Із вогню та в полум’я: що висвітлила пожежа квітня-2015 у зоні відчуження та озвучена державним чиновником ініціатива скоротити межі цієї радіаційно небезпечної режимної території.
Інформаційна відкритість як найкращий засіб безпеки, а стосовно Чорнобиля й поготів, і досі є за сімома печатями. Тривалий час замовчували справжні причини і наслідки квітневої атомної катастрофи 1986 року, і через 29 років відчувається дефіцит гласності й реальної оцінки того, що тепер відбувається у зоні відчуження.
Без відповідей залишається клубок запитань і щодо недавньої тутешньої масштабної пожежі: чому вогнище, що розпочалося 25 квітня, не було ліквідовано у самому його зародку і дедалі розповсюджувалос
І про таке. Чому, обпікшись на гарячому, представники Міністерства екології і природних ресурсів України і надалі педалюють у ЗМІ проект зі створення у зоні відчуження Чорнобильського біосферного заповідника? І в чому реально полягає функція держави в особі міністерства з управління зоною відчуження або її ревізією та виконання нею своїх зобов’язань перед працівниками згідно з законом?
Брак достовірної інформації, відсутність постійного діалогу, професійного управління спричинили неперервний деструктивний процес — щорічний дефіцит бюджетного фінансування.
Про ситуацію, що склалася, її справжні причини та можливі наслідки — радіаційні, екологічні, соціально-економ
21 травня 2015 року об 11 год. 30 хв. (вул. Хрещатик,4, конференц-зал).
Конт. тел.: 067-408-47-18.
Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.
