29 квітня 2020 року Департамент правовог захисту апарату ФПУ провів Інтернет-конференцію з нагоди Дня Праці - 1 Травня.
Вона була присвячена темі захисту трудових та профспілкових прав працівників в умовах карантину через поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Пропонуємо відповіді на запитання, що надійшли на кінець дня від наших відвідувачів:
- На підприємстві затримка у виплаті заробітної плати на строк до одного місяця (біля 10 днів). Яка відповідальність роботодавця у цьому випадку? На кого Держпраці накладає штраф за це порушення? Які дії профспілкового комітету та важелі впливу на роботодавця-порушника?
Денис Слободкін
- Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць та виплату її не в повному обсязі відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) роботодавці (юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю) несуть фінансову відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 3-х мінімальних зарплат (у 2020 році -14 169 грн.).
Згідно з частиною першою статті 175 Кримінального кодексу України безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У разі порушення термінів виплати заробітної плати працівнику необхідно діяти наступним чином.
1) Написати заяву до роботодавця про виплату заробітної плати.
2) Членам профспілки - звернутися із відповідними заявами до профспілкового комітету профспілкової організації, що діє на підприємстві, який
- розгляне заяви на своєму засіданні і звернеться до роботодавця з поданням про усунення порушення права на оплату праці в конкретні терміни;
- у разі невиконання роботодавцем подання, на черговому засіданні ухвалить рішення про застосування до нього статті 45 КЗпП (звернення з вимогою про звільнення роботодавця за порушення законодавства та умов колективного договору) або про ініціювання процедури колективного трудового спору (якщо порушення є системними);
- повідомить про порушення профспілковий орган вищого рівня та відповідний територіальний орган Держпраці;
- надасть допомогу у підготовці заяв про вирішення індивідуального трудового спору в установленому порядку.
3) У разі відсутності результату переговорів профспілкового комітету з роботодавцем, звернутися до комісії по трудових спорах (рішення якої буде обов’язковим для виконання роботодавцем або виконуватиметься у примусовому порядку державним виконавцем аналогічно з судовим рішенням).
4) У разі відсутності на підприємстві комісії по трудових спорах, або якщо працівник не погоджується з рішенням комісії – звернутися безпосередньо до суду з заявою про видачу судового наказу про примусове стягнення заробітної плати.
На будь якому етапі працівник має можливість звернутися до Держпраці або її територіальних органів із скаргою на дії роботодавця для притягнення його до кримінальної, адміністративної та фінансової відповідальності.
З питань щодо захисту порушених трудових прав працівники можуть звертатися до юристів профспілок, членами яких вони є, а також на телефони «профспілкової гарячої лінії», які оприлюднені на офіційному сайті Федерації профспілок України.
- Установи та заклади соціального захисту Харківської області у зв’язку із запровадженням особливого режиму роботи в період дії карантину не зупиняють свою роботу, продовжуючи надавати якісні соціальні послуги, тим самим гарантуючи повноцінне забезпечення життєдіяльності населення, в першу чергу, пільгових категорій.
Проте фінансування управлінь соціального захисту населення, підпорядкованих районним державним адміністраціям, у першому кварталі поточного року складало 40%-60%, в зв’язку з чим мало місце вимушене використання коштів на утримання вищезазначених установ, передбачених на листопад-грудень поточного року. В даний час існують ризики виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, а тому це питання вимагає невідкладного вирішення на найвищому державному рівні.
Людмила Пластун,
голова Харківської обласної організації Профспілки працівників соціальної сфери України
- Питання захисту прав працівників на своєчасну та в повному об’ємі оплату праці перебуває в зоні постійної уваги Федерації профспілок України (далі –ФПУ) та Профспілки працівників соціальної сфери України (далі – Профспілка).
Про ситуацію в сфері соціального захисту керівництво ФПУ та Профспілки неодноразово повідомляло Кабінету Міністрів України та Міністерство соціальної політики України.
На останнє таке звернення Центральної Ради Профспілки Міністерство соціальної політики України направило лист від 23.03.2020 № 4019/0/2-20/57 на адресу обласних державних адміністрацій щодо заходів з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції COVID-19 в закладах соціального захисту
З вимогою про вжиття невідкладних заходів щодо збільшення фінансування і підвищення рівня оплати праці працівникам структур соціального захисту ФПУ звернулася до Уряду в листі від 25.03.2020 № 05/01-15/279.
За інформацією Центральної ради Профспілки про всі заходи, які нею вживаються з метою обстоювання прав та інтересів працівників установ і закладів соціального захисту, повідомляється в спеціальному Інформаційному бюлетені, який поширюється в структурних ланках Профспілки.
