1. Порядок підключення автономних електростанцій до електромережі споживачів
Автономні електростанції повинні експлуатуватись відповідно до настанови з експлуатації підприємства-виробника та мають бути оснащені контрольно-вимірювальними приладами, пристроями захисту та автоматики, які мають бути перевірені та випробувані в необхідному обсязі перед допуском автономної електростанції в роботу.
Схеми їх підключення до електромережі споживачів також повинні унеможливлювати подачу напруги від автономної електростанції електромережу 0,22–0,38 кВ електропередавальної організації.
Підключення автономної електростанції до електромережі споживача здійснюється за допомогою автоматичного вмикання резервного живлення (далі— АВР) або вручну, тільки за наявності блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача і в мережу електропередавальної організації (перекидний рубильник). Перед уведенням в експлуатацію автономної електростанції споживач повинен розробити та узгодити з електропередавальною організацією інструкцію про порядок включення її в роботу та положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією, що включатиме розділ «оперативне керування».
На кожну автономну електростанцію повинні бути встановлені регламент технічного обслуговування її обладнання, технологія і періодичність регламентних робіт.
2. Порядок пуску в роботу електроустановок та електротехнологічного обладнання після відновлення електропостачання
Після отримання повідомлення про припинення електропостачання та у разі аварійного відключення електропостачання споживач зобов’язаний вжити заходидля запобігання травматизму та унеможливлення виникнення аварійних ситуацій.
У разі наявності у споживача АВР, подача напруги на електрообладнання після відновлення електропостачання здійснюється автоматично, що в свою чергу вимагає додаткових заходів безпеки для унеможливлення випадкового ураження електричним струмом працівників та випадкового включення в роботу машин, механізмів тощо (що може призвести до травмування працівників).
Щоб уникнути перевантаження після відновлення електропостачання не можна одночасно включати в роботу все енергоємне обладнання. По можливості необхідно обмежитись включенням в мережу найменш енергоємного обладнання, першочергово — прилади та пристрої захисту, автоматичні захисні системи тощо.
Необхідно зазначити, що споживачі, які мають в користуванні електродвигуни та насосні станції, повинні проводити їх повторне включення (після відновлення електропостачання) поступово збільшуючи навантаження. Для цього найбільш ефективним є застосування частотних перетворювачів. Оскільки під час включення в роботу електродвигунів (зокрема великої потужності), виникають значні «пускові струми», які значно збільшують навантаження на електромережі, що може спричинити аварію. Як наслідок — споживачі повторно залишаються без електропостачання, але вже не через стабілізаційне відключення, а через аварію.
Порядок пуску в роботу електроустановок та електротехнологічного обладнання після відновлення електропостачання визначається виробничою інструкцією, що розробляється на підставі діючих НПАОП з урахуванням вимог безпеки заводів-виготовлювачів обладнання та конкретних умов експлуатації.
Об’єкти теплоенергетики
3. Особливості використання газоподібного та твердого палива в котельнях
При використанні в якості джерела тепла природного газу при виникненні надзвичайної ситуації (наприклад, раптове припинення електропостачання котельні) спрацьовує автоматика безпеки, подача газу припиняється і як наслідок процес горіння припиняється майже миттєво. В той же час при використанні твердого палива, навіть при автоматичному відключенні дуттьових вентиляторів та димососів, процес горіння в межах котла припиняється поступово. В цей період внаслідок зупинки мережевих насосів припиняється примусова циркуляція теплоносія (води) через котел, що в свою чергу призводить до перегріву внутрішніх поверхонь, закипання теплоносія та критичного підвищення тиску в межах котла, що підвищує ризик виникнення аварійних ситуацій.
4. Підготовка відповідальних осіб та персоналу, який обслуговує котли та тепломеханічне обладнання.
Власник зобов’язаний забезпечити утримування котлів у справному стані і безпечні умови їх роботи.
У цих цілях необхідно:
1. Призначити наказом із числа інженерно-технічних працівників, які пройшли у встановленому порядку перевірку знань Правил, відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію котлів.
2. Призначити необхідну кількість осіб обслуговуючого персоналу, навчених і маючих посвідчення на право обслуговування котлів та котельного обладнання.
3. Забезпечити порядок і періодичність перевірки знань Правил керівними та інженерно-технічними працівниками.
4. Організувати періодичну перевірку знань персоналом інструкцій з режиму роботи і безпечного обслуговування котлів.
5. Забезпечити інженерно-технічних працівників Правилами і керівними вказівками з безпечної експлуатації котлів, а обслуговуючий персонал — інструкціями.
6. Забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками Правил, а обслуговуючим персоналом — інструкцій.
Для визначення здатності до правильних та ефективних дій в нестандартних та екстремальних ситуаціях обслуговуючому котли та котельне обладнання персоналу (кочегарам, машиністам та операторам котлів) відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону праці» перед допуском до роботи проводиться психофізіологічна експертиза, а в процесі роботи проводяться відповідні протиаварійні тренування.
Протиаварійні тренування з персоналом котельні зобов’язаний проводити працівник, відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію обладнання, що працює під тиском, за розробленими ПЛА (план ліквідації аварій) або ПЛАС (план ліквідації і локалізації аварійних ситуацій).
