«Останнім часом рідко випадає спілкуватися з організованою силою, яка має представництво в усіх трудових колективах, займає свою принципову позицію, яка не завжди співпадає ні з урядовою, ні з опозиційною. Я хотів би висловити повагу за те, що така організація є і така точка зору існує.
Сьогодні ми розпочали цій з’їзд з вшанування п’амяті героїв Небесної сотні, полегших під час Антитерористичної операції. Але хочу сказати, що, на мою думку, героями сучасної України є не тільки те, хто загинув на майдані, захищаючі свободу і незалежність країни, не тільки ті, хто воює і гине на війні на Сході України, але й ті підприємці, хто в сьогоднішніх умовах відкривають свою маленьку справу у будь-якій точці України, не дивлячись на жахливі умови для бізнесу. Героями є й працівники, керівники підприємств будь-якої галузі, які сьогодні створюють потенціал на майбутнє.
Думаю, саме їх ви представляєте сьогодні і з думками, як розкрити цей потенціал, і зібрався з’їзд. Думаю, не відкрию секрет, якщо скажу: ми живемо в найважчі часи сучасної історії України. Єдине слово, яким можна охарактеризувати стан людей, – це відчай. Я як представник партії влади вимушений визнати, що сьогодні найважче життя для людей і вони знаходяться у відчаї від того, що не бачать перспективи на ближчі дні і на стратегічному напрямку.
Так, ми перебуваємо в трьох війнах одночасно. Ми воюємо з Путіним та його сепаратистами на Донбасі. Воюємо з корупцією та злочинністю. А також – за створення нової економіки. Але списувати все на війни, як це зручно робить останнім часом влада, неможливо. Треба чесно визначити, що нинішня урядова політика вичерпала свій потенціал. Бо уряд Арсенія Яценюка не зміг, на жаль, вирватися із 20-річної традиції узгодження своїх рішень з олігархами і партійними бізнесами. Це головний камінь спотикання на розвитку країни.
Розмовляти про це можна довго, але, на жаль, Прем’єр-Міністр на всі ці розмови говорить, що він не чує конструктивної критики і фактів, а чує тільки емоції.
Я спробую нагадати саме факти. У нас офіційно працюють 11 млн. людей. 7 млн. не платять податки, бо у них виходить менш трьох мінімальних зарплат. Ще один мільйон платить зовсім мало, бо там спрощений податок. І тільки 3 млн. працівників утримають 14 млн. пенсіонерів. І це головний вирок для нинішньої влади. Бо не можуть 3 млн. трудящих гідно утримувати 14 (!) млн.. тих, хто все життя працював, а зараз вимушений жебракувати.
Створення нових робочих місць – головне завдання уряду. Натомість падіння ВВП за минулий рік, вже без огляду на втрачені території, мінус 10 відсотків. Тому, на жаль, вимушені констатувати, імпотентність економічної політики. Чому вона відбувається? Думаю, вам, профспілковцям, зрозуміти це дуже легко. Досить сказати, що наприклад корпорація ДТЕК отримала 2, 8 млрд. авансу на закупівлю вугілля, а купила лише на 1,8 млрд. У мене питання: де осів цей мільярд? Я можу сказати про державне підприємство «Електротяжмаш», 70 відсотків продукції якого йдуть через дві британські «прокладки» і половина ціни втрачається Україною завдяки такому бізнесу. Можу ще навести приклади. Але вони і вам дуже добре відомі.
Бо, коли Федерація профспілок разом з представниками уряду намагається покращити діяльність двох відомих фондів, то з Відня поступають зовсім інші вказівки. І фірми, які оплутали 20-мрд. Фонди, не дають доходити цім грошам до людей. Точніше вони доходять до відомих людей.
Головним камінням спотикання змін в Україні є ця третя війна. Війна з корупцією та злочинністю, яку так і не наважився проголосити уряд Яценюка. Верховна Рада цього не повинна терпіти. Рік авансу виявився втраченим часом. На засіданні коаліції я внесу пропозицію про новий формат Уряду для початку нової економічної політики.
Думаю, що головним пріоритетом цього нового уряду має стати відновлення економічного росту. Ми маємо думати про те, що АПК, якій годує всю країну і тримає величезну частину його експорту, повинен вийти із зашморгу.
Ми маємо добитися справедливості у податкових справах. ПДВ має повертатися тим, хто його виробляє. Сьогодні треба відновити порядок на митниці.
Маємо підвищити рівень ефективності інвестицій. За минулий рік 2 млрд. євро так і залишились не використаними.
Наша фракція підписала угоду про співробітництво з профспілками і завжди відкрити до відстоювання спільної позиції. На жаль, не завжди ці позиції співпадають. У цьому напевне є сенс. Профспілки захищають права та інтереси людей, політики вимушені скорочувати соціальні видатки. Але ми готові до плідної співпраці для країни, для людей".
Прес-центр ФПУ
