Листопад 2016 року
Конкретні рекомендації для країн
Упродовж останніх трьох років (2014-2016) Латвії надавались рекомендації щодо підвищення доступності, якості та ефективності медичних послуг. У 2015 році країні було додатково рекомендовано привести у відповідність фінансування та продуктивність лікарень. У 2016 році у рекомендаціях щодо державного фінансування дозволялось відхилення від коригування середньострокового бюджетного планування з метою здійснення пенсійної реформи та «масштабних структурних реформ у секторі охорони здоров'я».
Стан охорони здоров'я
Звіт Європейської комісії по країні за 2016 рік дає зрозуміти, що стан охорони здоров'я та здоров'я громадян країни залишаються критичними: «Латвія суттєво відстає від інших держав-членів з точки зору загального стану здоров'я населення». У ньому також містяться детально викладені катастрофічні результати незадовільного стану системи охорони здоров'я у Латвії. Середня тривалість життя чоловіків у Латвії на п'ять років менша ніж у середньому по ЄС (72,9 у порівнянні з 77,8), а жінок – на три (80,1 у порівнянні з 83,3).
Як і решта країн ЄС Латвія стикається з проблемами зі здоров'ям, пов'язаними зі старінням суспільства та способом життя двадцять першого століття. Разом з тим, впадає в очі те, що продуктивність охорони здоров'я у Латвії набагато нижча ніж в інших країнах ЄС, а головними причинам цього, як зазначається у доповіді Європейської комісії, є те, що «доступу до медичних послуг перешкоджає низький рівень державного фінансування та високий рівень платних медичних послуг, у результаті чого не задовольняються медичні потреби значної частини населення».
У своїй доповіді Європейська комісія дійшла загального висновку про те, що у Латвії «темпи смертності внаслідок захворювань, які можна було б вилікувати або запобігти, є найвищими та посідають друге місце у ЄС». Крім того, Латвія є однією з двох країн з найвищим рівнем нових зареєстрованих випадків захворювання на ВІЛ/СНІД у ЄС і ці показники зростають. Число зареєстрованих випадків захворювання на гепатит С становить 62,6 на 100 тис. осіб, що більш ніж у вісім разів перевищує середній показник по ЄС, який складає 7,6.
Підтверджують тривожні тенденції й інші джерела. У дослідженні Світового банку, підготовленому для уряду Латвії у 2015 році, зазначається, що «у Латвії люди вмирають раніше ніж у більшості інших країн ЄС з трьох основних причин. Латвія на третьому місці у ЄС за рівнем смертності від захворювань серцево-судинної системи, на п'ятому рівні смертності від онкологічних захворювань, а також на другому рівні смертності від зовнішніх причин, таких як суїциди та дорожньо-транспортні пригоди».
Крім впливу на населення незадовільний стан охорони здоров'я у Латвії має й економічні наслідки. Як наголошується у доповіді Європейської комісії «за показниками смертності у віці до 65 років країна посідає друге місце у ЄС, що, за оцінками, зменшує робочу силу у Латвії на 3,9% у порівнянні з її потенціалом, при якому показники смертності дорівнювали середнім показникам по ЄС». Це особливо ускладнює ситуацію у Латвії, де робоча сила вже скорочується. Дані Основних показників здоров'я у Європі свідчать про те, що у 2014 році тривалість життя чоловіків у доброму стані здоров'я та без інвалідності у Латвії складала у середньому лише 51,5 рік, що на 10 років менше ніж середній показник у 28 країнах ЄС, який складає 61,4 років, а жінки у Латвії можуть розраховувати на 55,3 роки здорового життя, що нам шість з половиною років менше ніж у середньому у 28 країнах ЄС, тобто 61,8.
Видатки на охорону здоров'я
Позиція щодо загальних витрат на охорону здоров'я залишається непохитною і підтверджується статистикою Глобальної бази даних витрат у галузі охорони здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за 2014 рік. Згідно з нею, Латвія витратила на охорону здоров'я 5,9% від ВВП, що суттєво нижче середнього показника у 28 країнах ЄС, який складає 10,0%. Дані ВООЗ також показують, наскільки скоротилися видатки. У 2014 році вони були на 21% нижчими ніж у 2007 році. Низькі інвестиції у систему охорони здоров'я, погіршують якість та доступність послуг, зокрема для вразливих верств населення та категорій з низьким рівнем доходу.
Крім загальних видатків на охорону здоров'я у доповіді Європейської комісії також розкритикована висока частка витрат, понесених не державою, а приватними особами у вигляді платних медичних послуг. У 2014 році державні видатки на охорону здоров'я у Латвії становили лише 3,7% від ВВП, що відповідало найнижчому рівню у порівнянні з іншими державами ЄС окрім Кіпру (3,3%). І Естонія (5,0%), і Литва (4,4%) витратили більше (Глобальна база даних витрат у галузі охорони здоров'я ВООЗ).
