Миргород зустрів теплим повітрям і очікуванням чогось нового, незвіданно – казкового. В’їхали в місто, будиночки і присадибні ділянки такі ж, як і в моєму Балтському краю. Чистенькі, охайні , привабливі – скромно, але з українським смаком. На городі п’ятої або шостої хатинки на стовбурі дерева сидить лелека. Чуєте нашу душу? Помітила , що на цьому стовбурі гніздяться ці величні птахи, не зрізала повністю, а пообрізавши гиляки, гніздо залишила. Так і у мене на Батьківщині , тільки там ці птахи , як обличчя України, гніздяться на старих стовбах електромереж. Як нам тільки не намагалися вбити в голову назви “журавель”, “аист” , а ми все по-своєму “лелеко”, “бузько”, “чорногуз”. Лелека – символ могутності Оріяни- Антії – Русі – України.
Повернули на санаторій “Полтава” . Відчуття казки зіпсувалось. По центру стоїть недобудована “страшилка”, яка належить “Полтавабанк” з 1992 року. Чому не добудовується, не продається, не працює на людей? Чому псується вигляд цієї сучасної оздоровниці. Є вихід і я знаю який. Послати бойову сотню з Майдану , щоб розібралися з цими “власниками” . У нас ще багато лишилося цього сміття , яке не любить Україну , збагачується на українцях і потихеньку готує квіти , щоб зустрічати окупантів. Пора цьому ставити край! “Если мучит ностальгия – чемодан, вокзал, Россия ” – виконаємо лозунг Майдану. А банк націоналізуємо.
Відчуття казкового настрою повернулося разом з офіційним відкриттям музичного фонтана. “Миргород – курорт , ти приносиш радість людям ” – лунає пісня і фонтан розпочинає свій особливий танок. Людей багато і танцюють дітлахи. Пісні різні і танець фонтану особливий під цю пісню. Ви бачили , як танцює фонтан наш українській гопак? Якщо ні, то негайно збирайте валізи , купуйте путівки і в Миргород. Я бачив і душа наповнюється погордою за нас. Хочу нагадати , що є ще бойове мистецтво “Бойовий гопак”. Від нашого стародавнього гопака починають свій родовід східні бойові мистецтва. А ми всі зачаровано – Японія, Китай , а виявляється корні наші, українські.
До цього незважаючи на сутінки Наталя Олександрівна Бутенко , заступник Генерального директора з медичної частини , запросила всю нашу делегацію на єкскурсію по курортному містечку. Алея дерев’яних скульптур за оповіданнями М.В.Гоголя. Тут і коваль Вакула на чорті, тут і обличчя з великим носом. Поруч два фонтани з лебедями і качками-мандаринками. Тут і вол’єр з цесарками та павлінами. Білий павлін розпушивши свій хвіст з задоволенням позував нам і відпочиваючим. Начебто хотів сказати : “Милуйтеся моєю вродливістю і скоріше оздоровлюйтесь”. Поруч величний Палац Культури , бювет з водою. Перейшли мальовничу річку Хорол через місток , який зроблений в українському стилі. Краєвид чудовий : тихі води річки, гарний пляж і вітряк , який освітлюється . Ну і як же без всесвітньо відомої “миргородської калюжі” , точніше її маленька частка, перетворена на озеро з лебедями, де в скульптурах ведуть свою розмову герої літературних творів М.Гоголя. Розповідали і показували Успенський собор та про його малинові дзвони , які разом з річкою Хорол захищали підковою козацьку фортецю і волю Магдебурзького права. Не в той бік пускала сигнали малинового звону церква , якщо втратили і фортецю, і волю, і Магдебурзьке право. Чи не так? Велике спасибі пані Наталії Олександрівні за цю екскурсію . На мою думку це була не розповідь і не показ , бо так треба. Це була подорож гідності по місцях своєї кожднодневної праці. Там підкрасити, а там поправити. Якщо порівняти : то Миргород то є велич , а Баден-Баден “отдыхает”. Як тут не згадати Лева Силенка :
- Хто я є? І які вчив науки?
Люд питає, Де правду черпав?
Я учив сам себе. Сміх і муки
Українські душею пізнав.
Цей вірш для всіх лікарів санаторно-курортного комплексу, яких я бачив на протязі всього відрядження.
Лікарі “Грязелечебниці” винайшли спосіб лікувати безпліддя. Вже пройшовши цю технологію лікування наші жінки народили більше 100 малюків – українців. А це щасливі родини , радість батьківського чуття. І врешті решт наше майбутнє . Медичні керівники підрозділів , привітні лікарі. Бачу, що для них це не робота, а сенс життя з гідністю в серці. Відкриття семінару (як завжди) відбулося по-простому, але урочисто і невимушено. Сам зал гарний і столи стоять по колу. Вийшло, що семінар відбувався , як у родинному колі. Відкрила заняття чарівна жінка – заступник Голови Правління ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” з медичного забезпечення пані Тетяна Семикопна. Принципово просто і з гідністю провели свої лекції ведучі спеціалісти Національного наукового центру “Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеско” професори: Маліновська Ірина Єдмундівна та Фролов Олександр Іванович.”Вам надоїв храп? Сучасні методи лікування” під такою назвою цікаву лекцію провів головний лікар лабораторії сну, кандидат медичних наук Погорецький Юрій Несторович. Чому запам’ятав , бо колись ще в дитинстві моя бабуся казала , що хропіння це є признак поганого здоров’я. Права була моя бабуся. Хочу підкреслити – всі лікарі , які проводили лекції, я Вами пишаюсь. Розумієте – вони задоволені своїм місцем в житті, але з натхненням вчать інших. Вони з розумом роблять свою улюблену справу. Робота омолоджує їхній стан нескореного духу лікаря. А це ознака еліти, справжньої еліти. Цьому треба вчитися – бути елітою.
Наостанок знаковий штришок із Миргорода. Велика подяка Генеральному директору ПрАТ “Миргород - курорту” Олександру Даниловичу Гавловському за патріотичний стан душі і гідності . Він рішенням ради головних лікарів “Миргородкурорту” провів рішення і вони одними із перших взяли на лікування та реабілітацію постраждалих Майданівців. Це мужній поступок. З Миргорода привіз маленький подарунок моєму побратиму по Майдану Володимиру Крекотеню – окуляри. Він відмовився їхати на оздоровлення , але просив на взаєм окуляри для читання. Йому їх розбили під час бойових дій. З покупкою допомогла Тетяна Вікторівна Семи копна .Коли виїжджали до Києва, нас проводжала пісня “Миргород курорт, ти даруєш радість людям”… Хай щастить тобі, Миргород.
Сергій Мартинюк,
радник в.о. Голови ФПУ на громадських засадах
