Збереження життя і здоров'я трудящих, профілактика нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві є одним з пріоритетних напрямів роботи Профспілки металургів і гірників України.
Саме тому цій сфері роботи приділяється значна увага, проводиться велика практична робота, яка дає реальні позитивні результати. Ми можемо привести обнадійливі статистичні дані за 2013 рік, які свідчать про те, що кількість нещасних випадків із смертельним результатом на підприємствах гірничо-металургійного комплексу зменшилась у порівнянні з 2012 роком на 17,6%, на 10,4% знизився рівень загального травматизму, майже на 56% зменшилася кількість групових нещасних випадків.
Вочевидь, програма дій нашої Профспілки спрямована на охорону праці і створення безпечних умов на робочому місці кожного спілчанина, є досить прогресивною і дає суттєвий позитивний результат.
Проте, вважаю необхідним, коротко зупинившись на успіхах, серйозно поговорити про проблеми і вразливі місця роботи профспілок з охорони праці трудящих промислових підприємств. Оскільки тільки серйозний і чесний аналіз ситуації допоможе нам прийти до нових успіхів у благородній справі збереження життя і здоров'я громадян України.
На сьогодні головним чинником виробничого травматизму залишаються організаційні причини, з яких відбувається більше 70% виробничих травм на підприємствах галузі, і на жаль ситуація в кращу сторону не змінюється.
Головними організаційними причинами є такі: порушення трудової і виробничої дисципліни, в т.ч. невиконання посадових обов'язків і невиконання вимог інструкцій з охорони праці, незадовільна організація безпечного виконання робіт, порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування.
Усі ці порушення є наслідком недоліків в проведенні навчання та інструктажів, зниження рівня професійної підготовки і знань вимог правил безпеки та інших нормативних документів з охорони праці.
Рівень знань в питаннях охорони праці - основний показник, який в процесі роботи кожного працівника визначає його здатність впливати на ліквідацію потенційно небезпечних місць і видів робіт, і нерозривно пов'язаний з поліпшенням умов праці на кожному робочому місці. Від якості навчання залежить і якість громадського контролю стану охорони праці.
Необхідно постійно удосконалювати рівень знань профспілкового активу з питань охорони праці, у тому числі і з питань проведення атестації робочих місць за умовами праці з метою ефективного захисту прав працівників на гідні і безпечні умови праці.
Поліпшити умови праці, знизити рівень виробничого травматизму і професійних захворювань можливо тільки шляхом фінансування та виконання профілактичних заходів по охороні праці.
Проте в умовах недоліку обігових коштів роботодавці розглядають витрати на охорону праці як резерв для зниження виробничих витрат. Тому заходи по забезпеченню здорових і безпечних умов праці фінансуються, на жаль, за залишковим принципом.
Галузевою угодою ГМК встановлено, що витрати на охорону праці повинні складати не менше 0,6% від суми реалізованої продукції, і переважна більшість власників підприємств прийняли і виконують запропоновану ПМГУ норму.
На жаль, зміна норми фінансування охорони праці в ст. 19 Закону України "Про охорону праці", згідно з якою обов'язкові витрати на охорону праці складають не менше 0,5% від фонду оплати праці, можуть зменшити фінансування профілактичних заходів з охорони праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України.
Тим, хто вважає, що безпека коштує дорого, необхідно відповісти, що її відсутність коштує набагато дорожче. Тим паче, що проведений аналіз показав, що витрати на охорону праці в собівартості продукції складають всього 0,8-0,9%.
Сьогодні всюди поширена практика застосування різного роду компенсацій за роботу в шкідливих умовах праці, оскільки вона влаштовує і роботодавців (немає необхідності в проведенні технічно складних заходів з поліпшення умов праці), і працівників (які вважають компенсації додатковим доходом). За деякими оцінками ті або інші види пільг і компенсацій отримують близько 45% усіх трудящих, а загальні витрати працедавців на їх надання в 2-4 рази перевищують витрати на поліпшення умов праці.
