Згідно з Указом Президента України третій місяць працює Конституційна комісія, яка має запропонувати принципові зміни до Основного закону, визначити стратегічні засади реформування державної влади, місцевого самоврядування, правової і виборчої систем.
Уже лунають заяви про завершення конституційного процесу, а громадянам до цього часу не відомо яким чином змінюватиметься державне управління, виборча система, відбуватимуться проголошені децентралізація влади та адміністративна реформа. Перспективи розвитку держави, життя суспільства визначаються без участі самого суспільства.
Не чекаючи конституційних змін, без соціального діалогу, владою вже розпочато адміністративно-територіальну реформу шляхом об’єднання місцевих громад, наслідком чого можуть стати погіршення якості адміністративних послуг, масштабні скорочення працівників органів державної влади і місцевого самоврядування,
У той же час, на переконання профспілок, чинна Конституція України дійсно потребує внесення принципових змін. За 19 років практичного застосування її норм виявилися вади, прогалини і недосконалості.
Найважливіше те, що народ, як джерело влади, організації громадянського суспільства позбавлені інструментів впливу на владу, відсторонені від прийняття стратегічних рішень. Вибори взято під контроль «грошовими мішками». Референдум, як форму прямої демократії, неможливо застосувати на практиці.
Навіть встановлені Конституцією трудові, соціальні та інші права не забезпечуються через відсутність відповідних гарантій у законах. Саме тому законодавцем, виконавчою владою, роботодавцями відверто ігноруються право на працю, на безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, право на безоплатну медичну допомогу та освіту, право на участь в управлінні державними справами.
Законодавчу ініціативу, формування виконавчої влади, виборчий процес від імені народу монополізували політичні партії, в той час як переважна більшість з понад 260 партій ніколи не мали розгалуженої мережі місцевих осередків, а отже – тісного зв’язку з місцевими громадами і трудовими колективами, живуть не на членські внески, а на фінансові вливання бізнесу. Їх активність розпочинається і закінчується з місцевими чи парламентськими виборами.
Дійшло до того, що партіями до керування цілими галузями економіки чи суспільного життя ставляться люди, які не мають ні відповідної освіти, ні практики, ні навіть уявлення про сферу, в якій їм доведеться формувати державну політику.
Партійні депутати парламенту сотнями голосують за закони, якими обмежуються трудові і соціальні права громадян, відверто порушуючи норму статті 22 Конституції України. Однак механізми притягнення їх до юридичної відповідальності у Конституції відсутні.
Неможливо й відкликати народного чи місцевого депутата навіть якщо він відверто порушує Конституцію, закон, ігнорує інтереси своїх виборців або втратив з ними зв’язок.
Уряди не питають згоди своїх громадян на обмеження їх прав та застосування «непопулярних соціальних заходів», а у разі незгоди відкрито зневажають їх думку та навіть масові протести суспільства.
Громадянам же відводиться роль безправних виконавців волі влади та заробітчан: на виборах, політичних масовках, в агітаційних палатках. За результатами опитувань, уже 47 відсотків українців готові продавати свій голос за гроші.
Простому робітникові, вчителю, лікарю, студентові, ветерану праці практично відмовлено у прямому доступі до конституційного правосуддя навіть коли новоприйнятим законом чи рішенням Уряду прямо й масово порушуються їх законні права.
Професійні спілки впевнені, що робота над внесенням змін до Конституції України потребує відкритості, створення можливостей для публічного обговорення, вираження і врахування думки суспільства.
Навіть за радянських часів зміни до конституцій, найважливіші для суспільства закони проходили широке і тривале обговорення в колективах підприємств, на зібраннях громад, у пресі.
Федерація профспілок України звертається до Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України, Голови Конституційної комісії Володимира Гройсмана з пропозиціями:
1. Відкрити для організацій громадянського суспільства і преси процес підготовки змін до Конституції України, запропонувати організаціям громадянського суспільства представити свої пропозиції Конституційній комісії.
2. Провести перед внесенням до Верховної Ради України широке публічне обговорення підготовлених змін у ЗМІ, на телебаченні, в колективах працівників, місцевих громадах.
3. Передбачити у тексті змін до Конституції:
- надійні механізми гарантування законами встановлених Конституцією трудових, соціально-економічних та громадянських прав;
- юридичну відповідальність посадових осіб державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів за порушення норм Конституції, порушення чи незабезпечення конституційного права людини;
- провести аналіз і публічне обговорення соціально-економічних наслідків адміністративно-територіальної реформи та об’єднання місцевих громад з метою вирішення питань зайнятості й соціального захисту працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших бюджетних установ;
- механізми гарантованої практичної реалізації права на народне волевиявлення через референдум, як форму безпосередньої демократії;
- право на народну законодавчу ініціативу й обов’язок Верховної Ради взяти до розгляду законопроект, на підтримку якого зібрано підписи не менше як 100–150 тисяч громадян;
- можливість відкликання виборцями депутатів парламенту та місцевих рад;
- прямі вибори рад усіх рівнів за мажоритарними округами, що дасть змогу громадянам обирати місцевих, авторитетних і відповідальних перед виборцями депутатів.
Рада Федерації профспілок України
25 червня 2015 р.
