Державний сектор багатьох країн Європи серйозно постраждав від економічної кризи, що призвело до різкого скорочення витрат, рівня зайнятості та заробітної плати.
Провідний економіст МОП Даніель Воган-Вайтхед проаналізував вплив політичних антикризових заходів на державний сектор. Даніель Воган-Вайтхед – економіст і один з авторів нової книги МОП «Потрясіння у державному секторі: вплив політики скорочення витрат у Європі».
Незважаючи на прийняття у Європі різних антикризових заходів, термінова необхідність економити кошти і знижувати державні видатки призвела до найчастіше поспішного урізання витрат, скорочення робочих місць та заробітної плати.
Заробітну плату держслужбовцям урізали у різний спосіб: деякі країни, наприклад, Естонія, Ірландія, Латвія, Литва і Румунія, впровадили базове заморожування або урізання заробітної плати. Інші, наприклад, Греція і Угорщина, відмінили премії працівникам держсектору. Крім цього, в Греції вперше урізали мінімальну заробітну плату на 22%.
У деяких випадках ці зміни негативно вплинули на хід структурних реформ державного сектору (у тому числі спрямованих на створення більш ефективних систем встановлення заробітної плати), як це сталося в Португалії та Румунії.
Відміна надбавки до зарплати
В результаті працівники держсектору низки країн були позбавлені надбавки до заробітної плати, яку, на відміну від працівників приватного сектору, вони завжди отримували, що було зумовлено більш високим рівнем освіти держслужбовців.
Наприклад, у Румунії різниця між середньою заробітною платою в державному і приватному секторах скоротилася з 40% в 2010 році до 15% в 2011. Подібна тенденція спричинила зниження кваліфікації працівників, падіння обсягу інвестицій у професійну діяльність у державному секторі, а також зупинила приплив молодих кваліфікованих випускників, які до того часу забезпечували функціонування сектору.
У Європі зародилося нове явище – «бідний, зайнятий у державному секторі»
У той же час, скорочення заробітної плати по всій її шкалі призвело до посилення нерівності й особливо сильно вдарило по заробітній платі в нижній частині шкали, через що чимало працівників опинилися за межею бідності. У результаті в Європі зародилося нове явище – «працюючий бідний, зайнятий у державному секторі».
В Угорщині це явище торкнулося більш ніж 50% працівників з освітою нижче середньої. Це, у свою чергу, призвело до збільшення потоку емігрантів серед працівників державного сектору, насамперед серед лікарів і медсестер, а також вчителів, які виїжджають з Угорщини до Чехії і Польщі.
У міру зростання протестного руху проти заходів жорсткої економії у Південній Європі, насамперед у Греції, Іспанії та Португалії, все більше людей, постраждалих від кризи, переїжджають до країн Північної Європи у пошуках гідної роботи.
Перетворення державного сектору також посилили гендерна нерівність, оскільки державний сектор традиційно важливий для працевлаштування жінок, їх кар'єрного зростання, гнучкого графіку роботи, дотримання балансу «робота-сім'я».
Погіршення умов праці
Втрати робочих місць у державному секторі також спричинили збільшення робочого навантаження і кількості робочих годин для решти працівників, у той час як у низці країн оплата за переробки знизилася або навіть була заморожена. Одночасне зниження витрат також призвело до скорочення людських і матеріальних ресурсів, необхідних для роботи служб, чий обсяг роботи не змінюється, а іноді і зростає – таких, як медицина та освіта.
Значну роль у погіршенні умов праці в державному секторі зіграла недостатня увага, приділена в ході реформ соціальному діалогу, а також скасування низки положень, які стимулюють колективні переговори. Наразі державний сектор, який вважався раніше «зразковим роботодавцем», застосовує ті ж практики, що і приватний сектор.
Ці зміни і те, як вони втілювалися в життя, викликали по всій Європі хвилю демонстрацій і страйків держслужбовців, до яких часто приєднувалися представники інших соціальних груп. Крім негайних втрат для економіки, погіршується соціальний клімат у держсекторі – це ще й тривожний сигнал на перспективу.
Погіршення якості
Подібні зміни також безпосередньо впливають на якість державних послуг у майбутньому. Наприклад, у школах збільшиться навантаження на вчителів у плані кількості учнів. У медичних установах виростуть черги на прийом. Крім того, реформи також вплинуть на державне управління.
Необхідно домагатися кращого балансу між кількісними коррективними заходами та структурними реформами державного сектору. Крім того, при розробці фінансових заходів необхідно більшою мірою враховувати такі важливі фактори, як рівність, соціальний діалог, можливості працевлаштування, умови праці, майбутня ефективність і якість державних служб.
Тільки за таких умов державні служби Європи зможуть підтримувати і суспільну згуртованість, і економічне зростання.
Департамент міжнародної роботи апарату ФПУ