Тенденції
З огляду на статистику надзвичайно незадовільного стану сектору охорони здоров'я у Латвії, яка міститься у Звіті Європейської комісії по країні, тенденції переважно свідчать про погіршення ситуації.
Статистика ВООЗ видатків на охорону здоров'я свідчить про те, що, незважаючи різке падіння ВВП Латвії з 2008 року внаслідок фінансової кризи, загальний обсяг видатків на охорону здоров'я у відсотках від ВВП скорочувався до 2013 року, зменшившись з 7,0% ВВП у 2007 році до 5,7% у 2013 році, але підвищившись до 5,9% у 2014 році.
Виражені у постійних цінах (2010) сукупні видатки на охорону здоров'я у Латвії скоротились з 1135 млн. євро у 2007 році до 821 млн. євро у 2011 році, що складало 28%. Згодом вони підвищились до 867 млн. євро у 2014 році, але залишились на 24% нижче рівня 2007 року.
Скорочення державних видатків на охорону здоров'я відіграє ключову роль у тенденціях загального скорочення видатків на охорону здоров'я. У 2007-2010 роках державні видатки на охорону здоров'я скоротились на 27%, сягнувши найнижчого рівня, а у 2014 році залишались на 21% нижчими ніж у 2007 році (Глобальна база даних витрат у галузі охорони здоров'я ВООЗ).
З 2009 року мало місце незначне покращення цих чинників у вигляді несуттєвого підвищення загальних державних видатків на охорону здоров'я (3,9%) у 2014 році у порівнянні з 2009 та попередніми роками, що істотно нижче показників 2008 року (-14.9%). Охорона здоров'я також склала меншу частку від загального обсягу державних видатків у 2014 році (10,2%) ніж у 2008 році (11,7%) (Центральне статистичне бюро Латвії).
Платні медичні послуги та недостатня компенсація
У 2014 році більше третини (35,1%) загальних видатків на охорону здоров'я у Латвії було покрито за рахунок платних медичних послуг у порівнянні з середнім показником у 13,9% у 28 країнах ЄС (ВООЗ). Частка платних медичних послуг була вищою лише у Болгарії (44,2%) та на Кіпрі (48,7%), нижчою ніж у Литві (31,3%) та значно нижчою ніж в Естонії (20,7%).
Одним з наслідків цього стало те, що Латвія має найвищий відсоток населення, яке не в змозі задовольнити свої потреби у медичних послугах внаслідок фінансових бар'єрів, часу очікування або відстані. У 2014 році у такій ситуації знаходився кожен восьмий мешканець Латвії (12,5%) у порівнянні з лише 3,6% у 28 країнах ЄС (Євростат). В Естонії цей показник теж високий (11,3%), а у Литві значно нижчий (3,7%). Це середні показники. Майже чверть (23,6%) найбіднішої п'ятої частини населення зазначає, що має незадоволені медичні потреби, тому що послуги занадто дорогі, забирають занадто багато часу, а медичні заклади знаходяться занадто далеко. Середній показник у 28 країнах ЄС для цієї групи доходів становить 5,1%.
Занепокоєння також викликає відсутність компенсації за ліки. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) зазначає, що Латвія посідає третє місце за низьким рівнем споживання наркотиків серед країн Європейського союзу. Крім того, країна посідає друге місце серед країн з найнижчим рівнем державних видатків на компенсацію придбаних ліків пацієнтам. Лише близько третини витрат населення на ліки компенсується.
Серед інших питань, які підняли члени Європейського [альянсу за демократичний, соціальний та сталий Європейський] семестр, став вплив приватизації на сектор охорони здоров'я. Зокрема йшла мова про використання приватним сектором державних об'єктів охорони здоров'я у медичних цілях без додаткової оплати, що також впливає на доступ та час очікування пацієнтів.
Як зазначається в аналізі ОЕСР, міністерство охорони здоров'я країни визнає, що високий рівень платних медичних послуг позбавляє 12-20% латвійців доступу до медичних послуг. Ця ситуація ускладнюється високими фінансовими бар'єрами для доступу та завершенням у 2011 році Програми реформування сектору соціального захисту, що фактично призвело до припинення звільнення від плати користувачів послуг з сімей з низькими доходами.
Фінансові та географічні бар'єри для доступу до медичних послуг додатково ускладнюються щорічною системою «квот» Латвії на надання медичних послуг, що веде до додаткового навантаження у вигляді суттєвого розширення платних медичних послуг. Окрім збільшення видатків на охорону здоров'я на рівні ближчому до середнього по країнам ОЕСР шляхом цілеспрямованого, поступового збільшення витрат, Латвії рекомендується здійснити повторну оцінку щорічної системи «квот» на медичні послуги з метою забезпечення відповідності компенсації державою найновішій передовій міжнародній практиці.
