Через двадцять років після останнього великого раунду розширення ЄС обіцянка соціальної справедливості все ще залишається невиконаною для мільйонів працівників. Ця невиконана обіцянка підриває довіру до європейського проекту і дає кисень націоналістичним і антидемократичним силам по всьому континенту. Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) вважає, що розширення ЄС має означати не лише розширення кордонів, але й забезпечення справедливості, гідності та демократії для кожного працівника в Європі.
Щоб це бачення стало реальністю, працівники повинні мати право голосу. Сильний і дієвий соціальний діалог є демократичною основою справедливої економіки - і передумовою соціальної Європи, яка здатна забезпечувати соціальні гарантії. Однак у багатьох країнах-кандидатах соціальний діалог існує лише на папері. Брак ефективного соціального діалогу та недостатнє залучення профспілок до ухвалення ключових економічних і соціальних рішень створюють ризик для сталого розвитку та збереження трудових прав у країнах, що готуються до вступу в ЄС. Ми закликаємо ЄС та національні уряди інвестувати в справжні структури, які розглядають профспілки як рівноправних партнерів у формуванні реформ. Побудова та зміцнення соціального діалогу має бути центральним елементом процесу розширення.
Повага до прав профспілок, включаючи свободу об'єднання, право на організацію, ведення колективних переговорів і страйк, є наріжним каменем демократії та Європейської соціальної моделі. Порушення цих прав, як і практика обмеження їх діяльності через адміністративні бар'єри, є неприпустимою і суперечить європейським принципам. Ці права повинні бути повністю гарантовані протягом усього процесу вступу до ЄС. Соціальний діалог має бути по-справжньому впроваджений на всіх рівнях.
Ми рішуче засуджуємо дії урядів і роботодавців у країнах-кандидатах, які систематично порушують права працівників і профспілок. Ці дії можуть зробити шлях до вступу в ЄС більш складним і тривалим і, якщо їх не виправити, можуть призвести до того, що країни-кандидати не будуть відповідати ключовим критеріям (так званим Основоположним принципам). Для забезпечення відповідності цим критеріям ЄС повинен встановити конкретні механізми моніторингу дотримання трудових прав та соціальних стандартів у країнах-кандидатах, зокрема через незалежні профспілкові та міжнародні експертні оцінки. Нинішні переговори про розширення повинні надавати пріоритет ефективному соціальному діалогу та посиленню трудових прав, щоб забезпечити справедливі умови для працівників і запобігти повторенню помилок минулого.
Незважаючи на досягнення політичної стабільності та економічного зростання, минулі раунди розширення не змогли подолати ключові розриви в оплаті праці, трудових правах та рівні життя між Сходом і Заходом. Навпаки, в таких країнах, як Словенія, з 2000 року рівень охоплення колективними договорами знизився до 29%. Тим часом розрив у заробітній платі між старими та новими країнами-членами ЄС залишається на рівні 4:1. Цей розрив не лише зберігає соціальну нерівність, але й посилює тенденції до соціального демпінгу, що дозволяє роботодавцям використовувати дешевшу робочу силу без відповідного підвищення рівня життя працівників. Це стримує висхідну конвергенцію та сприяє масовій еміграції з Центральної та Східної Європи, посилюючи дефіцит робочої сили та підриваючи місцеву економіку - реальність, яку ЄС більше не може дозволити собі ігнорувати.
Транснаціональні компанії також несуть відповідальність за ці помилки, використовуючи низькооплачувану, але високопродуктивну робочу силу, щоб зменшити свої витрати і збільшити прибутки. Багато компаній застосовували і продовжують застосовувати подвійні стандарти, коли йдеться про права працівників: дотримуючись конструктивного соціального діалогу, колективних переговорів та участі працівників у країні походження, вони повністю ігнорують ці особливості в нових країнах базування і беруть участь у розгоні профспілок. Ця ситуація вимагає ухвалення нових європейських механізмів відповідальності, які змусять транснаціональні корпорації дотримуватись єдиних стандартів у всіх країнах присутності.
Тому ЄКП вимагає:
· Запровадження конкретних заходів для урядів та компаній, які порушують трудові права та блокують соціальний діалог.
· Жодного доступу до єдиного ринку без ефективного соціального діалогу.
· Соціальна Європа має бути основою, а не заднім числом наступного розширення.
· Розрізняти соціальний та громадянський діалог.
· Використовувати допомогу на етапі підготовки до вступу та Фонд реформ і зростання для Західних Балкан, України та Молдови для розширення «Соціальної Європи».
Європейський Союз не може допустити, щоб нове розширення повторило помилки минулого. Працівники мають право на гідні умови праці, належну оплату та безпечне робоче середовище. Будь-які поступки в цьому напрямку будуть означати ослаблення всієї європейської моделі соціальної справедливості.
Проект резолюції – у додатку
Переклад -
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ
