Національні лідери дали зелене світло двом політикам Комісії з дерегуляції, які можуть підірвати власне національне трудове законодавство, що призведе до конфлікту з профспілками на національному та європейському рівнях.
У висновках Європейської ради, що відбулася в Брюсселі, зазначено, що глави урядів «вітають» Стратегію єдиного ринку та Стратегію стартапів, розроблені Комісією.
І це незважаючи на те, що обидві стратегії містять пропозицію про введення «28-го режиму», який дозволить деяким компаніям відмовитися від національного трудового законодавства і замість цього діяти за нижчими стандартами, що діють в ЄС. Включення трудового законодавства в цю пропозицію створює ризик гонитви за найнижчими стандартами, що підриває права в усій Європі та колективні угоди.
Естер Лінч, генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок, сказала:
«Національні лідери створюють собі великі проблеми у своїх країнах, схвалюючи плани Комісії, які фундаментально підривають трудове законодавство їхніх країн.
Включення трудового законодавства до будь-якого 28-го режиму дозволить багатим технологічним компаніям повністю ігнорувати права на справедливу оплату праці та гідні умови, які працівники завоювали на національному рівні протягом останнього століття.
Для працівників це означатиме нижчу оплату праці, менше вихідних днів та меншу гарантію зайнятості. Для Європи це означатиме капітуляцію перед американською системою низьких прав та високої нерівності.
«Натомість європейські лідери повинні виконувати свої обов'язки перед трудящими, припинити слідувати за Трампом у гонці до дна, в якій Європа ніколи не зможе перемогти, і відстоювати нашу соціальну модель, яка робить Європу найкращим місцем для життя і роботи у світі.
«Найуспішніші економіки Європи показують, що шлях до конкурентоспроможної економіки лежить через високі інвестиції, висококваліфіковану робочу силу та репутацію високих стандартів».
Детальніше:
https://www.etuc.org/en/pressrelease/euco-governments-undermining-their-own-national-labour-law
Коментар Департаменту міжнародних зв'язків ФПУ:
- Європейська рада підтримала дві стратегії Європейської Комісії — Стратегію єдиного ринку та Стратегію стартапів.
- Обидві стратегії передбачають створення так званого "28-го режиму", який дозволить компаніям обирати альтернативний режим регулювання поза межами національного трудового законодавства, тобто користуватися більш м’якими або менш захисними нормами.
Це потенційно означає, що трудові права, встановлені в окремих країнах (включаючи мінімальну зарплату, оплачувані відпустки, стабільність зайнятості), можна буде обійти.
Як це стосується України?
1. Удар по процесу гармонізації законодавства
Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати трудове законодавство з правом ЄС у рамках Угоди про асоціацію та Плану відновлення. Якщо в самій Європі допускається обхід національних норм, то це:
підриває саму ідею зближення України з європейськими стандартами;
створює правову невизначеність — що саме є “європейською нормою”, з якою треба гармонізуватися.
2. Зміцнення позицій прихильників дерегуляції в Україні
Рішення ЄС використають всередині України як аргумент для подальшої лібералізації:
для допущення “особливих режимів” для інвесторів чи IT-компаній (як-от "Дія City", що вже частково виведена з-під трудового кодексу),
для підриву загальних трудових гарантій, виправдовуючи це "трендами в ЄС". Це поглибить дисбаланс між захищеними і незахищеними працівниками та підірве солідарність на ринку праці.
3. Легітимація "другорядного" статусу профспілок
Якщо частина компаній зможе виходити з-під дії трудового законодавства, то це означає:
втрата обов’язковості колективних угод;
підрив репрезентативності профспілок у таких компаніях;
створення прецеденту легалізації “асоціацій працівників” без справжньої профспілкової сили, подібно до згаданих раніше “жовтих профспілок”.
Які наслідки для профспілок України?
Короткострокові ризики:
Продовження наступу на загальні трудові права під приводом "гнучкості" та "привабливості для інвестора".
Поява нових "режимів" (індустріальні парки, інноваційні кластери тощо), де профспілки не матимуть реального впливу.
Знецінення існуючих колективних угод.
Середньострокові:
Формування тіньової двошарової системи праці: "привілейовані" працівники в захищених секторах і решта — в дерегульованих умовах.
Витіснення профспілок з нових секторів економіки (IT, стартапи, креативні індустрії, фриланс).
Посилення тенденцій індивідуалізації трудових відносин на шкоду колективній дії.
Що можуть зробити українські профспілки?
1. Політично
Вимагати офіційної позиції українського уряду щодо "28-го режиму", особливо в контексті євроінтеграції.
Попередити про неприпустимість перенесення цього режиму на український ґрунт — це суперечить Конституції та зобов’язанням щодо соціального діалогу.
Домогтися розгляду питання в Національній тристоронній соціально-економічній раді.
2. Міжнародно
Скоординувати позицію з ЄКП та МКП — посилити спільну адвокацію проти "гонки донизу".
Запропонувати включення захисту від 28-го режиму до майбутнього Плану дій Україна–ЄС.
3. Аналітично та публічно
Підготувати інформаційний документ для членських організацій та суспільства, пояснюючи наслідки "28-го режиму".
Поширити спільну заяву профспілок із вимогою зберегти єдність трудового регулювання та недопущення його обходу через "особливі режими".
Оцінити ризики поширення "вільних зон від трудового права" в Україні — наприклад, у рамках державно-приватних проєктів відновлення.
Висновок:
Запровадження 28-го режиму — це руйнівна ідеологія дерегуляції, що загрожує основам європейської соціальної моделі. Якщо Україна її прийме — вона не стане "більш європейською", а лише відтворить найгірші аспекти американського трудового ринку з високою нестабільністю, низькою зарплатою і відсутністю захисту.
Профспілки України мають діяти проактивно, об’єднано і політично, виходячи за межі традиційної реактивної тактики. Це історичний момент — або профспілки стануть частиною європейської відбудови, або їх національне значення буде остаточно маргіналізоване.
Департамент міжнародних зв'язків ФПУ
