Ліквідація наслідків аварій та стихійного лиха — це процес, що потребує не лише професійної підготовки рятувальних команд, а й дотримання суворих заходів з охорони праці. Під час таких надзвичайних ситуацій рятувальники, медичний персонал та волонтери стикаються з численними ризиками, пов’язаними з нестабільним середовищем, обмеженим часом та фізичними навантаженнями. Забезпечення їхньої безпеки має стати пріоритетом для збереження життя та здоров’я під час виконання небезпечних завдань.
Основні загрози для працівників, що виконують рятувальні та ліквідаційні роботи
1. Нестабільні структури та зони обвалів. Внаслідок стихійного лиха або техногенної аварії будівлі, споруди або поверхні землі можуть бути нестабільними, що підвищує ризик обвалу або зсувів.
2. Хімічні та біологічні загрози. Витік хімічних речовин або контакти з токсичними відходами є поширеними під час ліквідації наслідків катастроф. Це створює загрозу отруєння або пошкодження шкіри.
3. Електричні небезпеки. Під час аварій може бути порушена електропроводка, що призводить до підвищеної небезпеки ураження струмом.
4. Небезпеки для дихальних шляхів. Пил, дим, гази та пари є серйозними ризиками для органів дихання, особливо якщо рятувальні роботи тривають у замкнених або погано вентильованих приміщеннях.
Особливі заходи з охорони праці
1. Проведення інструктажу та підготовка персоналу. Перед початком ліквідаційних робіт необхідно провести цільовий інструктаж з питань охорони праці, пояснити правила поведінки та реагування на можливі загрози.
2. Використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ). Усі працівники повинні бути забезпечені касками, протипиловими масками, респіраторами, захисними окулярами, рукавицями, спеціальним взуттям та одягом, стійким до хімічних і механічних впливів.
3. Встановлення зони безпеки. Під час ліквідаційних робіт важливо позначити зони підвищеної небезпеки та забезпечити обмеження доступу до них сторонніх осіб.
4. Забезпечення засобами для екстреного зв’язку. Відповідальний персонал і рятувальники повинні мати рації чи інші засоби зв’язку, щоб оперативно отримувати інформацію про можливі зміни умов роботи або про нові небезпеки.
5. Моніторинг фізичного стану працівників. Через високі фізичні та психологічні навантаження важливо забезпечити регулярний моніторинг стану здоров’я працівників, надавати їм можливість перепочинку та підтримку з боку медичного персоналу.
Впровадження системи контролю безпеки
1. Оцінка ризиків на початковому етапі робіт. Перед початком ліквідації важливо провести аналіз умов роботи і передбачити всі можливі ризики.
2. Призначення відповідальних осіб за охорону праці. У складі рятувальних груп повинні бути фахівці з охорони праці, які здійснюватимуть постійний контроль за дотриманням правил безпеки.
3. Організація регулярних перевірок та корекції дій. За необхідності слід проводити додаткові інструктажі, оцінювати нові ризики та змінювати стратегію ліквідаційних робіт відповідно до умов.
Забезпечення охорони праці під час ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха є важливим компонентом безпечного виконання рятувальних операцій. Тільки за умов дотримання необхідних заходів можна мінімізувати ризики для життя та здоров’я працівників, знизити можливість травм та сприяти успішній ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Статистика нещасних випадків із ліквідаторами (рятівниками)
Гірничі роботи, зокрема участь у ліквідації наслідків аварій та стихійних лих, несуть значні ризики для життя та здоров’я рятувальників і ліквідаторів. Статистика свідчить, що такі види діяльності спричиняють високий рівень нещасних випадків і мають серйозні наслідки для психічного здоров’я.
За даними досліджень, від 13% до 18% рятувальників, залучених до великих катастроф, розвивають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) упродовж кількох років після роботи.
Окрім ПТСР, значна кількість рятувальників страждає від депресії, тривожних розладів, а також від фізичних травм через небезпечні умови праці, що включають руйнування, підвищену ймовірність вибухів і токсичні випари.
Крім того, дослідження показують, що додатковими факторами ризику є низький рівень безпеки на місцях аварій, надмірний робочий тиск і нестача підтримки з боку керівництва. Ситуації, пов’язані з особистою загрозою, можуть поглиблювати симптоми травматичних розладів і негативно впливати на роботу в майбутньому.
Джерело: пресслужба проєкту «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Cambridge University Press & Assessment, SAMHSA, Office for Victims of Crime
Департамент охорони праці апарату ФПУ
