Шановна пані голова! Шановні делегати!
Доповіді Генерального директора про виконання програми МОП за минуле дворіччя, а також про забезпечення рівності трудящих-жінок детально і об'єктивно показують стан в світі праці і виклики, які стоять перед нею.
Ми поділяємо позицію МОП, що гідна праця - це глобальна вимога, від чого політичне керівництво і ділові кола всього світу не повинні залишатися осторонь, а перегляд національних систем соціального захисту може бути тільки в напрямку їх розширення, враховуючи відновлення зростання світової економіки.
Українські трудящі також розраховують на успішну реалізацію Програми співробітництва за участю МОП «Гідна праця в Україні».
Ситуація в країні все ще досить складна. Позначається багаж невирішених проблем, які накопичувалися роками і безперервні військові дії на Сході по збереженню цілісності країни. Тільки через прискорення зростання національної економіки і відновлення миру може бути дана відповідь на численні виклики, які стоять перед суспільством.
Уряд реалізує план реформ на 2018 рік, що має привести до зростання ВВП на 3,4 відсотка. Деяке поліпшення в економіці і активізація колективно-договірної роботи сприяли збільшенню мінімальної заробітної плати та реальному зростанню середньої зарплати по країні.
Однак мінімальна заробітна плата все ще є нижчою за фактичний прожитковий мінімум. Відсутній відчутний прогрес і в погашенні боргів із зарплати, яку вчасно не отримують понад 100 тисяч працівників.
У зв'язку з цим викликає подив рішення Адмінради МОП, яким закрито процедуру розгляду подання українських профспілок з цього питання.
В основному через низьку зарплату за останні три роки на заробітки в інші країни з України були змушені виїхати 4 млн. осіб. Близько 600 тисяч виїхало назавжди.
Проблема відтоку і брак кадрів стали набувати на тлі природного спаду населення характер загрози національній безпеці і стримуючого фактора для розвитку економіки і гідного соціального забезпечення. Неприпустимо, коли різниця між зарплатою кваліфікованого працівника і топ-менеджера на державних підприємствах різниться в сотні разів.
Ще однією проблемою залишається розрив в оплаті праці чоловіків і жінок. Середньомісячна зарплата жінок в Україні складає лише 80% зарплати чоловіків, хоча частка працюючих жінок, які мають вищу освіту, значно перевищує відповідний показник для чоловіків. Це не справедливо.
Ми запропонували уряду і роботодавцям провести загальнонаціональну дискусію з питань заробітної плати, подолання бідності та гендерного розриву, тому що праця в нашій країні, як ніде, недооцінюється. Україна знаходиться на останньому місці в Європі за рівнем заробітних плат.
Однак всі ініціативи профспілок наштовхуються на жорстку політику, перш за все, Міжнародного валютного фонду, якого головним чином турбує повернення боргів Україною. Протягом наступних чотирьох років Україні необхідно повернути 27 млрд. доларів США.
Це негативно позначається на проведенні переговорів щодо укладення нової Генеральної угоди між урядом, профспілками і роботодавцями.
Почастішали випадки порушення прав профспілок. Практично нереальним стало проведення страйків і справедливе вирішення трудових спорів. Порушуються базові принципи соціального діалогу.
У профспілкових організацій вилучаються профспілкові будівлі і навчальні центри, і це при наявності документів, що підтверджують їх право власності, що підриває діяльність профспілок.
Ми провели в зв'язку з цим ряд акцій протесту, звернулися до уряду і парламенту, і, якщо не буде прийнято справедливе рішення, змушені будемо звернутися зі скаргою до МОП і за захистом до Європейського суду з прав людини.
Нам не вперше доводиться домагатися справедливості в міжнародних організаціях. Так, завдяки розгляду Комітетом по нормам стану справ з реалізації в Україні конвенцій МОП №81 і № 129 про інспекцію праці вдалося зняти заборону на доступ інспекторів до робочих місць і проведення перевірок щодо дотримання законодавства про працю і його охорону. Ми сподіваємося, що МОП і надалі надаватиме технічну підтримку Україні в підвищенні ефективності соціального діалогу, поліпшенні соціального забезпечення, реформування трудового законодавства та його гармонізації з загальновизнаними міжнародними правовими нормами.
На закінчення хочу висловити надію, що нинішня дискусія на Конференції завершиться прийняттям нової Конвенції, доповненої Рекомендацією про захист проти насильства і домагань на роботі.
Дякую за увагу.
