29-30 жовтня на Офіційному веб-порталі ФПУ відбулась Інтернет-конференція на тему: «Незадекларованій праці в Україні – ні!».

 

 

На запитання наших відвідувачів відповідали фахівці Департаменту правового захисту ФПУ.

 

 Запитання:

- Я тривалий час був безробітним. Через мережу Інтернет знайшов охоронну компанію у місті Києві.

 На співбесіді мені пообіцяли заробітну плату 7000 грн. у місяць, офіційне працевлаштування та повний соціальний пакет. Забрали мій паспорт, код та трудову книжку. Сказали, що оригінали повинні зберігатися у них. Інших документів не запитували. Працювати довелося в Київській області в жахливих умовах. Замість двох тижнів – всі чотири. Обіцяних грошей не заплатили, запису в трудову книжку не зробили. Куди я можу звернутися за захистом своїх прав?

 

                                                       Сергій , Запорізька область

 

 

Відповідь:

- Звернутися необхідно до Головного управління Держпраці у Київській області за адресою: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, тел.ф. (044) 481-50-10; (044) 481-50-00, ел. адреса : Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 

 

 Запитання:

- У місцевості,де я живу, страшне безробіття і я змушена погоджуватися на роботу без оформлення з мінімальною заробітною платою. Зарплату обіцяють виплачувати неофіційно, як кажуть, «у конверті». Чим це мені може нашкодити у майбутньому?

 

                                                       Мар’яна, м. Івано-Франківськ

 

 Відповідь:

- Те, про що йдеться у Вашому зверненні, має ознаки незадекларованої праці.

 

В Україні незадекларована праця проявляється у таких формах:

 

1. неформальна зайнятість у формальному секторі, коли зареєстровані підприємства не оформляють трудові відносини з працівниками;

 

2. зайнятість у неформальному секторі, коли трудова діяльність осіб здійснюється без реєстрації як самозайнятих осіб, діяльність на незареєстрованих підприємствах;

 

3. приховування фактично відпрацьованого робочого часу та заробітної плати шляхом її виплати «в конверті»;

 

4. підміна фактичних трудових договорів цивільно-правовими, господарськими договорами про надання послуг/ виконання робіт, фіктивними самозайнятими працівниками, штучними механізмами аутсорцінгу для приховування найманої праці;

 

5. не оформлена додаткова зайнятість осіб, які мають оформлені трудові відносини за основним місцем роботи, але підробляють додатково без належного оформлення.

 

На сьогодні найбільш ризикованими щодо незадекларованої праці визначені будівельна галузь, сільське господарство, охоронна діяльність, лісообробна промисловість, готельно-ресторанний бізнес, сфера послуг (у т.ч. з перевезень вантажів та пасажирів) та ринки.

 

Для працівників нелегальна зайнятість, виплата заробітної плати в «конвертах» призводить до:

 

– позбавлення працівника гарантованого державою розміру заробітної плати (у тому числі розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки);

 

– втрати можливості користування державними гарантіями відповідно до чинного законодавства, такими як: державна допомога сім’ям з дітьми, соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, субсидії;

 

– втрати трудового стажу при розрахунку розміру пенсії;

 

– відсутність внесків до фондів соціального страхування, що унеможливлює соціальний захист працівників, і тому такі особи втрачають право на отримання гарантованої державою відпустки, своєчасно та не нижче мінімальних гарантії в оплаті праці, здоров’ї, безпечних умовах праці.

 

Для суспільства поширення такого явища як нелегальна праця призводить до:

 

– ненадходження податків до місцевих бюджетів, які б направлялись на добробут громади, на реалізацію програм соціально-економічного розвитку районів, міст.

 

– нестабільності та невпевненості у майбутньому громадян (відсутність належного розміру пенсій, інших соціальних виплат);

 

– не в повному обсязі наповнення фондів соціального страхування, що призводить до надмірного навантаження на них та пошук додаткових джерел для виконання функцій держави.

 

              

                Запитання:

- Чув, що в Україні оголошено «війну» з тіньовими доходами. Як це буде відбуватися? Які органи та інституції будуть залучатися до цього процесу?

 

 

                                      Віталій, м. Нова Каховка

 

 Відповідь:

- Дійсно, 5 жовтня 2018 року відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 649-р. розпочалися комплексні заходи Державної служби з питань праці (Держпраці), Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України, Національної поліції, інших центральних органів виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

 

Безпосередню перевірку дотримання законодавства про працю на підприємствах цих, та інших галузей здійснюватимуть інспектори праці Держпраці.

 

Державна фіскальна служба та Пенсійний фонд не є уповноваженими державними органами з питань накладення штрафів за порушення трудового законодавства, проте вони надаватимуть інформацію органам Держпраці, яка може стати підставою проведення інспекційних відвідувань інспекторами праці.

 

Зокрема, Державна фіскальна служба України надаватиме інформацію про:

 

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

 

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

 

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

 

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

 

В свою чергу Пенсійний фонд України теж надаватиме інформацію про:

 

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

 

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

 

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

 

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

 

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог законодавства);

 

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

 

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

 

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

 

Що стосується Національної поліції, то вона залучатиметься до комплексних заходів з метою забезпечення суспільної безпеки та порядку при проведенні інспекційних перевірок, протидії злочинності, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

 

Профспілки також можуть активно долучатися до боротьби з незадекларованою працею, зокрема здійснювати інформування громадян про негативні її наслідки для країни та людини праці, використовувати всі можливі форми роботи та повноваження профспілкових організацій з метою виявлення та протидії таким фактам.

 

 

 Запитання:

- Чув від друзів-підприємців скарги на величезні штрафи, які накладає Держпраці на роботодавців за неоформлених працівників. В соціальних мережах активно обговорюються ці питання, у тому числі ставляться під сумнів права державних інспекторів щодо здійснення перевірок на території підприємств без дозволу їх власників. На чиєму боці правда?

 

                                                                            Сергій Лобода, Вінниця

 

 Відповідь:

- Так, дійсно, інспектори Держпраці мають право накладати такі штрафи на юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.

 

При цьому штрафи накладаються у наступних розмірах.

 

30 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 111 690 грн.(якщо мінімальна зарплата 3723 грн.) за такі порушення,як :

 

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;
• оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;
• виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

 

10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн.(якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці).

 

3 мінімальні зарплати, це 11 169 грн.(якщо мінімальна зарплата 3 723 грн.) за такі види порушень, як:

 

• порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,
• виплата їх не в повному обсязі.

 

10 мінімальних зарплат за кожного працівника, це 37 230 грн.(якщо мінімальна зарплата 3723 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

 

1 мінімальна зарплата (3723 грн.) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

 

 

Що стосуються повноважень інспектора праці, то при наявності службового посвідчення він без попереднього повідомлення має право:

 

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

 

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

 

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання,що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

 

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

 

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

 

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

 

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

 

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

 

 

           Запитання:

 

- Останнім часом в суспільстві все частіше говорять про не задекларовану працю. А що означає не задекларована праця?

                                                                                                                      Катерина, м. Житомир

 

Відповідь:

 - За визначенням Європейського Союзу не задекларована праця – це види діяльності, законні за своїм характером, але не задекларовані в органах державної влади.

Повністю не задекларована праця – це будь-яка законна діяльність за характеристиками, визначеними національним законодавством, яка повинна за законом або контрактом винагороджуватися , готівкою та (або) натурою, але про винагородження та здійснення якої не повідомлено до органу адміністрації праці, податкового органу і органу соціального забезпечення, хоча обов’язкове повідомлення передбачено законом.

Частково не задекларована праця може бути визначена як будь-яка законна діяльність, яка повинна за законом або контрактом винагороджуватися, готівкою та (або) натурою, але про винагородження за яку лише частково повідомлено до органу адміністрації праці, податкового органу і (або) органу соціального забезпечення або повідомлено тільки до одного з цих органів, хоча обов’язкове повідомлення передбачено законом.

Основні форми не задекларованої праці в Україні:

- зайнятість у неформальному секторі – не зареєстровані підприємства, окремі особи без реєстрації;

- неформальна зайнятість у формальному секторі – наймана праця без оформлення трудових відносин на підприємствах формального сектору;

- частково не задекларована праця – приховування частини відпрацьованого часу та заробітної плати (доплати у «конвертах», підміна трудових договорів цивільно-правовими, договорами з ФОП), не задекларована вторинна зайнятість.    

 

              Дякуємо за участь в Інтернет-конференції!

 

 

Департамент правового захисту ФПУ