2d64489a835fd4d77f0ad3775e26af

 

Єва Ватаї, вчителька французької мови середньої школи міста Печ на півдні Угорщини, не може повірити. Нещодавно її позбавили 5% зарплати – 16,7 тисяч форинтів (44 євро) з чистої місячної зарплати у 300 тисяч форинтів (790 євро) – після того, як вона відмовилася вийти на роботу на знак протесту проти умов праці у секторі у лютому 2022 року. Вона та її колеги називають акцію «громадянською непокорою», оскільки вони не можуть повною мірою скористатися своїм правом на страйк відповідно до чинного законодавства Угорщини.

 

За даними демократичної профспілки вчителів PDSZ (Pedagógusok Demokratikus Szakszervezetének), майже 30% вчителів взяли участь в одній з найбільших акцій за останні роки. Все почалося 31 січня 2022 року, коли близько 20 тисяч вчителів провели двогодинний попереджувальний  страйк у супроводі кортежу, закликаючи до поразки уряду на квітневих парламентських виборах, а також інші акції солідарності. 16 березня дві основні профспілки вчителів Угорщини, PDSZ і PSZ (Pedagógusok Szakszervezete), знову оголосили страйк, який тривав понад два тижні після пяти місяців безрезультатних переговорів з урядом.

Їхні вимоги були пов’язані з низькою заробітною платою та погіршенням умов праці в секторі. Угорщина займає передостаннє місце за рівнем оплати праці вчителів у Європейському Союзі. Це пояснює нестачу майже кожного другого вчителя математики, наприклад, за даними спеціалізованого аналітичного центру T-TUDOK. Нестача кадрів ускладнюється тим, що дедалі більше вчителів залишають школи, щоб заробити на життя у сфері громадського харчування та роздрібної торгівлі, тоді як школам доводиться займатися напливом учнів-біженців з України.

«Ми не можемо працювати в таких умовах. Упродовж 15 років я бачу, як тоне корабель освіти, і я відмовляюся мовчати»,  – заначила Ватаї, яка після 40 років роботи за фахом визнає, що її зарплата втричі менша, ніж у її сина, який працює теслею. Вона пояснює: «У Віктора Орбана немає жодної політики в галузі освіти, крім нав’язування включення націоналістичних письменників у навчальну програму. Він перевантажує нас, інфантилізує та принижує. Вчителі та учні втратили мотивацію».

У січні 2022 року, за кілька тижнів до виборів, відбулося 10-відсоткове підвищення зарплати вчителям, «але це було не підвищення зарплати, а преміальні», – повідомила Ержебет Надь, голова PDSZ, яка вимагає 45-відсоткового підвищення зарплати, «щоб досягти мінімальної зарплати 2021 року, тому що зараз індексується мінімальна зарплата 2014 року», – зазначив профспілковий діяч. Підвищення зарплати тим більше необхідне з огляду на стрімке зростання інфляції в Угорщині: експерти прогнозують, що найближчими тижнями ціни зростуть більш ніж на 10%.

«Це був серйозний досвід. Це була найбільша акція у моєму житті, нас масово солідарно підтримали учні та батьки, які не відправили своїх дітей до школи». Страйк було підтримано кількома демонстраціями по всій країні. Колектив художників noÁr випустив реп-пісню «Ми хочемо вчитися!», у якій ідеться про проблеми вчителів, і створив вебсайт Ne dolgozz ingyen! («Не працюйте безкоштовно!»), щодо засудити неоплачувану понаднормову роботу.

На жаль, для Ватаї імпульс було втрачено з переобранням Віктора Орбана втретє поспіль у квітні 2022 року, що призвело до тимчасового застою  громадянського суспільства та опозиції, а профспілки вчителів не захотіли проводити  акції до кінця навчального року.

Уряд визнав страйк незаконним

Ватаї вирішила взяти участь в акції громадянської непокори в лютому – акції, не підтриманої профспілками, у якій узяли участь кілька сотень шкіл по всій країні, – тому що страйк, оголошений у грудні PDSZ та PSZ, був визнаний незаконним.

На якій підставі? На підставі закону про мінімальні послуги у секторі громадського обслуговування, запровадженого адміністрацією Орбана у 2010 році та змін до закону 1989 року про право на страйк. «Це законодавство все змінило, тому що воно вимагає, щоб сторони домовилися про мінімальні послуги. І поки суди не винесуть остаточного рішення з цього питання, страйк є незаконним», – зазначив Надь з PDSZ. «Суд може ставити сторонам питання, і цей процес може зайняти кілька тижнів. Саме це сталося з акцією 31 січня, яка була визнана незаконною, тому що рішення апеляції затяглося», – підкреслив профспілковий діяч, який явно бачить у цьому бажання просто перешкодити всім страйкам. .

