє нормативно-правові акти з питань умов і розмірів оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності.
Також, статтею 16 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що на підприємствах і в організаціях, які знаходяться на госпрозрахунку і отримують дотації з бюджету, організація оплати праці здійснюється відповідно до статті 15 цього Закону, але в межах визначених для них у встановленому порядку сум дотацій та власних доходів з урахуванням умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Тема: Колективний договір
- Не всі умови Колдоговору зараз можемо виконувати. Треба офіційно вносити зміни до нього?
Відповідь:
Так – потрібно.
Статтею 1 Закону України “Про колективні договори і угоди” визначено, що колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.
Згідно з статтею 18 Закону України “Про колективні договори і угоди” на осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.
Статтею 14 Закону України “Про колективні договори і угоди” встановлено, що зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.
При цьому, передбачена частиною першою статті 11 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” можливість зупинення за ініціативою роботодавця на період воєнного стану дії окремих положень колективного договору також має реалізовуватись у визначений Закону України “Про колективні договори і угоди” спосіб.
Тема: Трудовий договір
- Чи можна не погодитися з деякими пунктами трудового договору, запропонованого керівництвом? (Змінити їх до підписання договору).
Відповідь:
Так, можна.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу законів про працю України забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.
- Що має більшу вагу - чинне законодавство чи трудовий договір?
До прикладу, якщо при звільненні за законодавством потрібно відпрацювати 2 тижні, а у трудовому договорі зазначено, що місяць. Який документ у цьому разі має переважне значення?
Відповідь:
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу законів про працю України умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.
При цьому, відповідно до частини першої стаття 9-1 Кодексу законів про працю України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
- Які договори з фрілансерами краще оформлювати -довгострокові чи одноразові (на кожний замовлений матеріал)
- Як краще оформляти взаємовідносини з фрілансерами при єдиноразовій співпраці?
Відповідь:
Залежить від конкретних обставин (Вікіпедія дає визначення: Фрила́нсер (від англ. freelancer — «вільний списник») – популярна назва, термін у повсякденному мовленні, який часто використовується, але не вживається в законі (не має нормативно-правового закріплення) і стосується виконання праці без постійного найму. Це самозайнята особа без персоналу або вільнонайманець).
Статтею 23 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
При цьому, частиною третьою вказаної статті передбачено, що роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.
- В нашу редакцію з 02.08.2023 року призначено нового керівника, який ніяк не відноситься до журналістики. Але мені не надали відпустку за заявою, коли я лікувала дитину в обласній дитячій лікарні, а сприйняли це як прогул, і звільнили за прогули. Маючи 16 років стажу на даному підприємстві, влада захопила газету і ніхто не допоміг відстояти мої права. Прикро на душі.
Відповідь:
Саме з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів створюються профспілки.
Згідно з частиною другою статті 243 Кодексу законів про працю України держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також міжнародних судових установ.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 232 Кодексу законів про працю України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
- Чи можуть працівники редакції в разі призупинення діяльності медіа зареєструватися у центрі зайнятості
Відповідь:
Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Посилання для використання:
https://diia.gov.ua/services/otrimannya-statusu-bezrobitnogo
- Трудова книжка: нібито й відмінена, але і в Центрі зайнятості, і в Пенсійному фонді при з'ясуванні якихось питань вимагають пред'явити саме Трудову книжку. Як це розуміти?
Відповідь:
В контексті таких питань. Наприклад, коли відомості про трудову діяльність працівника відсутні в електронній формі.
Так, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
Тема: Профспілки – право на об’єднання
- Чи можливо запровадити обмін досвідом між юристами галузевих профспілок?
Відповідь:
Так – можливо.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” з метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати об’єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.
Частиною другою цієї статті передбачено, що права об’єднань профспілок визначаються профспілками, які їх створили, відповідно до цього Закону, а також статутами (положеннями) цих об’єднань.
Зокрема, Федерація професійних спілок України забезпечує проведення навчання профспілкових юристів своїх членських організацій на базі Академія праці, соціальних відносин і туризму.
Департамент правового захисту ФПУ,
Пресцентр ФПУ
