Від запровадження карантину в Україні та світі минуло майже півроку. В умовах глобальної кризи, викликаної COVID-19, особливо важливим є соціальний діалог за участі урядів, роботодавців та працівників. Це найбільш ефективний метод для подолання економічних та соціальних наслідків пандемії. Як організувати успішний соціальний діалог, та яким є досвід різних країн у цьому питанні, обговорювали під час вебінару МОП АКТРАВ наприкінці липня.
Ефективний соціальний діалог має бути трьохстороннім
За словами головного спеціаліста з міжнародних трудових норм Бюро МОП для країн Східної Європи і Центральної Азії Лео Сіббеля, досвід минулої глобальної кризи 2008-2009 років довів, що долати її наслідки потрібно за підтримки соціальних партнерів. Країни, які використовують тристоронній соціальний діалог, знаходять та втілюють ефективні заходи для подолання кризи. Ці дії допомагають забезпечити безпеку і здоров'я на робочому місці, соціальний захист працівників, допомагають підприємствам адаптуватися і уникнути банкрутства, утримати працівників на роботі і забезпечити їх доходи.
«Аналізуючи світовий досвід, можемо виділити кілька основних складових успішного соціального діалогу. Найперше – коли саме треба починати соціальний діалог? Відповідь: якомога швидше! Прикладом є досвід Південної Кореї, яка вже в березні оформила тристоронню декларацію про заходи реагування, спрямовані на збереження зайнятості, захист медичних працівників. Спочатку документ охоплював лише частину проблем. Але після нього було підписано тристоронню угоду по сектору охорони здоров'я, яка вимагала від керівництва виконувати зобов'язання щодо професійної діяльності, безпеки та охорони здоров'я пацієнтів. Також піднімалися конкретні питання, такі як попередження фізичної виснаженості у медпрацівників», - розповідає Лео Сіббель
На думку представника Бюро МОП, форм соціального діалогу може бути багато: обмін інформацією, колективні переговори, засідання тристоронніх груп. Але коли до цього долучається найвище керівництво країни, діалог є найефективнішим.
«Якщо у переговорах окрім представників працівників та роботодавців беруть участь президент, прем’єр-міністр, це є ознакою того, що домовленості між державою, роботодавцями і працівниками будуть виконані. Участь уряду сприяє подальшому успішному двосторонньому діалогу між роботодавцями та працівниками», - зазначив Лео Сіббель.
Соціальний діалог в Білорусі та Естонії
Фахівці МОП стверджують, що для початку соціального діалогу необхідна наявність у державі кількох базових умов: демократичні основи, свобода асоціацій, сильні та незалежні представництва та організовані соціальні партнерства. Також важливими є політична воля уряду та інституційна підтримка. В різних країнах Східної Європи та Центральної Азії ситуація з дотриманням цих умов є різною, відповідно – різним є рівень соціального діалогу в суспільстві.
За словами заступника голови Білоруського конгресу демократичних профспілок Сергія Антусевича, влада у Білорусі від початку взагалі заперечувала існування коронавірусу, а сьогодні не звертає уваги на рекомендації профспілок.
«За весь цей час не було засідань Національної Ради, рада з питань поліпшення законодавства у соціально-трудовій галузі також не збиралася. Лише 24 квітня президент Білорусі підписав указ №143 щодо підтримки економіки. Після цього кілька постанов щодо ситуації з коронавірусом ухвалила Рада міністрів. З профспілками та роботодавцями ці документи ніхто не узгоджував», -розповідає Антусевич.
Як наголошує представник білоруських профспілок, ухвалені документи не лише не вирішують проблеми працівників, але й можуть порушувати їх права.
«Термін, у який роботодавець має попередити працівника про суттєві зміни умов роботи зменшили з одного місяця до одного дня. Також з одного місяця до трьох збільшили період, на який працівника можуть перевести в інший підрозділ чи на іншу посаду без його згоди. Ми ставимося до таких норм вкрай негативно», - заявляє Сергій Антусевич.
Щоб використовувати соціальний діалог для успішного подолання наслідків пандемії, урядам частини країн регіону бракує політичної волі, вважає колишній голова Центрального союзу профспілок Естонії Харрі Таліга. Так, попри спроби естонської влади показати, що соціальний діалог в державі працює, у профспілок є сумніви щодо ефективності процесу.
«Як і останні кілька років, раз на три місяці в країні проводять тристоронні переговори у вигляді консультацій, але є сумніви, що це допоможе швидко вирішувати нові проблеми. Уряд вживає певні заходи у зв’язку з кризою, але не враховує думку бізнесу. Наприклад, на початку карантину роботодавці стверджували, що замість банківських кредитів, які забезпечуються міжнародними позиками, підприємцям було б краще отримати гарантії уряду щодо своєї діяльності. Уряд не почув цю пропозицію. Тобто формально соціальний діалог ведеться, але щирого бажання шукати спільні рішення немає», - зазначає Харрі Таліга
Боротьба замість діалогу: ситуація в Україні
Про ефективний тристоронній діалог в Україні поки не йдеться, адже замість пошуку спільних рішень, українські профспілки змушені боротися з владою за збереження своїх прав, розповідає в.о. заступника Голови Федерації профспілок України Богдан Оверковський.
«На щастя, в Україні вдалося призупинити реформу трудового законодавства. У липні уряд хотів ухвалити новий урізаний трудовий кодекс, але українські профспілки наголосили на проблемності цього законопроекту. На решту літа Верховна Рада пішла на канікули, тому реформу призупинили. Політична активність почнеться восени – ми готуємося до нової хвилі наступу на трудові права в Україні», - наголосив Богдан Оверковський.
Його слова підтверджує заступник голови Конфедерації вільних профспілок України Петро Тулей. На його думку, попередити ухвалення нового трудового кодексу вдалося завдяки акціям протесту.
«Два тижні профспілки пікетували Верховну Раду та Адміністрацію президента. До протестів приєдналися шахтарі, яким затримували зарплатню та чиї підприємства зупинили через коронавірус. Паралельно з цих питань відбулися зустрічі з керівництвом Офісу президента, та керівниками парламентських фракцій. В результаті спільну мову знайшли. Законопроект не ухвалили, а шахти які були призупинені, відновили роботу. Ці питання важко назвати великим досягненням у соціальному діалозі. Адже такі речі треба вирішувати до того, як люди виходять на вулицю», - розмірковує Петро Тулей.
Під час пандемії коронавірусу виникла потреба додаткового захисту прав неформально зайнятих працівників. Іноді для цього доводиться вдаватися до жорсткого тиску на роботодавців, розповів голова української Профспілки працівників будівництва Василь Андреєв.
«Останнім часом до нас стали частіше звертатися неформально зайняті працівники, які в будівельній галузі складають понад половину. В період пандемії найчастіше виникає потреба захисту зарплатні будівельників. Роботодавці часто прикриваються неформальною занятістю для того щоб відмовити працівникам у виплаті коштів. Доводилося залучати інспекцію по праці, будівельну інспекцію, поліцію. Також ефективним є публічний тиск на головних підрядників і замовників будівництва. В більшості випадків вони вирішують, що виплатити заборгованість вигідніше, аніж привертати увагу контролюючих та правоохоронних органів», - зазначив Василь Андреєв.
Нагадаємо, вебінар, присвячений соціальному діалогу, завершив цикл вебінарів МОП АКТРАВ на тему «Як ефективно застосовувати матеріали та інструменти МОП під час кризи Covid-19 і в період виходу з неї». Організатори заходу пообіцяли продовжити спілкування представників МОП та профспілок з країн регіону у форматі вебінарів восени.
Прес-центр ФПУ
