MicrosoftTeams image GA.jpg

У час зростання глобальних напружень і нерівності світові лідери, що зібралися на Другому всесвітньому саміті із соціального розвитку, 4 листопада 2025 року ухвалили Дохінську політичну декларацію, яка знаменує новий етап глобальної відданості побудові більш справедливих і всеохопних суспільств.

Документ став спільною заявою урядів про готовність боротися з бідністю, створювати гідні робочі місця, забезпечувати рівність і захист прав людини. Як підкреслив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, «справжній розвиток — це не процвітання для обраних, а можливості для більшості, засновані на соціальній справедливості, повній зайнятості та гідності людини».

Він назвав ухвалену декларацію «щепленням для розвитку» і «планом для людей», визначивши чотири пріоритетні напрями дій:

  • прискорення боротьби з бідністю та нерівністю через посилення соціальних систем;
  • створення гідної праці завдяки освіті, інклюзії та рівним можливостям;
  • реформування глобальної фінансової системи для підтримки країн, що розвиваються, і полегшення боргового тиску;
  • забезпечення участі та захисту тих, хто перебуває під найбільшим ризиком виключення.

У Саміті взяли участь понад 40 глав держав і урядів, 170 міністрів, керівники міжнародних організацій, представники молоді, громадянського суспільства та профспілок. Загалом — понад 14 тисяч учасників з усього світу.

Від Копенгагена до Дохи: нові виклики соціального розвитку

Минуло тридцять років від прийняття історичної Копенгагенської декларації 1995 року, що заклала основу сучасної концепції соціального розвитку. За цей час світ докорінно змінився: на нього вплинули зміни клімату, пандемії, міграційні кризи та стрімка цифрова трансформація, зокрема розвиток штучного інтелекту.

Дохінська декларація не лише підтвердила зобов’язання, ухвалені тридцять років тому, а й розширила їх, адаптувавши до реалій XXI століття. Вона наголошує на трьох взаємопов’язаних цілях — подоланні бідності, забезпеченні гідної праці та соціальній інклюзії. Серед пріоритетів — універсальний, гендерно чутливий соціальний захист, рівний доступ до освіти й охорони здоров’я, боротьба з дезінформацією та мовою ворожнечі, які підривають демократичні цінності.

Окрему увагу приділено безпечній і справедливій цифровій трансформації, а також залученню молоді, літніх людей, осіб з інвалідністю, корінних народів і представників маргіналізованих груп до формування політики, що впливає на їхнє життя.

Платформа рішень Дохи

На саміті було представлено Платформу рішень Дохи з питань соціального розвитку — інструмент, що об’єднує нові ініціативи урядів і партнерів, спрямовані на конкретні зміни в житті людей.

Президентка 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Анналена Бербок наголосила:

До початку саміту було подано близько 150 ініціатив, що відповідають критеріям платформи, а найкращі з них представлені у спеціальній «Студії рішень», яка працювала протягом усього форуму.

Yq3vOR0gSpLS3ddvi34Jav0bspr3Rx 1500x800

Досягнення і виклики

За три десятиліття людство досягло значного прогресу. З 1995 року 1,5 мільярда людей вийшли з крайньої бідності, частка працюючих бідних знизилася з 27,9% до 6,9%, а дитяча праця скоротилася більш ніж удвічі. Понад половина населення світу сьогодні має хоча б одну форму соціального захисту.

Водночас 808 мільйонів людей досі живуть у крайній бідності, 1,1 мільярда — у багатовимірній бідності. Жінки в середньому отримують лише 78% заробітку чоловіків, і, за оцінками експертів, розрив у зарплатах може зберігатися ще від 50 до 100 років.

Загострюється криза житла — майже 3 мільярди людей не мають належних умов проживання, 300 мільйонів залишаються бездомними. Третина населення планети стикається з нестачею продовольства.

Ці проблеми посилюються війнами, зміною клімату, борговими кризами, що загрожують втратити досягнутий прогрес.

Як підкреслив заступник Генерального секретаря ООН і Генеральний секретар саміту Лі Цзюньхуа,

«Соціальна справедливість, гідна праця та рівні можливості є незамінними для сталого розвитку. Дохінська політична декларація підкреслює нерозривний зв’язок між економічними, соціальними та екологічними вимірами сучасного світу».

Цей саміт підтвердив справедливість вимог профспілкового руху та став нагадуванням: гідна праця, соціальний захист і справедливий розподіл благ — це не другорядні питання, а основа миру, стійкості та людської гідності. Світ потребує не декларацій, а спільних дій — від урядів, роботодавців і профспілок, щоб соціальний розвиток став реальною метою, а не лозунгом.

Ключові меседжі Другого всесвітнього саміту із соціального розвитку

  • Другий Всесвітній саміт із соціального розвитку відбувається в Досі (Катар) з 4 по 6 листопада 2025 року. У ньому беруть участь глави держав і урядів, міністри, високопосадовці та представники неурядових організацій з усього світу.
  • Саміт надає унікальну можливість оцінити досягнення, визначити прогалини і оновити глобальні зобов’язання за трьома взаємопов’язаними напрямами соціального розвитку, визначеними ще Копенгагенською декларацією 1995 року:
    подолання бідності, повна і продуктивна зайнятість та гідна праця для всіх, соціальна інтеграція.
  • Дохінська політична декларація, яку ухвалюють держави-члени, підтверджує спільні цінності та зобов’язує до сміливих і всеохопних політик. Вона спрямована на оновлення багатосторонньої співпраці та прискорення соціального розвитку, щоб ніхто не залишився осторонь.
  • У центрі Саміту — дія. Його мета — просувати інноваційні рішення, узгоджені підходи, орієнтовані на людей, та конкретні політики, що сприяють соціальній справедливості, рівності й інклюзії в усьому світі.
  • Ми маємо вирішальний момент, щоб оновити надію, досягти реальних результатів і підтвердити нашу спільну відданість справедливості, рівності й гідності — і не можемо дозволити собі його втратити.