Засоби, які витрачаються на поліпшення умов праці, в загальній сумі витрат на охорону праці складають близько 25%, а витрати на пільги, компенсації і відшкодування несприятливих умов праці - близько 75%.
В умовах недосконалості ринкових механізмів усі ці витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале відношення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство.
Центральний комітет ПМГУ врахував усі вищевикладені факти і, посилаючись на 43 Статтю Конституції України, згідно якої кожна людина має право на належні, безпечні і здорові умови праці, спромігся внести на розгляд Верховною Ради проект змін до ст.19 Закону України "Про охорону праці". Ці зміни припускають збільшення відсотка відрахувань на охорону праці до рівня попередньої норми Закону, що позитивно вплине на поліпшення умов праці і зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань, а також на економіку підприємств і Держави в цілому.
Як і раніше актуальним питанням залишається тенденція формального розслідування нещасних випадків і необґрунтованого звинувачення потерпілих.
Щоб уникнути відповідальності за виробничі травми з втратою працездатності, а іноді, і за факти загибелі працівників, зацікавлені посадовці намагаються віднести нещасні випадки до таких, що не пов'язані з виробництвом або звинуватити самого постраждалого в порушенні їм нормативних актів з охорони праці.
Саме тому, на вимогу технічної інспекції праці ПМГУ, в 2013 році проведено 11 повторних розслідувань нещасних випадків з метою встановлення їх істинних причин та зняття необґрунтованого звинувачення з потерпілих.
Центральний комітет Профспілки металургів і гірників висловив свою принципову позицію відносно законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування", яким передбачалося понизити виплати потерпілим майже в два рази і встановити їх фіксований розмір, незалежно від міри ризику, умов праці і заробітної плати загиблого. В результаті звернень Центрального комітету нашої Профспілки цей законопроект був відкликаний.
Ще одній найважливішою складовою безпеки праці є атестація робочих місць, результати якої дають можливість для надання пільгових пенсій та додаткових відпусток, доплат за шкідливі і небезпечні умови праці, забезпечення спеціальним харчуванням і молоком.
На жаль, законодавча база з проведення атестації робочих місць не відповідає багатьом реаліям сьогоднішнього дня і вимагає перегляду і внесення ряду доповнень.
Центральний комітет ПМГУ, з метою вдосконалення діючої системи надання пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах, приведення їх у відповідність з нормативно-правовими актами з охорони праці, а також з урахуванням принципів, які б забезпечили усунення пасивної ролі роботодавців в поліпшенні умов праці на підприємстві, направив у ФПУ пропозиції щодо зміни "Порядку проведення атестація робочих місць за умовами праці", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.08.1992 року № 442.
Ми вважаємо, що необхідно законодавчо регламентувати процедуру повторної переатестації при зміні умов праці і атестації новоорганізованих робочих місць, яка повинна проводитися негайно (з моменту створення такого робочого місця). Також потрібно визначити порядок проведення атестації робочих місць при використанні позикової праці, розробити диференційований підхід до визначення часу перебування в шкідливих і небезпечних умовах праці та ін.
Атестацію робочих місць треба зробити механізмом, який був би не просто основою для надання пільг та компенсацій, але й інструментом реального поліпшення умов праці.
Скорочення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці, приховання нещасних випадків, відсутність засобів індивідуального захисту, незадовільні умови праці - ось мала дещиця реальних загроз, з якими сьогодні можуть зіткнутися трудящі. І тільки Профспілка, через своїх технічних, громадських інспекторів праці може і повинна захистити їх від цих загроз.
Основним завданням для технічної інспекції праці Профспілки на найближчий час повинні стати не лише контрольна функція за станом охорони праці, але і надання дієвої практичної допомоги усім організаційним ланкам Профспілки щодо вдосконалення громадського контролю над станом охорони праці на підприємствах галузі.
У питаннях охорони праці українські профспілки повинні вибрати послідовну політику, яка дозволить нам забезпечити подальше зниження рівня виробничого травматизму і дієвий захист конституційних прав трудящих на безпечну працю.
Головний технічний інспектор праці ЦК ПМГУ
Володимир Бєлік
