Діджиталізація не є технологічно детермінованою, а соціально зумовленою, в тому числі новими формами колективних дій.
Пандемія підвищила актуальність ключових секторів економіки, таких як міська логістика "останньої милі". Але вона також посилила експлуатацію. По всій Європі та за її межами поширилися протести, всупереч усьому, особливо серед нових нестабільних працівників платформної економіки.
Хоча колективна мобілізація пасажирів і водіїв виникла ще до пандемії, вона, схоже, зросла, стала більш помітною і навіть подекуди успішною. Тематичні дослідження задокументували цю тенденцію, продемонструвавши форми боротьби працівників, які виходять за межі створених профспілок та інституційних каналів - їхню поширеність було підтверджено в робочому документі Міжнародної організації праці, опублікованому в червні минулого року.
База даних для дослідження МОП включала 1 271 протестну подію по всьому світу серед працівників платформ у чотирьох секторах: замовлення поїздок, доставка їжі, кур'єрські послуги та доставка продуктів. Дослідження виявило, що профспілки брали участь лише у 18% випадків, причому на півдні світу це траплялося ще рідше.
Самоорганізовані групи
Таким чином, приблизно у 80% протестів працівників платформ по всьому світу самоорганізовані групи відіграють ключову роль, значно випереджаючи традиційні профспілкові організації. Ці численні конфігурації спираються на дуже різні мережі акторів, включаючи політичних активістів і рядових членів профспілок, а також колективи та організації рухів.
Якщо ці протести оновлюють уявлення про колективні дії робітників, то багато процесів мобілізації не протікають через офіційні, інституціоналізовані канали. Тому базування їхнього дослідження лише на формальних процедурах та організаціях суттєво обмежує розуміння.
Дослідження соціальних рухів пов'язують колективні дії та колективні ідентичності, вивчаючи умови, за яких попередні ідентичності стають актуальними для нових мобілізацій, і як нові ідентичності формуються через дії. Аналогічно, дослідження виробничих відносин показали, як страйки можуть сприяти формуванню специфічних форм класової свідомості та робітничої солідарності. Оскільки в новому світі праці, де домінують цифрові платформи, з'являються нові форми мобілізації, об'єднання досліджень соціальних рухів і виробничих відносин видається вкрай важливим для розуміння їхніх витоків, особливостей і потенційних наслідків.
Різноманітний спектр
У цифровій економіці боротьба за умови праці часто використовує специфічні важелі в трудовому процесі, а також суспільні альянси, ставлячи під сумнів традиційні концепції організації робочих місць, які обертаються навколо профспілок. Працівники платформ застосовують надзвичайно різноманітні організаційні форми та практики в різних секторах, а також у різних регіонах і країнах в межах одного сектору для організації колективних дій. Попри спільні важливі характеристики, ці мобілізації мають свої особливості, пов'язані з умовами праці та зовнішніми альянсами.
Тим не менш, трудові колективи намагаються формувати мережі солідарності з працівниками в інших містах і країнах, демонструючи таким чином нове усвідомлення зв'язку між локальним і транснаціональним вимірами. Між цими колективами очевидна міжнародна координація, як у випадку з кур'єрами, що доставляють їжу, найнятими багатонаціональними цифровими платформами, або працівниками складів і логістики окремих транснаціональних корпорацій, таких як "Амазон". Кур'єри з доставки їжі з 12 різних країн і 34 організацій зустрілися в жовтні 2018 року в Брюсселі, щоб заснувати Транснаціональну федерацію кур'єрів з метою запуску європейської мобілізації.
У різних секторах і професіях інноваційні організаційні моделі, колективні рамки та репертуар дій сприяли визначенню нових колективних ідентичностей цифрових працівників. Насправді, всупереч технологічному детермінізму, цифровізація формується соціальними суб'єктами, залученими до конкретної фази технологічних та організаційних змін, що впливають на трудові відносини та процеси визнання. Залежно від ступеня інституційного регулювання та організації працівників, вона може спричинити суперечливі процеси, які одночасно посилюють нестабільність та індивідуалізацію, але водночас сприяють формуванню нових ідентичностей та солідарності.
Відродження профспілок
Розвиток цифрових платформ, особливо в технологічно розвинених країнах, є частиною більш загального процесу прекаризації праці, що призводить до неоліберальної конвергенції трудових відносин на міжнародному рівні. Форми профспілкового руху адаптувалися до цього мінливого ландшафту.
