26-28 листопада 2018 року у Будапешті відбувся субрегіональний тренінг «Міжнародні трудові стандарти та контрольний механізм МОП». У ньому взяли участь профспілкові лідери, юристи та працівники, які працюють над питаннями захисту прав працівників та використання міжнародних трудових стандартів з Албанії, Болгарії, Македонії, Молдови, Польщі, Румунії, Сербії, Угорщини, України, Хорватії, Чеської Республіки та Чорногорії.
Відкрила семінар директор Бюро МБП з питань діяльності трудящих Марія Хелена Андре, яка зокрема розповіла про відзначення 100-ї річниці МОП у 2019 році, ініціативу Генерального директора МОП «Майбутнє праці».
Загальну політику МОП визначає Міжнародна конференція праці, сесії якої проходять раз в рік. Конференція приймає нові міжнародні трудові норми, програму діяльності й бюджет МОП. У період між сесіями конференції МОП управляється Адміністративною радою, до складу якої входить 28 членів від урядів, 14 представників роботодавців і 14 представників трудящих. Секретаріат МОП – Міжнародне бюро праці (МБП) – знаходиться в Женеві (Швейцарія); його представництва діють в понад 40 країнах світу.
Про виклики для профспілок Центральної та Східної Європи розповіли завідувач сектором Європи Бюро МБП з питань діяльності трудящих Сергіус Гловацкас та старший спеціаліст з питань діяльності трудящих субрегіонального бюро МБП у Будапешті Магнус Берг.
Старший спеціаліст з питань діяльності трудящих Віктор Хюго Рікко представив систему міжнародних трудових стандартів та контрольний механізм МОП.
За сторіччя свого існування МОП напрацювала систему міжнародних стандартів у сфері праці, це 189 конвенцій та 205 рекомендацій, технічні Керівні принципи і Кодекси практичних правил. Україною ратифіковано 71 конвенцію, з яких 63 залишаються в силі, в тому числі 8 основоположних конвенцій та 4 пріоритетних. Усі ці інструменти формують міжнародно визнану правову основу забезпечення прав працівників та гідної праці.
Для контролю виконання країнами своїх зобов’язань за ратифікованими конвенціями у статуті МОП міститься низка положень, які формують контрольний механізм.
Контрольний механізм складається з двох елементів – регулярного та спеціального механізму.
Регулярна система нагляду за дотриманням міжнародних трудових стандартів передбачена статтями 22 та 23 Статуту МОП. Кожна країна зобов’язана надавати доповіді щодо вжитих нею заходів для реалізації конвенцій, до яких вона приєдналася, до 1 вересня кожного року, стосовно основоположних та керівних конвенцій – раз на три роки, стосовно технічних конвенцій – раз на шість років. Уряд зобов’язаний надсилати національним представницьким організаціям працівників та роботодавців копії своїх доповідей в МОП. Організації працівників та роботодавців можуть у свою чергу направити в МОП свої власні коментарі щодо того, як конвенція реалізовується в країні.
Доповіді уряду та коментарі, отримані від соціальних партнерів, розглядає Комітет експертів із застосування конвенцій та рекомендацій (CEACR), засідання якого відбуваються протягом трьох тижнів у листопаді. До складу Комітету входять 20 визнаних експертів, призначених Адміністративною радою на трирічний термін. Роль Комітету полягає у наданні неупередженої та технічної оцінки стану застосування міжнародних трудових стандартів у державах-членах МОП.
Аналізуючи доповіді уряду та соціальних партнерів, Комітет експертів робить два види коментарів: зауваження та прямі запити. Зауваження містять коментарі щодо основних питань, що виникають у зв'язку із застосуванням конкретної конвенції державою. Ці зауваження публікуються у річному звіті Комітету. Прямі запити стосуються більш технічних питань чи запитів на отримання додаткової інформації та надсилаються безпосередньо уряду.
Звіт Комітету експертів, який затверджується у грудні, розглядається Комітетом Конференції із застосування стандартів (CAS) у червні наступного року. Комітет Конференції із застосування стандартів є одним з комітетів, що працює під час Міжнародної конференції праці та складається з представників трьох сторін: урядів, роботодавців та працівників. Для організації дебатів на Комітеті з-поміж країн, стосовно яких Комітет експертів висловив свої зауваження, організації роботодавців та профспілок узгоджують список з 24 країн, ситуація в яких буде обговорюватися на Комітеті Конференції. Крім цього, в цей список автоматично попадають країни, стосовно яких Комітет експертів зробив так зване «подвійне посилання»: попросив уряд дати розгорнуту відповідь у наступному році та надати усі деталі Конференції. Список формується соціальними партнерами за регіональним принципом, не більше однієї конвенції від країни.
Представники відповідних урядів запрошуються на Комітет Конференції виступити та надати інформацію на підняті питання. Після усестороннього обговорення у тристоронньому форматі Комітет Конференції затверджує висновки, рекомендуючи урядам вжити конкретних кроків для вирішення проблеми, запросити місію чи технічну допомогу МОП. Найбільш серйозні порушення відображаються у спеціальному параграфі звіту Комітету.
