Партії «Голос», «Європейська солідарність» та «Слуга народу» мають найбільш проєвропейські передвиборчі програми, зорієнтовані на реформи в рамках Угоди про асоціацію. Аутсайдерами євроінтеграційного рейтингу стали «Радикальна партія Олега Ляшка» та «Опозиційна платформа ­– За Життя». Про це говориться в дослідженні передвиборчих програм, яке 16 липня в Українському кризовому медіа-центрі презентували експерти Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки проекту «Громадська синергія». У дослідженні було проаналізовано програми десяти найбільш рейтингових політичних партій.

Експерти констатують, що євроінтеграційний курс та/або членство в ЄС підтримує більшість політичних сил, шість з десяти. Та чітку позицію щодо членства в ЄС мають три прохідні до парламенту партії – «Голос», «Європейська солідарність» та «Батьківщина». Лідер перегонів «Слуга народу» не згадує про європейську інтеграцію. Разом із тим тільки «Слуга народу», «Батьківщина» та «Європейська солідарність» говорять у свої програмах про необхідність виконання Угоди про асоціацію.

«Експерти Платформ громадянського суспільства погоджуються, що європейська інтеграція неможлива без успішного виконання Угоди про асоціацію. Цікаво, що в програмі Слуги народу хоч і відсутня чітка згадка про євроінтеграцію, але в багатьох напрямках прописані секторальні реформи, що відповідають Угоді про асоціацію. Це може свідчити про більш обережний підхід команди чинного президента до питання розвитку відносин з ЄС та бажання загравати з усіма аудиторіями виборців» – зауважила Юлія Солоха, координаторка з питань адвокації проекту «Громадська синергія».

Більшість партій готові проводити необхідні для євроінтеграції реформи у сферах боротьби з корупцією, судочинства, питаннях, що стосуються безпеки і стабільності. Та експерти зазначають, що здебільшого партії обмежуються загальними фразами й не демонструють бачення конкретних шляхів реалізації обіцяних реформ. Наприклад, більш детальні плани щодо боротьби з корупцією можна побачити тільки у програмах «Слуги народу», «Голосу», «Сили і честі».

А в питаннях, що стосуються безпеки і стабільності про реальні кроки говорять «Голос» та «Європейська солідарність».

«Проте у більшості політичних партій, в тому числі й у партії «Слуга народу», не прописана чітка російська складова – що ми боремося з Росією та мусимо посилити цей блок. Партія «Опозиційний блок»  у цьому секторі отримав від експертів червону картку, бо пропонує законодавчо закріпити нейтралітет країни. Ми вважаємо, що це не сприятиме безпеці і стабільності, а навпаки – це є загрозою. Тому ми говоримо, що це неприпустима з нашої точки зору позиція, і ми говоримо про це відкрито» – зазначив Геннадій Максак, голова Ради зовнішньої політики «Українська призма»

 «Незважаючи на те, що дослідження виявило трьох явних фаворитів у рейтингу євроінтеграційної налаштованості партій і всі вони гарантовано потрапляють до парламенту, потрібно пам’ятати, що виборчі програми говорять лише про декларовані наміри політичних сил проводити реформи. Від гасел до справжніх реформ – довгий шлях інтенсивної роботи всіх гілок влади та суспільства в цілому. Важливо, аби партії дотримувались своїх обіцянок після виборів та впроваджували їх через закони. Громадянське суспільство пильно стежитиме за цим процесом і готове долучатися зі своїми експертними напрацюваннями в сфері євроінтеграції, щоб прискорити реформи» – підсумувала Зоряна Міщук, ключовий експерт проекту «Громадська синергія».

Аналіз програм свідчить, що партії найменше зацікавлені проводити реформи у сфері державного управління та в питаннях, що стосуються співпраці з громадянським суспільством.

Найбільше протиріч з європейським курсом України у програмах політичних партій стосуються зони вільної торгівлі. Експерти дали червону картку партіям «Батьківщина», яка пропонує скасувати ПДВ, та «Радикальній партії» за пропозицію продовжити мораторій на експорт лісу-кругляку, що суперечить положенням Повної та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Це дослідження було підготовлено експертами Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту проекту «Громадська синергія». Зміст цього дослідження є виключною відповідальністю її авторів і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

АША ДОВІДКА:

6 червня 2019 р. понад 350 громадських організацій, об’єднаних Платформою громадянського суспільства Україна-ЄС та Українською національною платформою Форуму громадянського суспільства Східного партнерства оприлюднили звернення до політичних партій, в якому визначили першочергові євроінтеграційні пріоритети для України та закликали партії внести їх до своїх програм. Експерти платформ проаналізували програми 10 політичних партій на відповідність євроінтеграційному курсу загалом та до 12 раніше визначених пріоритетів – торгівля з ЄС, енергетика, судова реформа, безпека, боротьба з корупцією, децентралізація, соціальна політика, охорона довкілля та ін. Також при аналізі до уваги бралися основні програми партій «Голос» та «Європейська солідарність», оскільки вони ухвалювалися безпосередньо перед початком виборчої кампанії та політичні партії попередньо запропонували експертам ці програми, як свої передвиборчі.

Оцінюючи загальний євроінтеграційний курс в політичних програмах (інфографіка «Які партії ведуть Україну в ЄС?»), експерти визначали наявність/відсутність згадок про наміри членства в ЄС або ж щодо євроінтеграції загалом. Оцінювались також положення, які пропонували альтернативний зовнішньополітичний курс для країни.

Оцінюючи секторальні євроінтеграційні пріоритети, експерти звертали увагу на наявність згадки про сферу, яка має бути реформована відповідно до Угоди про асоціацію, чіткі пропозиції по реформуванню та протиріччя положенням Угоди. За ці згадки партії отримували «+» або «–»

«– –» (червоний): положення програми в даній сфері суперечать зобов’язанням, взятим Україною в рамках Угоди про асоціацію

«–»  (помаранчевий): в програмі відсутня інформація щодо реформування даної сфери відповідно до Угоди і пріоритетів, заданих Платформами громадянського суспільства.

«+ –»(жовтий): в програмі є згадка щодо реформування даної сфери, але деякі пункти не відповідають повністю Угоді і пріоритетам, заданим Платформами

«+» (салатовий): в програмі є згадка щодо реформування даної сфери

«+ +» (зелений): в програмі наводиться перелік конкретних кроків з реформування даної галузі, що відповідають положенням Угоди про асоціацію

Сумарна оцінка всіх секторальних пріоритетів була зображена на своєрідному євроінтеграційному спідометрі, що демонструє, які партії найбільш всесторонньо заявили про свою готовність впроваджувати євроінтеграційні реформи.

Про розробників дослідження:

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію, Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від Української сторони до Платформи входить 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує 282 організації.

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з близько 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства. Рекомендації ФГС СхП враховуються ЄС і країнами-членами СхП у процесі формування політики Східного партнерства.

Проект «Громадська синергія» – проект, спрямований посилити участь громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні через активізацію двох громадських платформ – Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Разом вони об’єднують біля 350 неурядових українських організацій. Проект надає Платформам та їх організаціям-учасницям фінансову та організаційну підтримку у проведенні аналітично-адвокаційної та інформаційно-просвітницької діяльності. Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується і виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Прес-центр ФПУ