У той час як трудові конфлікти старого типу, породжені соціальним всесвітом фабрики, зменшувалися в основних західних країнах, профспілки відроджувалися в напівпериферійних і периферійних країнах, які в багатьох випадках переживають демократичні перетворення. Нинішні процеси діджиталізації змінюють цю активізацію, впливаючи на географію капіталу і праці та розширюючи нові форми солідарності. Згадаймо хоча б протест на заводі Apple у Каліфорнії на знак солідарності з китайськими робітниками Foxconn, який об'єднав робітників і споживачів.
Більше того, нові процеси колективної солідарності вийшли за межі суто галузевих інтересів, розвиваючись на різних позиціях у ланцюжку створення вартості. Хоча вони діють у дуже різних політичних та економічних контекстах, коаліції працівників сфери високих технологій, які надихають нові колективи в кількох країнах, характеризуються міцними міжнародними зв'язками, міжгалузевою солідарністю та альянсами між працівниками сфери знань, які стоять на чолі ланцюжка створення вартості, і працівниками фізичної праці на складах та в логістиці, які відчувають на собі наслідки нових форм технологічного контролю.
Нові можливості
Наше дослідження роботи на вимогу через додатки, в якому ми порівнювали, зокрема, працівників доставки їжі з тими, хто займається складською логістикою та логістикою останньої милі (водії Amazon), показало, як діджиталізація та зростання платформного капіталізму відродили старі дилеми щодо колективних дій працівників, але водночас відкрили нові можливості для мобілізації. У той час як колективи кур'єрів брали участь у більш спонтанних і самоорганізованих формах мобілізації, для водіїв Amazon вони були більш секторально орієнтованими і очолюваними профспілками.
Тим не менш, починаючи з більш локальних і галузевих вимог у 2019 році, мобілізація водіїв Amazon спровокувала розширення конфлікту, кульмінацією якого в березні 2021 року в П'яченці став перший у світі страйк, що охопив увесь ланцюжок поставок транснаціональної корпорації Джеффа Безоса. Очевидно, що нові форми колективних дій у секторах, що зазнали впливу цифрових платформ, змінюють трудову солідарність, якою ми її знали, і масштаби мобілізації.
Крім того, процеси формування ідентичності "райдерів" і "драйверів" не обмежуються робочим середовищем, а спираються на конкретні політичні та соціальні умови в межах і поза межами цього середовища. Колективна ідентифікація є динамічним процесом, що випливає з мобілізації та розвитку солідарності в дії.
Організаційні навички
Наше дослідження виявило, що два ресурси є особливо важливими для таких мобілізацій. По-перше, як уже зазначалося, наявність політичних активістів і неформальних лідерів, а також підтримуючих організацій соціального руху - соціальних центрів, самозахоплених будинків, активістських мереж - забезпечила нестандартних працівників організаційними навичками і ресурсами, а також конфронтаційними мобілізаційними рамками, формуючи, таким чином, динаміку самоорганізації.
По-друге, і це пов'язано з цим, історична спадщина та минулий досвід бойових дій і громадської організації надали деяким з цих працівників колективну систему координат і усталені сценарії, на які вони могли покладатися, що, в свою чергу, формувало ставлення до різних організаційних форм і репертуару дій. Таким чином, наше дослідження показує, як соціальна, неінституційна динаміка місцевого середовища, в якому працюють працівники, вплинула на формування місцевого лідерства, організаційного світогляду, здібностей і схильностей цих працівників, а отже, і на їхні способи організації колективних дій.
Настання цифрової ери - це далеко не тихий процес, що відбувається в хмарах Інтернету і під контролем нової корпоративної влади, заснованої на нових платформах. Це передусім політична стадія нових соціальних конфліктів, що переосмислюють природу праці та технологій і їхню центральну роль у суспільстві.
Автори: Донателла Делла Порта - професор політології у Вищій нормальній школі у Флоренції, де вона також очолює Центр досліджень соціальних рухів (COSMOS). Її дослідження включають соціальні рухи, політичне насильство, тероризм, корупцію, поліцію та охорону правопорядку під час протестів.
Ріккардо Еміліо Честа є докторантом соціології у Вищій нормальній школі та Центрі досліджень соціальних рухів у Флоренції. Автор книги "Суперечлива політика експертизи: Експерти, активісти та низовий екологізм (Routledge, 2020).
Лоренцо Чіні - науковий співробітник програми імені Марії Кюрі Склодовської у Школі бізнесу Університетського коледжу Дубліна, де він є головним дослідником дослідницької діяльності MSCA-IF-2020 "Випробування управління за допомогою чисельності: мобілізація кур'єрів з доставки їжі по всій Європі під час пандемії (COGONU)" (ідентифікатор грантової угоди: 101028811).
Джерело:https://www.socialeurope.eu/labour-conflicts-in-the-digital-age
Переклад -
Департамент міжнародних зв’язків ФПУ