Про виявлені факти затримки виплати заробітної плати необхідно в межах повноважень профспілкової організації області вживати заходів щодо їх усунення та оперативно інформувати керівництво Профспілки та ФПУ для забезпечення подальшого реагування на ці факти органів влади.
Для одержання консультаційної правової допомоги з цих та інших питань обласна організація може звертатися до фахівців апарату ФПУ за телефонами «профспілкової гарячої лінії», які оприлюднені на офіційному сайті Федерації.
- Нещодавно прийнятий Порядок виплати по частковому безробіттю включає лише тих працівників, які працюють неповний робочий час. А як бути з оплатою працівників районних автотранспортних підприємств, які згідно з рішенням Уряду зупинені і де оголошено простій?
Алла Макеєва, голова Харківської обласної організації Профспілки працівників
автомобільного транспорту та шляхового господарства України
- У зв’язку із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, були внесені зміни до низки законодавчих актів.
Зокрема, Закон України «Про зайнятість населення» доповнено статтею 47.1 , яка передбачає виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
Така допомога надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308 затверджено Порядок використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Питання фінансування оплати праці працівників автотранспортних підприємств, які належать до комунальної власності, на час оголошення на них простою ці документи не регулюють.
Оскільки автотранспортні підприємства фінансуються з місцевих бюджетів, саме в них необхідно передбачати кошти на їх утримання, у тому числі на оплату праці працівників.
Відповідно до статей 26 та 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання розгляду прогнозу та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання, а також питання розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення відносяться до виключної компетенції сільських, селищних, міських, районних та обласних рад.
Крім того, згідно зі статтею 14 Закону України «Про автомобільний транспорт» сільські, селищні, міські ради розробляють і затверджують програми розвитку та вдосконалення автомобільного транспорту на відповідній території або надають пропозиції щодо визначення цих програм в інших регіональних програмах з питань розвитку автомобільного транспорту. В таких програмах можуть передбачатися, наприклад, питання щодо джерел покриття збитків автомобільних перевізників, які обслуговують збиткові маршрути загального користування.
За інформацією з офіційних джерел процес перегляду місцевих бюджетів Харківщини вже розпочався.
Зокрема, згідно з розпорядженням Харківської обласної ради від 28 квітня 2020 року №59 «Про скликання ХХІУ сесії обласної ради УІІ скликання», оприлюдненим на її офіційному сайті, чергове пленарне засідання обласної ради відбудеться 28 травня 2020 року о 10.00 в залі засідань Будинку рад (м. Харків, вул. Сумська, 64).
До переліку питань, що розглядатимуться, включені питання:
- Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2020 рік, затвердженої рішенням обласної ради від 05 грудня 2019 року № 1129-VIІ (зі змінами).
- Про внесення змін до рішення обласної ради від 05 грудня 2019 року № 1130-VII «Про обласний бюджет Харківської області на 2020 рік» та додатків до нього (зі змінами).
Пропонуємо Харківській обласній організації Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України питання щодо проблем оплати праці працівників автотранспортних підприємств Харківщини порушити на згаданій сесії через депутатів обласної ради.
- Якій кількості працівників роботодавець може одночасно надати відпустку без збереження заробітної плати у разі встановлення карантину та продовження його Урядом?
Іван, м. Кривий Ріг
- Відповідно до частини першої статті 84 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
Статтею 25 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (надалі – Закон) визначено 18 категорій працівників, яким у разі наявності бажання (письмової заяви) працівника роботодавець зобов’язаний в обов'язковому порядку надати відпустку без збереження заробітної плати.
Частиною першою статті 26 Закону передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
У відповідності до частини третьої статті 84 КЗпП України та частини другої статті 26 Закону у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті. На практиці це означає, що відпустка без збереження заробітної плати на період карантину може перевищувати 15 календарних днів і за згодою сторін (роботодавця і працівника) становити весь період карантину та її строк не враховується в 15-денну норму на рік для таких відпусток.
Кількості працівників, яким роботодавець може одночасно надати відпустку без збереження заробітної плати, законодавством не передбачено. Все залежить від технологічного процесу на підприємстві і чи є можливість забезпечити роботу чи охорону цього підприємства за відсутності всіх чи певної кількості працівників.
На сьогодні постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.202 № 291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», від 02.04.2020 р. № 255 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», визначено, що на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 р. до 11 травня 2020 р. (раніше з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р., продовжено до 24 квітня 2020 р., продовжено до 11 травня 2020 р.). На 11 травня 2020 р. відпустка без збереження заробітної плати на весь період карантину складатиме 61 день.