Трудові ресурси охорони здоров'я
У Звіті Європейської комісії по країні визнається, що Латвія має менше фахівців у галузі охорони здоров'я ніж більшість інших країн ЄС. Має місце особлива проблема з практикуючими кваліфікованими медсестрами та акушерками, яких у Латвії лише 502,1 на 100 тис. населення при середньому показникові (не у всіх 28 країнах ЄС) у 876,7. Менше медсестер на 100 тис. населення лише у Болгарії (485,0) та Греції (347,4).
Разом з тим, у Звіті по країні не зазначається, що нестача медсестер у Латвії явище не нове. В Огляді системи охорони здоров'я Латвії у 2012 році зазначалось, що коефіцієнт медичних працівників із середньою медичною освітою «дуже низький», а «лікарі виконують частину обов'язків медсестер, що впливає як на якість їх роботи та обслуговування пацієнтів».
Статистика чисельності медичного персоналу у Латвії також свідчить про те, що в останні роки ситуація лише погіршилась. Станом на 2015 рік кількість лікарів у порівнянні з 2008 роком скоротилась на 11,1%, а медсестер – на 35,2%. Кількість фельдшерів збільшилась на третину (33,8%), проте на цій посаді працює відносно мало. У 2008-2015 роках загальна кількість медичних працівників, окрім лікарів, із середньою медичною освітою скоротилась майже на чверть.
Особливе занепокоєння викликає те, що, в той час як дані про видатки свідчать про несуттєве покращення ситуації у 2013-2014 роках, у більшості випадків це не відбивається на чисельності медичного персоналу. У 2015 році лікарів було на 324 менше ніж у 2013 році, а медсестер на 497 (Центральне статистичне бюро Латвії).
Скорочення чисельності медичного персоналу було очевидним уже на момент оприлюднення Огляду системи охорони здоров'я Латвії у 2012 році, автори якого зазначили щодо нестачі медсестер, що «під час суттєвого спаду у 2009 році мало місце суттєве скорочення бюджету сектору охорони здоров'я, зменшення заробітної плати та закриття установ».
ОЕСР стверджує, що нестача певних медичних фахівців, насамперед спеціалістів лікарень у сільській місцевості, є особливо наглядним прикладом, і рекомендує реалізувати комплексний план забезпечення сектору охорони здоров'я кадровими ресурсами.
Зарплата у секторі охороні здоров'я
На цей час зарплата у секторі охорони здоров'я вища ніж у 2008 році, хоча в середньому вона перевищувала цей показник лише у 2014 році. Разом з тим, у порівнянні з рівнем зарплати в економіці у цілому зарплата у секторі охорони здоров'я зросла менше. У 2015 році зарплата у секторі охорони здоров'я була на 11,5% вищою ніж у 2008 році, у той час як загальна зарплата була вищою на 19,9% (Центральне статистичне бюро Латвії).
У першому кварталі 2008 року зарплата працівників сектору охорони здоров'я була на 10% вищою середнього рівня зарплати в економіці у цілому і на 18% вищою за середню зарплату у приватному секторі. Проте, через вісім років, у першому кварталі 2016 року, зарплата працівників сектору охорони здоров'я була лише на 2% вищою середнього показника всієї економіки і на 3% вище середнього показника для приватного сектору. Іншими словами, з 2008 року праця у секторі охорони здоров'я стала значно менш привабливою з точки зору її оплати (Центральне статистичне бюро Латвії).
У Звіті по країні визнається, що зарплата найменш оплачуваних працівників сектору охорони здоров'я повинна бути підвищена, а Національна програма реформ передбачає підвищення на 7%, що на 2,7% нижче підвищення національної мінімальної зарплати і відповідає лише підвищенню зарплати у середньому по економіці. Ще належить з'ясувати, чи сприяє це закриттю розриву в оплаті праці у порівнянні з іншими країнами і вирішенню цієї проблеми, визначеної у Звіті по країні щодо зовнішньої міграції медичного персоналу. У Звіті наголошується також на тому, що кадрові проблеми ймовірно пов'язані з незадовільними умовами праці та низьким рівнем зарплати, а також що дефіцит буде зростати, оскільки у секторі переважають працівники літнього віку.