Просування соціального розвитку

  • Від 1995 року зроблено значний поступ: кількість людей у крайній бідності скоротилася вдвічі, дедалі більше дітей — особливо дівчат — відвідують школу; покращилася охорона здоров’я, тривалість життя зросла.
  • Більше жінок увійшли до складу робочої сили, розширилися можливості зайнятості, цифрова трансформація відкрила доступ до послуг і суспільної участі.
  • Проте прогрес залишається нерівномірним і вразливим: зберігаються розриви у доходах, багатстві, доступі до послуг і можливостей. Люди з інвалідністю, літні, корінні народи й інші маргіналізовані групи досі виключені з повної участі у житті суспільства.
    Додаткові виклики створюють зміна клімату, війни, пандемії, цифрова нерівність, а довіра до інституцій слабшає.

Дохінська декларація та Копенгагенська програма дій визначають спільний шлях для подолання нинішніх і майбутніх викликів соціального розвитку, зокрема через:

  • універсальний соціальний захист, що охоплює і тих, хто надає, і тих, хто отримує догляд;
  • універсальне медичне покриття, яке гарантує доступ до якісної фізичної та психічної допомоги за доступною ціною;
  • боротьбу з дезінформацією, маніпуляціями та мовою ворожнечі, які підривають демократію, з одночасним захистом свободи слова та права на приватність;
  • залучення молоді, літніх людей, осіб з інвалідністю, корінних народів і маргіналізованих груп до розробки політик, що стосуються їхнього життя.

Ключові зобов’язання Декларації

  • Подолання бідності — всебічні стратегії проти багатовимірної бідності, голоду та недоїдання, з акцентом на стійкість, фінансування і системи соціального захисту.
  • Гідна праця та економічна трансформація — макроекономічна політика для створення робочих місць, формалізація неформальної праці, розвиток навичок (зокрема для переходу до економіки ШІ) і гендерно орієнтовані стратегії зайнятості.
  • Соціальна інтеграція — побудова згуртованих, інклюзивних суспільств, боротьба з дискримінацією, підтримка міжпоколінної солідарності, подолання бездомності та розширення прав людей з інвалідністю, корінних народів і літніх осіб.
  • Продовольча безпека і здоров’я — зміцнення сталих продовольчих систем, універсальний доступ до охорони здоров’я, включно з психічним, і підготовка до пандемій.
  • Цифрова трансформація та штучний інтелект — подолання цифрових розривів, забезпечення рівного доступу до технологій і захист прав людини у цифрову добу.
  • Клімат і стійкість — інтеграція соціального захисту з кліматичними та антикризовими заходами відповідно до Паризької угоди та Рамкової програми Сендай.
  • Гендерна рівність — усунення бар’єрів для повної участі жінок у суспільному житті, зменшення навантаження з неоплачуваної праці з догляду та боротьба з насильством і дискримінацією за ознакою статі.
  • Фінансування соціального розвитку — просування Севільського зобов’язання щодо закриття фінансових розривів, реформування міжнародної фінансової архітектури, зміцнення податкової співпраці та дотримання цілей офіційної допомоги розвитку (ODA).

Подальші кроки

  • Декларація передбачає механізм моніторингу, включно з високорівневим оглядом у 2031 році, який проведе Генеральна Асамблея ООН. Основну роль у відстеженні виконання Декларації відіграватиме Комісія з соціального розвитку.
  • Системі ООН, її фондам, програмам і спеціалізованим агенціям доручено інтегрувати положення Саміту у свої програми і брати активну участь у процесі виконання.
  • Усі структури ООН, включно з міжнародними фінансовими інституціями, мають зміцнювати узгодженість, координацію та партнерство. Визнано важливу роль громадянського суспільства, профспілок, молоді, науковців і приватного сектора у реалізації поставлених цілей.

1f7b07731bd71c084d6d833d5ef8d50f

Коментар

Другий саміт у Досі став важливою віхою у відновленні глобальної політичної волі до соціальної справедливості. На відміну від технократичних форумів, він повертає у фокус людину праці, гідність і рівність можливостей.

Для профспілкового руху ключовими є:

  • визнання гідної праці як центрального елементу сталого розвитку;
  • підтримка формалізації неформальної зайнятості та розвитку навичок у контексті автоматизації й ШІ;
  • акцент на соціальному захисті для всіх, включно з доглядовою працею;
  • вимога справедливого цифрового переходу, який не створює нових нерівностей.

Для України, яка нині переживає воєнні й соціальні потрясіння, положення Дохінської декларації мають особливу актуальність: вони можуть стати орієнтиром для побудови післявоєнної моделі соціальної політики — справедливої, інклюзивної і такої, що забезпечує гідну працю кожному.

Департамент міжнародних зв’язків ФПУ