- Чи має право роботодавець звільнити працівника за прогули через невихід на роботу під час карантину у зв’язку з відсутністю транспортного сполучення між містами?
Володимир Олександрович, м. Кам’янське Дніпропетровської області
- Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець) лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (пункт 4 статті 40 КЗпП України).
Поняття «прогул» законодавством не визначено, однак у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами і доповненнями) зазначено, що прогул - це відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно впродовж робочого дня без поважних причин.
Звільнення за прогул можливе лише за одночасної наявності двох умов:
1) працівник не з'являється на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, при цьому не обов'язково підряд.
2) прогул відбувся без поважних причин.
Інші причини можна вважати поважними, якщо вони виключають вину працівника (перевіряють, наскільки він намагався і мав можливість уникнути прогулу). Однак, її оцінка досить суб'єктивне поняття. Один керівник може вирішити, що відсутність працівника знімає вину з працівника, а інший - ні. Тому роботодавцям варто звернути увагу на судову практику, що склалася, а також на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Поважними називають ситуації, зокрема, коли працівник був непрацездатним, що не підтверджено листком непрацездатності, але є інші докази. В даному випадку це може бути довідка транспортного підприємства про те, що сполучення між містами в період карантину відсутнє.
Відсутність (нез’явлення) працівника на роботі у зв’язку з неможливістю добратися до робочого місця із-за зупинення транспортного сполучення між містами через пандемію коронавірусу є поважною причиною, а, отже, не може вважатися прогулом, оскільки він не залежить від волі і бажання працівника. Але працівник повинен завчасно попередити роботодавця про невихід на роботу з означеної причини і домовитися (оформити) таку відсутність. Це може бути заява на щорічну відпустку, чи на відпустку без збереження заробітної плати, чи робота дистанційно (якщо умови вдома дозволяють її виконувати) тощо.
Зрозуміло, якщо матиме місце спір про звільнення, остаточну оцінку поважності причини прогулу винесе суд.
Вирішуючи питання, чи звільняти працівника за прогули, роботодавець зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч. 3 ст. 149 КЗпП України).
У випадках самовільного залишення роботи звільнення проводять з урахуванням того, що останній день роботи і буде днем звільнення. При цьому наказ про звільнення може бути виданий значно пізніше.
Одночасно роз’яснюємо, що відсутність працівника на роботі мають підтверджувати відповідні документи, зокрема:
- доповідна записка безпосереднього керівника працівника та один або кілька актів про відсутність працівника на робочому місці в сукупності більше 3-х годин протягом дня;
- табель обліку використання робочого часу працівників;
- письмове пояснення працівника.
Після отримання необхідних документів роботодавець розглядає їх і приймає рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення на працівника. Якщо роботодавець вирішує його звільнити, то складають відповідний наказ.
Але в разі, якщо працівник є членом профспілки, яка діє на підприємстві, то відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України, повинно бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профкому чи профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. В цьому випадку роботодавець готує обгрунтоване письмове подання про розірвання трудового договору з працівником до профкому, який у п'ятнадцятиденний строк має розглянути його у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.
Профком (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профком (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Слід пам’ятати, що працівника треба повідомити про звільнення за прогул під розписку та видати йому копію наказу про звільнення (ст.47 КЗпП України). Якщо ознайомити працівника безпосередньо на підприємстві не вдається, то власнику слід надіслати працівнику повідомлення про звільнення за прогул рекомендованим листом із повідомленням про вручення разом із копією наказу про звільнення.
До графи 3 трудової книжки працівника записують: „Звільнений за прогул без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України”.
Департамент правового захисту апарату ФПУ