- Який розподіл робочого часу працівника під час дії карантину спричиненого епідемією кароновірусоної хвороби?
Катерина, вчитель, м. Полтава.
- Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ були внесені зміни до статті 60 Кодексу законів про працю України, та впровадження під час епідемії, пандемії, загрози військового, природного, техногенного характеру гнучкого режиму робочого дня. Нова редакція статті 60 КЗпП передбачає можливість переходу за погодженням між працівником та роботодавцем на гнучкий режим робочого часу безстроково, або на визначений час, без обов’язкового письмового фіксування у трудовому договорі. Така можливість, може бути реалізована в межах кількості робочих годин на тиждень згідно внутрішнього трудового розпорядку підприємства, або установи на якій працює робітник, та не перевищувати норм робочих годин зазначених у статтях 50,51 Кодексу законів про працю України. Розпорядженням, або наказом, роботодавець визначає умови розподілу робочого часу. Розподіл робочого часу може бути здійснений за фіксованим, або гнучким принципом розподілу часу, з урахування годин на відпочинок та харчування.
Фіксований робочий час – це час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці, та виконувати свої посадові обов’язки, при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини.
Змінний робочий час - це час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу.
Введення гнучкого розподілу робочого часу не несе зміни умов оплати праці та обмеження прав робітника. Контроль та облік годин робочого часу працівника здійснює роботодавець.
Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020 року.
- Які розмір та умови доплати до посадового окладу медичним працівникам які надають медичну допомогу хворим на корнавірусну хворобу?
Костянтин, медичний працівник, м.Львів
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 246, на період дії карантину спричиненого епідемією коронавірусної хвороби право на додаткову оплату праці у розмірі 200% доплати до посадового окладу з урахування надбавок, обов’язкових доплат мають медичні працівники які надають безпосередньою медичну допомогу хворим на коронавірус та працюють у закладах охорони здоров’я, центрах екстреної медичної допомоги, спеціалізованих бригадах з реагування на випадки захворювання на коронавірусну хворобу, державних закладах охорони здоров’я, що надають стаціонарну допомогу хворим на ковід-19,та мають договори про медичне обслуговування населення за відповідним переліком і обсягом медичних послуг з Національною службою здоров’я.
Згідно з Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ пункт 5 розділ II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX, встановлена доплата у розмірі 300% від посадового окладу. Закон набрав чинності з 02.04.2020.
На сьогоднішній день Кабінет Міністрів України не вніс зміни до Постанови №246 від 23.03.2020.
- Як оплачується простій, що введений на підприємстві на час карантину?
Ірина, м. Запоріжжя
- Відповідно до частини першої ст. 34 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП), простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій на підприємстві дає наступне: працівник продовжує перебувати в трудових відносинах з роботодавцем.
Відповідно до частини першої ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Хочемо зауважити, що на відміну від інших режимів роботи (неповний робочий день, дистанційна робота) згода працівника (навіть формальна) на введення простою не потрібна. Роботодавець може все оформити своїм наказом.
- Які виплати на період карантину передбачені на дітей фізичних осіб-підприємців?
Іван Миколайович, підприємець, Тернопільська область
- Міністерство соціальної політики України розробило і анонсувало у ЗМІ проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми», в якому передбачалася виплата допомоги на дітей фізичних осіб-підприємців першої або другої групи платників єдиного податку, котрі сплатили ЄСВ за усі місяці 2019 року або протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації ФОП, в умовах карантину, встановленого у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, та ще на один місяць після дати його відміни.
В цій постанові зазначалося, що призначенням і виплатою такої допомоги на дітей займатимуться органи соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання ФОП.
Допомогу надаватимуть на період карантину та ще на 30 днів після дати його відміни одному із батьків (опікуну, усиновителю) на кожну дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 року, тобто:
- на дітей у віці до 6 років – в розмірі 1779 гривень,
- на дітей у віці від 5 до 10 років – у розмірі 2218 гривень.
Цю допомогу планувалось виплачувати щомісячно за повний місяць
через установи банків.
Для отримання допомоги передбачено надання копії (або фотокопії) двох документів:
- свідоцтв про народження усіх дітей віком до 10 років;
- довідки з ПФУ про сплату ЄСВ (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7).
Решта документів, котрі вимагатимуть, стосуються часткових випадків: для іноземця та особи без громадянства, або ж у разі опіки над дитиною або її усиновлення.