5. Аварійна зупинка та подальше включення котельного устаткування в роботу
Механізм здійснення аварійної зупинки котла повинен бути визначений у виробничій інструкції, що діє в межах підприємства.
Обладнання під тиском має бути негайно зупинено і відключено персоналом у випадках, передбачених виробничою інструкцією, а також у випадках:
· виявлення несправностей запобіжних пристроїв через підвищення тиску;
· якщо тиск в обладнанні піднявся вище дозволеного на 10% і продовжує підніматись, незважаючи на дотримання персоналом усіх вимог, зазначених в інструкції;
· зниження рівня води нижче нижнього допустимого рівня;
· підвищення рівня води вище верхнього допустимого рівня;
· припинення роботи покажчиків рівня води прямої дії;
· припинення дії всіх живильних насосів;
· виявлення тріщин, випучин, пропусків у зварних швах, обриві анкерного болта або в’язки в основних елементах котла (барабані, колекторі, камері, пароводоперепускних і водоопускних трубах, парових і живильних трубопроводах, у жаровій трубі, вогневій коробці, кожусі топки, трубній решітці зовнішнього сепаратора);
· недопустимого підвищення або зниження тиску в тракті прямоточного котла до вбудованих засувок;
· зниження витрати води через котел нижче мінімально допустимого значення;
· зниження тиску води в тракті водогрійного котла допустимого;
· згасання факелів в топці при камерному спалюванні палива;
· зникнення електричної напруги, яка подається, на всіх контрольно-вимірювальних приладах, приладах дистанційного і автоматичного управління;
· виникнення пожежі в котельні, яка загрожує обслуговуючому персоналу чи котлу;
· підвищення температури води на виході з котла до значення на 20 °С нижче температури насичення, яка відповідає робочому тиску у вихідному колекторі котла;
· несправності манометра і неможливості визначити тиск за допомогою інших приладів.
Необхідно зауважити, що у разі виникнення екстремальної ситуації запобіжні клапани, враховуючи їх пропускну здатність, лише зменшують надлишковий тиск до максимально допустимого значення, але не можуть запобігти вибуху у разі подачі води на розжарені поверхні, а тому категорично забороняється відновлювати подачу води в котел до повного його охолодження.
Після перегріву котла подальша його робота можлива лише після проведення позачергового технічного огляду, а в окремих випадках — після ремонту, проведеного фахівцями спеціалізованої організації.
Об’єкти будівництва
6. Дії працівників, які здійснюють експлуатацію вантажопідіймальних механізмів та ручного електроінструменту на будівельному майданчику у разі припинення електропостачання
В разі припинення електропостачання робота вантажопідіймальних кранів (далі — ВПК) та машин повинна бути негайно припинена.
При цьому з метою унеможливлення їх несанкціонованого пуску електричне коло керування розмикається спеціальним ключем (ключ-маркою) від індивідуального контактного замка пульта (поста) керування чи захисної панелі. Допускається під час експлуатації баштових кранів з кабіною керування вживати інші заходи, пристрої для унеможливлення їх пуску, наприклад, споряджувати кабіну керування надійним замком з ключем тощо, а для будівельних, щоглових підйомників, приводних колисок унеможливлення їх несанкціонованого пуску може досягатися замиканням ввідних пристроїв або шаф (постів) керування надійним замком.
Необхідно вжити заходів для унеможливлення присутності працівників під підвішеним вантажем.
Необхідно вжити заходів для запобігання розгойдуванню, перекиданню, переміщенню чи ковзанню обладнання (застосування протиугінних рейкових захоплювачів, обладнаних засобами для приведення їх у дію вручну, а також встановлення баштового крана у режим «флюгера», коли стріла крана залежно від його конструкції вільно обертається відносно башти або опорно-ходового механізму, самостійно приймаючи положення найменшого опору поривам вітру).
У ВПК і машин з електроприводом (крім талів з додатковим вантажоупорним гальмом) має бути передбачений захист від падіння вантажу та стріли у разі зникнення електроживлення. Якщо спрацював захист, мають вимикатися електродвигуни та замикатися гальма цих механізмів. Система керування електродвигунами ВПК чи машини має унеможливлювати самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання (т. зв. «нульовий захист», коли увімкнення лінійного контактора має бути можливим тільки тоді, коли всі контролери перебувають у нульовому положенні).
В разі зникнення електропостачання ручний електрифікований інструмент необхідно від’єднати від джерела живлення.
7. Дії працівників, що виконують роботи верхолазні та на висоті на будівельних майданчиках
В разі зникнення електропостачання роботи верхолазні та на висоті, в тому числі з робочих платформ приводних колисок і колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами, повинні бути припинені.
Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально закритого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Лебідки приводних колисок мають бути обладнані двома гальмами, що діють автоматично і незалежно один від одного під час вимкнення електродвигуна лебідки. Одне з гальм має бути колодковим. Привід колиски повинен мати пристрій для її ручного опускання.
Джерело:Управління Держпраці
Журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Департамент охорони праці апарату ФПУ
