У сучасних умовах зростає роль належного формування розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства для поліпшення умов праці, попередження випадків виробничого травматизму і професійних захворювань, надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, а також належного захисту здоров’я працівників.
Формування зазначеного розділу потрібно проводити у декілька етапів (кроків), які повинні здійснити посадові особи підприємства, насамперед – служби охорони праці, головні спеціалісти (технолог, інженер, механік та інші), представники відділу кадрів та економічно-бухгалтерської служби.
Пропонується виділити 5 таких кроків:
а) крок перший – збір та аналіз вихідних матеріалів підприємства;
б) крок другий – формування законодавчої та нормативно-правової бази щодо складання значеного розділу та її актуалізація у відповідності з видом економічної діяльності підприємства, установи або організації, її штатним розділом;
в) крок третій – власне формування робочої таблиці та проекту розділу «Охорона праці»;
г) крок четвертий – захист пунктів проекту розділу «Охорона праці» на колективних переговорах;
д) крок п’ятий – оперативне внесення змін та доповнень до розділу чинного колективного договору.
В свою чергу представники виборного органу профспілкової організації, а при її відсутності – уповноважений трудового колективу з питань охорони праці – повинні здійснювати належний громадський контроль за формуванням розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства, а також приймати активну участь щодо відстоювання законних інтересів членів трудового колективу щодо поліпшення умов праці та соціального захисту.
Для здійснення цього контролю пропонуються використати наведені нижче матеріали.
«Алгоритм формування проекту розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства, установи та організації»
Крок перший – Збір та аналіз вихідних матеріалів підприємства
1. Національний Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД) – 009:2005, затверджений постановою КМУ від 08.02.2012 № 237 (деталізований у відповідності до виробничих підрозділів підприємства) та штатний розпис підприємства, установи або організації (надалі – підприємство) – для видів професій працівників за виробничими цехами.
2. Національний Класифікатор професій (КП) 003:2010 – для правильної назви і кодування професії при проведенні атестації робочих місць за умовами праці.
3. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП)– для уточнення видів робіт кожного працівника, внесеного у штатний розпис, (в тому числі – робіт підвищеної небезпеки) та можливих шкідливих виробничих факторів згідно:
– ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы класификации», в якому перераховано всього 47 факторів, з яких 7 – небезпечні, а 40 – шкідливі;
– ГОСТ 12.1.005-88 (1988) «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», в якому наведені параметри мікроклімату на робочому місці, та гранично-допустимі концентрації 1307 хімічних речовин І-IV класів небезпеки у повітрі робочої зони.
4. Звітні матеріали підприємства, з питань охорони праці:
– звіт по формі № 1-ПВ «Умови праці. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці»;
– звіт по формі № 1-УБ «Умови і безпека праці» (зокрема, щодо
технічного стану обладнання підвищеної небезпеки, забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту);
– звіт по формі № 7-тнв «Травматизм на виробництві»;
5. Матеріали підприємства про проходження працівниками періодичних профілактичних медичних оглядів (Акт визначення осіб та Списки працівників, що підлягають періодичному медичному огляду, Заключний акт медичного огляду та стан виконання медичних пропозицій).
6. Матеріали про проведення на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці (розпорядчі документи підприємства, карти умов праці, протоколи хронометражу робочого часу, протоколи визначення виду і розміру пільг і компенсацій за роботу у важких і шкідливих умов праці та інше);
7. Журнали облікових матеріалів підприємства про проходження працівниками, внесеними у штатний розділ, навчання і перевірки знань з охорони праці, протоколи засідань кваліфікаційної комісії підприємства;
8. Матеріали про проведення на підприємстві випробувань і опосвідчень виробничого обладнання, особливо – обладнання підвищеної небезпеки: вантажопідіймальне обладнання, метало- та деревообробні станки, посудини під тиском, електро- та газозварювальне обладнання, ручний пневмо- та електроінструмент, електрообладнання, транспортерні лінії, транспортна та дорожня техніка та інше;
9. Матеріали триступеневого контролю за станом охорони праці у виробничих цехах.
Головний аспект першого кроку – взаємна відповідність вихідних матеріалів підприємства.
Крок другий – Формування законодавчої і нормативно-правової бази розділу «Охорона праці та здоров’я» колективного договору та її актуалізація у відповідності з видом економічної діяльності підприємства, установи або організації
а) Закони України:
1. Конституція України: статті 3, 43 – про належні, безпечні і здорові умови праці, ст. 45 – про відпочинок, ст. 46 – про соціальний захист;
2. Кодекс Законів про Працю України (розділ ХІ «Охорона праці»), який містить 21 статтю, зокрема: ст. 153 – про обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці; ст.158 – про вжиття роботодавцем заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників; ст. 159 – про обов’язки працівника; ст. 161 – про розробку і реалізацію комплексних заходів щодо охорони праці; ст. 163 – про виділення коштів; ст. 163 – про видачу працівникам спецодягу та інших засобів індивідуального захисту; ст. 168 – про надання працівникам перерв санітарно-гігієнічного призначення та інші.