Ще одна туманна область угорського законодавства про мінімальні послуги полягає в тому, що залишається неясним, які професії мають відповідати їм. «Освіта не згадується серед професій, перелічених у законі»,  – стверджує Надь. Юдіт Целлер, юрист угорської Спілки громадянських свобод TASZ також вважає концепцію мінімальних послуг проблематичною.

«Сектору освіти вже доводилося в минулому скасовувати страйки, бо з урядом не вдавалося домовитися навіть через суд. Більше того, в Угорщині кілька судових рішень визнали освіту одним із секторів, який має надавати мінімальні послуги, нарівні з громадським транспортом або енергетичними компаніями. І все ж, згідно з Міжнародною організацією праці (МОП), освіта звільнена від вимог щодо мінімальних послуг. Поки дітям гарантується безпека та харчування, викладання як таке не є обов’язковим», – зазначила Целлер.

Уряд за допомогою своїх рупорів у ЗМІ, включаючи громадську службу мовлення, невпинно демонізує страйкарів. «Ми просимо профспілки не провокувати хаос, не підбурювати вчителів до порушення закону, ми просимо їх дочекатися остаточної відповіді суду та відкласти страйк»,  – йшлося у заяві міністерства освіти у січні. Після страйку те саме міністерство похвалило «вчителів, які вважають, що страйк не завжди доречний, коли в сусідній країні йде війна, а ми повинні дбати про дітей, які прибувають до Угорщини».

Після початку пандемії та запровадження надзвичайного стану угорський уряд наділив себе правом керувати за допомогою декретів, які він використав у лютому 2022 року для подальшого регулювання мінімальних послуг.

Оскільки термін дії надзвичайного стану спливав 1 червня 2022 року, парламент поспішив перетворити лютневий указ на законодавчу поправку. Ухвалене 24 травня законодавство тепер вимагає, щоб вчителі, які готують старшокласників до складання іспиту на ступінь бакалавра, проводили 100% занять. Для учнів, які не отримують ступінь бакалавра, мінімальний обсяг роботи становить 50%, і необхідно передбачити можливість піклування про дітей у школах.

«З якого часу ви зобов’язані проводити 100% занять, коли оголошуєте страйк?» – запитує Надь, яка переконана, що поправка та раніше згаданий декрет не відповідають конституції. Її профспілка подала апеляцію до Конституційного суду Угорщини і готова звернутися до Європейського суду з прав людини у разі необхідності.

«Право на страйк повністю втратило чинність в Угорщині з 2010 року. Раніше було не завжди легко чинити тиск на роботодавця, але це було не неможливо; наприклад, залізничникам це вдавалося, але з того часу це більше неможливо», і – зазначив Борош Петерне, голова Профспілки державних службовців та бюджетників MKKSZ (Magyar Köztisztviselők, Közalkalmazottak es Közszolgálati Dolgozók Szakszervezete). «Наші працівники в соціальному секторі, наприклад, уже два роки намагаються оголосити страйк, але не можуть цього зробити, тому що уряд, який є нашим партнером з переговорів, вимагає 100-відсоткового надання мінімальних послуг, що унеможливлює здійснення права на страйк. Ми п’ять разів зверталися до суду з однією і тією ж справою, але безрезультатно. Уряд зловживає вимогою щодо мінімальних послуг, і суди допомагають йому в цьому»,– каже профспілковий активіст і попереджає: «Ці працівники зрештою масово покинуть сектор, що може поставити під загрозу якості державної служби».

Систематичне порушення прав

Угорщина, безумовно, є однією з найгірших країн Європи, коли йдеться про права профспілок та трудове законодавство. У 2019 році Віктор Орбан спровокував велику хвилю протестів у країні, скасувавши регулювання понаднормової роботи. Згідно з Глобальним індексом прав Міжнародної конфедерації профспілок (МКП) за 2021 рік, Угорщина знаходиться у четвертій категорії (з шести), де порушення прав вважаються систематичними. «Колективні права працівників охорони здоров’я були урізані забороною на укладання будь-яких колективних договорів у майбутньому, починаючи з січня 2021 року, тоді як термін дії всіх укладених досі колективних договорів закінчився у ту ж саму дату», – зазначає МКП. Пандемія була використана як привід для уряду, щоб обмежити права працівників охорони здоров’я, не дозволяючи їм навіть висловлюватись у ЗМІ про пандемію.

Обмеження права на страйк є порушенням статті 3 Конвенції МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію, ратифікованої Угорщиною у 1957 році. Комітет експертів МОП із застосування конвенцій та рекомендацій також висловив стурбованість з приводу такого закручування гайок у своїй доповіді за 2022 рік, зазначивши зауваження, отримані 1 вересня 2017 року від МКП, в яких стверджується про акти залякування, антипрофспілкові звільнення та ліквідацію профспілок на деяких підприємствах.

 

Автор: Елен Бєнвеню

Джерело: https://www.equaltimes.org/in-hungary-the-right-to-strike-has?lang=en#.YvtYoXVBzIU