Тарас Григорович Шевченко... Для українського народу – це не лише великий художник, поет, він – геній і символ України. Скільки існує Україна, він завжди живе її життям, відгукується на її нелегку долю, ніби підказує нашому народу, як треба діяти, боротися і перемагати. Він нетлінний у часі, в історії, тому ми ще і ще раз захоплюємося образом Великого Кобзаря, звертаємося до нього, знаходимо в його творчості відповіді на актуальні питання сьогодення.
Аби більше знати про свого геніального земляка, краще зрозуміти його як свого сучасника, та й вшанувати його нетлінну пам'ять у переддень шевченківських березневих днів, за ініціативи первинної профспілкової організації журналу „Охорона праці" журналістський колектив відвідав Київський національний музей Тараса Шевченка, запросивши до свого гурту членів ініціативної групи з питань відродження місць, де свого часу бував Тарас Григорович, зокрема в селі Лемешівці Яготинського району Київської області. Отож в екскурсії також взяли участь від Української Православної Церкви голова парафіяльної ради релігійної громади преподобних Зосима та Савватія Соловецьких О.І. Шаромигов, заслужений журналіст України М.І. Хрієнко та відомий науковець-еколог доктор сільськогосподарських наук Е.Г.Дегодюк.
Здається, що серед цієї групи відвідувачів музею були люди, які чимало знають про Тараса Григоровича Шевченка, вони виросли на його творчості, його геніальні поетичні та художні твори супроводжували все їхнє свідоме життя. Однак у музеї, пізнаючи все нові й нові сторінки життя геніального земляка, вони не переставали захоплюватися його героїчною постаттю, тим, як він писав про Україну, як самовіддано захищав національну гідність українського народу.
Нині у фондах музею зберігається близько чотирьох тисяч експонатів, пов'язаних з життям та творчістю Великого Кобзаря. Тут є більше восьми сотень картин, а також портрети, малюнки, які належать руці майстра і виконані олійними фарбами. Окремо виставлені особисті речі Шевченка: ручки, олівці, мольберти, етюдник та інші матеріали. Книжкові фонди музею складаються з майже 34 тисяч примірників. Гордістю музею є повна колекція всіх видань Тараса Шевченка. Завдяки підтримці Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» проекту «Віртуальний архів Тараса Шевченка» до безцінних скарбів національної культури зможуть долучитися всі бажаючі через Інтернет в режимі реального часу.
У холі музею розміщена композиція „Прометей", а на вході в перший зал гобелен „Вінок Кобзареві". „ Доля", „ Муза", „Слава" – ці головні теми червоною ниткою сплелися в єдину композицію музею. „Доля" представлена такими цікавими експонатами, як витяг із метричної книги з записом про народження Тараса Шевченка та портретом В.А. Жуковського (автор К.П. Брюллов), ціною якого Тарасові дісталася свобода. „Муза" – це своєрідне втілення поетичної та образотворчої спадщини Кобзаря. Третя тема „Слава" представлена матеріалами про увічнення пам'яті Т.Г.Шевченка. Завершується екскурсія відвідуванням залу, присвяченого смерті великого поета. У цій композиції: особисті речі Тараса Шевченка, над ними автограф до останнього вірша, посмертна маска поета з терновим вінцем.
Як-то кажуть, екскурсія пройшла на одному подиху.
Наприкінці відвідин музею О.І. Шаромигов вручив екскурсоводу старшому науковому співробітнику Наталії Олександрівні Лисенко світлину, на якій зображений пам'ятний куточок села Лемешівки – маєток Віктора Закревського, де свого часу бували наші знані земляки Тарас Шевченко, Петро Прокопович, Євген Гребінка, і який у творчості Тараса Шевченка залишив неабиякий слід. Вже перебуваючи під слідством у Петербурзі, поет, сумуючи за Україною та пригадуючи рідні місця, де він побував, очевидно пригадав вишневий сад Віктора Закревського, квітуючі садки біля селянських хат, співучих лемешівських дівчат і написав вірша „Садок вишневий коло хати", - саме так називається літературно-екологічний фестіваль, що проходить щороку 24 травня в селі Лемешівка.
Нині ці історичні місця, зокрема маєток Віктора Закревського, так потребують реставрації та відродження. Олег Іванович підкреслив, що ініціативна група вже звернулася до керівництва Київського національного музею Тараса Шевченка з проханням розглянути питання про зарахування маєтку Віктора Закревського до фондів Національного музею, відродити його і створити туристичний маршрут „По Шевченківських місцях у Яготинському районі".
Хочеться сподіватися, що саме так все і буде.
Великий Кобзар приходить у наш нинішній день, тому ми повинні відтворювати його життя, яким воно було насправді, тоді між нами буде глибоке взаєморозуміння. Геній Тараса Шевченка пройшов через століття, цілі покоління людей гартувалися на його творчості, немає сумніву, що й нині він допоможе нам вирішити занадто важливі життєві проблеми, досягнути власних сподівань і прагнень.
Надія Демченко,
член Спілки журналістів України
спеціально для газети «Профспілкові вісті».
Автор просить гонорар за цей матеріал перерахувати для потреб відбудови будику-маєтку Віктора Закревського в с. Лемешівка Яготинського району Київської області