Якість та профілактика
В аналізі системи охорони здоров'я Латвії ОЕСР за 2016 рік визначена низка ключових проблем, які уряд повинен вирішити у процесі проведення запланованої реформи охорони здоров'я. В аналізі наголошується на необхідності покращення доступу до якісних медичних послуг, управління даними, центрального стратегічного планування та закупівель. Ще одне занепокоєння викликає недостатня профілактика. На тлі масштабного поширення несприятливих факторів ризику паралельно з погіршенням ситуації профілактика все ще має низьку стратегічну пріоритетність, а громадськість мало поінформована. Так само, як і ВООЗ у своїй доповіді ОЕСР висловлює заклопотаність низьким рівнем капіталовкладень у систему охорони здоров'я, що ускладнює покращення якості та доступу до послуг.
Останні зміни та перспективи на 2017 рік
У доповіді 2016 року про свою Національну програму реформ (НПР) та Програму стабільності на 2016-2019 роки уряд Латвії чітко дає зрозуміти, що модернізація системи охорони здоров'я є одним з його пріоритетів. У НПР зазначається необхідність проведення додаткових реформ, зокрема, з метою підвищення доступності та якості медичних послуг. Разом з тим, відсутня будь-яка згадка про те, як такі проблеми можуть вплинути на особливо вразливі категорії населення, такі як діти. Уряд виділяв додаткові ресурси для сектору охорони здоров'я у кожному з останніх трьох бюджетних циклів, у результаті чого мало щорічне збільшення видатків: 42 млн. євро у 2014 році, 37,5 млн. євро у 2015 році та 25,4 млн. євро у 2016 році.
У своїх планах додаткових бюджетних видатків на 2016 рік уряд заявляв, що його пріоритетом було «покращення доступності медичних послуг, скорочення черг та гарантування медичному персоналу конкурентоспроможної зарплати». У 2016 році на підвищення зарплати було виділено 10 млн. євро, при чому найменш оплачувані категорії працівників отримали підвищення, згідно з розрахунками уряд, на рівні близько 7%. Ще 3,8-4,2 млн. євро було виділено на відшкодування пацієнтам витрат на ліки від гепатиту С та ВІЛ/СНІД у якості кроку на шляху до загального скорочення платних медичних послуг. Разом з тим, заплановане збільшення державних видатків на охорону здоров'я, яке не можна не вітати, не відновить фінансування докризового рівня. Навіть після втілення задуманого частка видатків на охорону здоров'я у Латвії у ВВП як і раніше буде меншої ніж у її сусідів.
У бюджетних планах на 2017 рік передбачене подальше збільшення фінансування на 64 млн. євро головним чином запланованих реформ (для порівняння військовий та оборонний бюджети отримають у наступному році 98 млн. євро додатково). Однак видатки на охорону здоров'я складатимуть лише 3,7% від ВВП (у порівнянні з прогнозованими 3,6% на 2016 рік) та 9,8% від загальних державних витрат (прогнози на 2016 рік без змін).
Цілком очевидно, що ухвалені у цьому році рішення будуть мати вирішальне значення для курсу системи охорони здоров'я країни на майбутнє. Замість одноразових грошових ін'єкцій Латвія потребуватиме додаткового збільшення фінансування паралельно з низкою реформ, спрямованих на покращення доступу та охоплення послугами, а також домагатись скорочення платних медичних послуг. За даними Асоціації лікарень Латвії, станом на вересень 2016 року квоти на медичні послуги охоплювали 75% лікарень поза межами Риги, а на деякі медичні послуги ще раніше – навесні цього року. Це примушує пацієнтів платити за послуги та погоджуватись на тривале очікування, поки нові квоти не стануть доступними або шукати доступні медичні послуги в установах далеко від дому.
Уряд Латвії планує впровадити нову модель фінансування охорони здоров'я, яка за словами президента Вейоніса, повинна вступити в силу з січня 2018 року і не може далі відкладатися. Згідно з останнім звітом «Зміна парадигми фінансування охорони здоров'я системи Латвії» на даний час на розгляді знаходяться три моделі. Міністерство охорони здоров'я захищає свою модель фінансування охорони здоров'я, яка не призведе до збільшення загального податкового навантаження і ґрунтується на існуючому принципі рівного доступу до медичних послуг.
Фінансування такої моделі передбачатиме додаткове збільшення видатків на охорону здоров'я (відповідно до рекомендацій ОЕСР) та тимчасове відхилення від середньострокової бюджетної мети у рамках Європейського семестру (0,1%). Незважаючи на підтримку медичних працівників та соціальних партнерів, цей план стикається з опозицією, зокрема, з боку Банку Латвії, який відстоює сувору фінансову дисципліну та високі індивідуальні витрати.
Пропозиція Банку Латвії щодо приватизації національної системи охорони здоров'я та введення фіксованих премій медичного страхування продовжує викликати певну стурбованість. Одночасно з міцним опором з боку профспілок, роботодавців сектору охорони здоров'я та громадянського суспільства уряд досі категорично відкидає цю ідею.
Переклад:
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ
