IMG 2369

 

СПО об’єднань профспілок листом від 18.09.2019 №01-12/315-спо висловив свою позицію щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)» (реєстр. № 1233) Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який рекомендував Верховній Раді України включити його до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і прийняти його у першому читанні за основу.

 Як зазначено у пояснювальній записці, цей проект спрямований на зменшення економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення трудового законодавства України та зупинення процесу ліквідації малого та середнього бізнесу в Україні у зв’язку з застосуванням нищівних за своїм розміром санкцій.

СПО об’єднань профспілок наголосив, що зазначений проект не може бути підтримано, як такий, що направлений на зниження рівня гарантій трудових прав працівників, оскільки запропоноване ним пом’якшення фінансової відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю, в тому числі за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий день або виплату заробітної плати без нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», є неспівставними на фоні значного росту розміру мінімальної заробітної плати, що знову призведе до масових порушень в оплаті праці та збільшенню заборгованості з виплати заробітної плати.

Враховуючи, що попередні зміни до законодавства про працю щодо збільшення штрафних санкцій були внесені з метою легалізації доходів громадян та посилення відповідальності роботодавців за вчиненні ними порушення законодавства про працю, переконані, що саме збільшення розмірів штрафів за такі порушення є гарантією дотримання роботодавцями норм законодавства, а їх зменшення, навпаки, призведе до зневаги останніми законодавчими положеннями. Тому саме досить високі штрафи мають слугувати найкращим профілактичним засобом для роботодавців не порушувати норми законодавства.

 Про це свідчить й міжнародний досвід багатьох європейських країн, де до роботодавців, які офіційно не оформлюють працівників, застосовуються набагато більш жорсткі санкції, ніж в Україні. Так, у Великобританії це може бути позбавлення волі строком до 5 років  та штраф у розмірі до 20000 фунтів стерлінгів (за кожного неоформленого працівника). У Франції – позбавлення волі строком від 3 до 5 років  та штраф у розмірі від 45000 до 75000 євро (залежно від кількості  неоформлених працівників) та заборону діяльності у якості роботодавця в аналогічному секторі економіки строком на 5 років. У Австралії – штраф у розмірі до 76500 австралійських доларів. У США  – позбавлення волі строком до 6 місяців та штраф у розмірі до 10000 доларів США (залежно від ситуації). У Литві у випадку виявлення нелегальних працівників на роботодавців накладається штраф у розмірі від 1000 до 5000 євро, а  порушення встановленого порядку нарахування та виплати заробітної плати тягне за собою штраф у розмірі від 2700 до 6000 євро.

СПО об’єднань профспілок наголосив, що ситуація в сфері праці, зокрема щодо забезпечення прав працівників в Україні, залишається вкрай напруженою. Майже 4,5  мільйони працівників працюють нелегально, без оформлення трудових відносин, понад 100 тисяч робітників отримують заробітну плату несвоєчасно, на додаток зростає заборгованість по заробітній плати, а  також відтік робочої сили з України.         

Позбавлення роботодавців необхідності сплачувати штрафні санкції у випадках першого порушення, зокрема за неоформлення з працівниками трудового договору,  заохочує нелегальну зайнятість. Не пропонуючи офіційне працевлаштування та не дивлячись на те, що працівники не будуть отримувати пенсій, роботодавці свідомо йдуть на порушення закону.

За даними компанії HeadHunter, у 2014 році відсоток легальних зарплат знизився до критичного рівня. Тоді «білу» зарплату отримувало трохи менше третини офісних працівників. З моменту запровадження жорстких штрафів у 2017 році цей показник покращився  – нині кожен другий українець працює офіційно. Повернення бізнесу в тінь скоротить надходження до бюджету внаслідок не сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. А це значить, що не буде  грошей для виплат пенсіонерам.

У Пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що запровадження «таких високих розмірів штрафних санкцій стали катастрофічними для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. В існуючих економічних умовах, застосування таких високих штрафних санкцій до представників малого та середнього бізнесу означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу». Однак, таке пояснення не підтверджується статистикою.

Федерацією профспілок України проведений аналіз динаміки кількості зареєстрованих юридичних осіб у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення. Отримані результати свідчать, що, починаючи із 2016 року, кількість юридичних осіб неухильно зростає. Так, якщо у 2016 році на 01 січня приходилося 262 юридичні особи, то у 2017 році їх вже було 278, а на 01.01.2019 кількість зареєстрованих юридичних осіб на 10 тис населення становила 308.

СПО об’єднань профспілок вважає, що штрафні санкції, передбачені трудовим законодавством України, можуть мати превентивний, а не каральний характер, але не стосовно порушень щодо недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. За інші порушення роботодавцем законодавства про працю можуть бути застосовані і превентивні заходи інспектором праці шляхом видання припису про усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю із зазначенням строку його виконання, який не може бути меншим ніж п’ятнадцять робочих днів. Невиконання припису про усунення порушень вимог законодавства про працю є підставою для застосування до роботодавця штрафних санкцій.

Наразі в Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів створено робочу групу щодо доопрацювання цього законопроекту.

 

 Департамент правового захисту