Зазначений проект постанови розглядався на засіданні Уряду 22 квітня п.р. і начебто був схвалений ним, однак до сьогоднішнього дня ця постанова не вступила в законну силу, а, отже, не є чинною.
Принагідно інформуємо, що до засідання Уряду 14 квітня п.р. СПО об’єднань профспілок розглянув та погодив проект цієї постанови із зауваженнями, зазначаючи, що необхідно врегулювати питання щодо визначення вікової категорії дітей, на яких призначається допомога, оскільки відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Крім того, малолітньою дитиною вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, а неповнолітньою – у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Також незрозумілою є позиція Мінсоцполітики щодо надання допомоги на дітей лише підприємцям першої та другої групи, при цьому залишаються «за бортом» підприємці третьої групи, які також платять за себе обов’язковий єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і так само мають право на соціальні виплати на дітей.
Варто зазначити, що ФОПи третьої групи переважно працюють у напрямку надання послуг, креативних індустрій, які з моменту впровадження загальнодержавного карантину стають просто не потрібними, а, отже, залишаються без засобів існування.
Можливо тому Уряд доопрацьовує вказану постанову.
- Чи має право роботодавець звільнити працівника за прогули через невихід на роботу під час карантину у зв’язку з відсутністю транспортного сполучення між містами?
Володимир Олександрович, м. Кам’янське Дніпропетровської області
- Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець) лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 статті 40 КЗпП України).
Поняття «прогул» законодавством не визначено, однак у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин.
Звільнення за прогул можливе лише за одночасної наявності двох умов:
1) працівник не з'являється на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, при цьому не обов'язково підряд.
2) прогул відбувся без поважних причин.
Інші причини можна вважати поважними, якщо вони виключають вину працівника (перевіряють, наскільки він намагався і мав можливість уникнути прогулу). Однак, її оцінка досить суб'єктивне поняття. Один керівник може вирішити, що відсутність працівника знімає вину з працівника, а інший - ні. Тому роботодавцям варто звернути увагу на судову практику, що склалася, а також на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Поважними називають ситуації, зокрема, коли працівник був непрацездатним, що не підтверджено листком непрацездатності, але є інші докази. В даному випадку це може бути довідка транспортного підприємства про те, що сполучення між містами в період карантину відсутнє.
Відсутність (нез’явлення) працівника на роботі у зв’язку з неможливістю добратися до робочого місця із-за зупинення транспортного сполучення між містами через пандемію коронавірусу є поважною причиною, а, отже, не може вважатися прогулом, оскільки він не залежить від волі і бажання працівника. Але працівник повинен завчасно попередити роботодавця про невихід на роботу з означеної причини і домовитися (оформити) таку відсутність. Це може бути заява на щорічну відпустку, чи на відпустку без збереження заробітної плати, чи робота дистанційно (якщо умови вдома дозволяють її виконувати) тощо.
Зрозуміло, якщо матиме місце спір про звільнення, остаточну оцінку поважності причини прогулу винесе суд.
Вирішуючи питання, чи звільняти працівника за прогули, роботодавець зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП України).
У випадках самовільного залишення роботи звільнення проводять з урахуванням того, що останній день роботи і буде днем звільнення. При цьому наказ про звільнення може бути виданий значно пізніше.
Одночасно роз’яснюємо, що відсутність працівника на роботі мають підтверджувати відповідні документи, зокрема:
- доповідна записка безпосереднього керівника працівника та один або кілька актів про відсутність працівника на робочому місці в сукупності більше 3-х годин протягом дня;
- табель обліку використання робочого часу працівників;
- письмове пояснення працівника.
Після отримання необхідних документів роботодавець розглядає їх і приймає рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення на працівника. Якщо роботодавець вирішує його звільнити, то складають відповідний наказ.
Але в разі, якщо працівник є членом профспілки, яка діє на підприємстві, то відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України, повинно бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профкому чи профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. В цьому випадку роботодавець готує обгрунтоване письмове подання про розірвання трудового договору з працівником до профкому, який у п'ятнадцятиденний строк має розглянути його у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
Профком (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профком (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Слід пам’ятати, що працівника треба повідомити про звільнення за прогул під розписку та видати йому копію наказу про звільнення (ст.47 КЗпП України). Якщо ознайомити працівника безпосередньо на підприємстві не вдається, то власнику слід надіслати працівнику повідомлення про звільнення за прогул рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із копією наказу про звільнення.
До графи 3 трудової книжки працівника записують: „Звільнений за прогул без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України”.
Дякуємо за участь у спілкуванні!
Департамент правового захисту апарату ФПУ,
Прес-центр ФПУ