Спеціальна система нагляду. Відповідно до статті 24 Статуту МОП організації роботодавців та трудящих можуть вносити подання до Міжнародного бюро праці про те, уряд не забезпечив належним чином дотримання конвенції, учасником якої він є. Подання надсилається уряду для коментарів.
Адміністративна рада, яка засідає тричі на рік, у березні, червні (одноденне засідання під час Конференції) та жовтні, для розгляду подання може створити тристоронній комітет з трьох членів Адмінради (як правило, це політики, лідери – не фахові юристи). Цей комітет вивчає правові та практичні аспекти справи, розглядає отримане подання та інформацію від уряду, та виносить свої рекомендації, які затверджуються Адміністративною радою. Подання, що стосуються конвенцій № 87 та 98 звичайно направляються для розгляду в Комітет зі свободи об'єднання.
Стаття 26 Статуту МОП також передбачає направлення скарги – однією державою-членом МОП щодо недотримання конвенцій МОП іншою державою-членом. Скаргу може також подати делегат Конференції або ініціювати сама Адміністративна рада. Цей механізм є найбільш суворим, але рідко вживається, в основному з політичних причин.
У випадку порушення конвенцій № 87 та 98 можна направити скаргу в Комітет зі свободи об'єднання (КСА), незалежно від того, чи ратифікувала дана країна ці конвенції. Він є комітетом Адміністративної ради і складається з незалежного голови та трьох представників від уряду, роботодавців та працівників – усього 10 членів. Якщо комітет вирішить, що скарга є прийнятною, він встановлює факти у діалозі з відповідним урядом. Якщо комітет виявить, що було порушення стандартів чи принципів свободи об'єднання, він публікує свій звіт через Адміністративну раду та робить рекомендації щодо того, як можна виправити ситуацію. Урядам пропонується повідомити про виконання рекомендацій комітету. Комітет зі свободи об'єднання також може запропонувати направити місію «прямих контактів» для вирішення проблеми безпосередньо з урядовцями та соціальними партнерами через процес діалогу. Якщо країна ратифікувала конвенцію, то Комітет зі свободи об'єднання може також передати справу у Комітет експертів.
Таким чином, при прийнятті рішення про використання контрольного механізму МОП у випадку порушення конвенцій МОП, потрібно розглянути можливі варіанти, кожний з яких має свої плюси і мінуси:
- направлення коментарів згідно статті 23 Статуту МОП до 1 вересня у рамках регулярного механізму для розгляду у листопаді Комітетом експертів з тим, щоб отримати зауваження цього комітету та заручившись підтримкою МКП, домогтися включення справи до переліку тих, які будуть розглядатися на Комітеті Конференції наступного року – при вдалому збігу обставин процес займає рік, але для цього треба, щоб був саме рік звіту за даною конвенцією, чи щоб було попереднє зауваження Комітету, на яке Уряд має дати відповідь. Окрім того, Комітет Конференції заслуховує тільки 24 справи, необхідно лобіювати свою.
- направлення подання згідно статті 24 Статуту МОП у рамках спеціального механізму для розгляду Адміністративною радою МОП на наступному засіданні у березні чи листопаді та створення нею тристороннього комітету, який також буде працювати рік-півтори. Рекомендації тристороннього комітету як правило мають м’якший характер, ніж зауваження Комітету експертів та висновки Комітету Конференції, бо є більш політичними та приймаються непрофесійними юристами.
- направлення скарги в Комітет зі свободи об'єднання – процедура розгляду займає півтора - два роки. Цей Комітет є спеціалізованим, має широку напрацьовану юриспруденцію.
Для визначення стратегії дій потрібно врахувати графік звітування уряду за конвенціями, наявність попередніх зауважень, можливий час розгляду, бажані дії МОП у відповідь.
Адміністративна рада в листопаді 2018 року внесла зміни до графіку звітування – раніше період звітування для технічних конвенцій був п’ять років, тепер – шість. Крім цього, тепер конвенції для звітування будуть групуватися за темами. Новий графік за цими новими правилами поки що розробляється та буде затверджений і доступний згодом. Поки ж для використання у роботі був наданий попередній список конвенцій, про дотримання яких уряд України має відзвітувати у 2019 році:
|
Фундаментальні та пріоритетні конвенції |
29,105,138,182,81,129 |
|
Дитяча праця |
77,78,79,90,124 |
|
Робочий час |
14,47,106,132,153 |
|
Заробітна плата |
95,131,173 |
|
Охорона праці |
45,115,119,120,139,155,161,174,176,184 |
|
Охорона материнства |
103 |
|
Соціальне забезпечення |
102 |
|
Адміністрація праці |
150,160 |
ФПУ використовувала усі можливі шляхи відновлення прав працівників за допомогою контрольного механізму МОП.
Під час тренінгу представником ФПУ були презентовані:
- скарга ФПУ до Комітету зі свободи об'єднання, направлена в цьому році,
- процедура розгляду подання ФПУ щодо конвенції №95 у 2015-2017 роках тристороннім комітетом Адміністративної ради МОП,
- процедура розгляду інформації ФПУ щодо порушення конвенцій №№81 і 129 у Комітеті експертів у 2016-2018 роках та Комітеті Конференції 2017 і 2018 роках.
Департамент міжнародних зв’язків