3. Закон України «Про колективні договори і угоди»: ст. 7 – про зміст колективного договору – предмет колективних переговорів – інтереси сторін.
4. Закон України «Про охорону праці»: ст. 3 – про законодавство про охорону праці; ст. 5 – про права на охорону праці під час укладання трудового договору; ст. 6 – про права працівників на охорону праці під час роботи; ст. 7 – про права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці; ст. 8 – про забезпечення працівників спецодягом іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджуючими засобами; ст. 9 – про відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’ю працівників або у разі їх смерті; ст. 10 – про охорону праці жінок; ст. 11 – про охорону праці неповнолітніх; ст.12 – про охорону праці інваділів; ст. 13 – про управління охороною працею та обов’язки роботодавця; ст. 14 – про обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці; ст.17 – про проведення медичних оглядів працівників; ст.18 – про навчання з питань охорони праці; ст. 19 – про фінансування охорони праці; ст. 20 – про регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.
5. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»: ст. 19. – про право профспілок, їх об'єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок; ст. 20. – про право профспілок, їх об'єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод; ст. 38. – про повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації: укладає та контролює виконання коллективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних орган
ів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору;
6. Закон України «Про загальнообов’язкове Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: ст. 31-34,
ст. 43-45.
7.Закон України «Про відпустки»: ст.7 – про щорічну додаткову
відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість (максимально – до 35 календарних днів).
8. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: ст. 4. – про права, а ст. 5. – про обов'язки громадян; ст. 7 – про обов’язки підприємства; ст. 21 – про гігієнічне навчання і виховання громадян; ст. 22 – про вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій; ст. 26 – про обов'язкові медичні огляди.
9. «Господарський Кодекс: ст. 14,15, ст. 17 – про колективний договір, ст. 26, ст. 65 – про те, що колективний договір повинен укладатися, в ньому регулюються всі виробничі, трудові та соціальні відносини.
9. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я: ст. 6 – про право на охорону здоров'я (про безпечні та здорові умови праці); ст. 28 – про створення сприятливих для здоров'я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, ст. 31 – про обов'язкові медичні огляди,
10. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»: ст. 17. – про права та обов'язки громадян та їх об'єднань у сфері захисту населення від інфекційних хвороб; ст. 18 – про права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
11. Конвенція 154 Міжнародної організації праці Про сприяння
колективним переговорам: ст. 2, ст. 5;
Рекомендація 163 Рекомендація щодо сприяння колективним переговорам: п.7
б) постанови Кабінету Міністрів України:
1. – № 994-2003 – про витрати на здійснення засобів і заходів з
охорони праці;
2. Про проведення періодичних медичних оглядів
– № 1248-1999 – про наркологічний медогляд;
– № 1465-2001 – про психіатричний медогляд;
– № 559-2001 – щодо проведення періодичних медичних оглядів
працівникам, які працюють на харчових підприємствах та прирівняним групам працівників та ведення санітарних книжок;
3. Про надання пільг і компенсацій:
– № 1290-1999 – про додаткові оплачувані відпустки;
– № 163-2001 – про скорочений робочий день;
– № 36-2003 – про затвердження Списків працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах;
в) накази центральних органів виконавчої влади України:
1. Міністерства праці України:
– № 41-1992 – про затвердження методичних рекомендацій щодо
проведення атестації робочих місць за умовами праці
– № 383-2005 – про застосування списків 1 і 2 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
– № 16-1998 – про затвердження Порядків застосування списків на додаткові оплачувані
– № 122-2001 – про застосування Порядку щодо Списку про скорочений робочий тиждень.
2. Міністерства охорони здоров’я України:
– № 246-2007– про періодичні медичні огляди працівників певних
категорій (які працюють у шкідливих і важких умовах праці та осіб молодше 21 року).
г) Міждержавні нормативні акти з безпеки праці (союзні стандарти
безпеки праці, накази міністерств та відомств СРСР, інструкції тощо – у відповідності до видів технологічного обладнання та видів робіт, які виконуються на підприємстві, надання працівникам пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
д) Державні стандарти України та нормативно-правові акти з
питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці.
е) розділи «Охорона праці та здоров’я» Генеральної угоди, галузевої або територіальної угоди:
є) розпорядчі документи підприємства, установи або організації:
– Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації:
– накази про призначення відповідальних осіб або керівників служб;
– посадові інструкції працівників;
– інструкції з охорони праці
ж) положення розділу «Охорона праці» попереднього (чинного) колективного договору:
Головний аспект другого кроку – максимальна актуалізація
законодавчої і нормативно-правової бази щодо складання розділу «Охорона праці» колективного договору до виду економічної діяльності підприємства, а також вибірка з актів, внесених у базу, положень, які б не суперечили чинному законодавству у цій сфері.
Далі буде
Департамент охорони праці апарату ФПУ
