7f932e88220ecbc72c4e 1170x530 0 0 1 1

Віталій, водій тролейбуса в Харкові: Звертаюся до Вас від імені водіїв тролейбусів депо №2 та Салтівського тролейбусного депо м. Харкова.

 

Протягом багатьох років на наших підприємствах існують проблеми з масовими порушеннями техніки безпеки, трудового законодавства та оплати праці. Харківські водії тролейбусів мають найнижчу заробітну плату в Україні - близько 45 гривень (1,15 євро) на годину. Неодноразові зустрічі з керівниками депо не дали жодних позитивних результатів. Працівники змушені працювати понаднормово, порушуючи правила про відпочинок та змінність, щоб заробити хоч трохи більше. Надурочні години оплачуються за другим табелем обліку робочого часу. Деякі водії працюють по 14-16 годин на добу, що є неприпустимим, тим більше, що вони перевозять пасажирів.

Багато водіїв виїхали в інші міста, такі як Одеса, Київ, Дніпро та Чернівці, оскільки заробітна плата водіїв тролейбусів у цих містах значно вища, ніж у Харкові. Недотримання режиму праці та відпочинку призводить до аварійних ситуацій, а ремонт тролейбусів водій змушений оплачувати за власний рахунок. Закон України про обов'язкове страхування транспортних засобів не поширюється на тролейбуси і трамваї. У багатьох містах, за винятком Харкова, тролейбуси і трамваї застраховані, що можна легко перевірити за допомогою системи Prozorro.gov.ua.

Профспілкова організація наших депо ніяк не захищає наші права, ми лише сплачуємо внески і можемо розраховувати лише на матеріальну підтримку в разі сімейних обставин.

Водії тролейбусів змушені ризикувати та порушувати свої посадові обов'язки через відсутність засобів індивідуального захисту, таких як сигнальні жилети, діелектричні рукавиці[1], комбіновані захисні рукавиці, якими керівник має забезпечувати своїх працівників за власний рахунок.

З початку збройної агресії Російської Федерації багато наших машиністів депо працювали на складах "Хова" вантажниками та водіями навантажувачів. У травні 2022 року запрацював міський електротранспорт, рішенням Харківської міської ради було встановлено безкоштовний проїзд, а заробітна плата водіїв залишилася на довоєнному рівні.

Водіїв тролейбусів зобов'язали працювати тільки в білих або блакитних сорочках, яких нам не видавали і які ми повинні були купувати за власні кошти. Їм видавали бронежилети, по одному на рухомий склад, причому носіння бронежилетів також було контрольованим і обов'язковим.

У разі повітряного нальоту або загрози артилерійського обстрілу ми зобов'язані зупинитися і висадити пасажирів, але фактично ця вимога не виконується і транспортний засіб продовжує працювати. На початку лише деякі водії виконували цю вимогу, пасажири обурювалися, що інші водії продовжували рух, виникали конфліктні ситуації. На сьогоднішній день міський електротранспорт продовжує працювати під час авіанальотів і жодних дій з боку правоохоронних органів чи керівництва підприємства та міста не відбувається.

Ми звертаємося за допомогою до громадськості, незалежних профспілок, журналістів та міжнародних активістів. Незважаючи на відтермінування мобілізації працівників критичної інфраструктури, багато водіїв зголосилися піти на фронт добровольцями.

Ми хочемо, щоб наші проблеми були вирішені і щоб була гідна оплата за нашу нелегку працю та велику відповідальність за пасажирів.

9 січня 2023 року

[1] Діелектричні (або ізолюючі) рукавички необхідні для захисту від ризику ураження електричним струмом

 

Джерело:

https://laboursolidarity.org/en/n/2502/i-am-writing-to-you-on-behalf-of-the-trolleybus-drivers-of-kharkiv