Частиною четвертою статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що вимоги частин першої – третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період, тобто попередження не пізніше ніж за два місяці не застосовуються.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі – Закон № 3543-XII) мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу.
Для працівників підприємств, установ, організацій, в яких зміни в організації виробництва і праці не пов’язані із виконанням мобілізаційних завдань, які продовжують роботу під час воєнного стану і не залучаються до мобілізаційних заходів, вимоги частин першої – третьої статті 49-2 КЗпП застосовуються у повному обсязі, отже про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином, у випадку вивільнення працівників під час дії воєнного стану у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, не пов’язаними із виконанням мобілізаційних завдань, застосовується порядок, передбачений Главою ІІІ-А КЗпП, за виключенням вимог статті 43 КЗпП щодо попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.
Відповідно до ст. 48, п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI, роботодавець зобов’язаний інформувати центр зайнятості про заплановане вивільнення працівників за два місяці до вивільнення, лише якщо звільнення на підставі скорочення є масовим.
Згідно з вимогами ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення» масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
одного місяця — вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників; вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
трьох місяців — вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
(З роз’ясненням Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області можна ознайомитися за посиланням https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-potribno-informuvaty-tsentr-zainiatosti-pro-maibutnie-skorochennia-pratsivnykiv/)).
(З роз’ясненням Головного управління Держпраці у Полтавсій області https://pl.dsp.gov.ua/news/chy-zastosovuietsia-do-pratsivnykiv-iaki-vyvilniaiutsia-pid-chas-voiennoho-stanu-vymohy-zakonodavstva-shchodo-poperedzhennia-za-dva-misiatsi-ta-proponuvannia-inshoi-roboty/).
Департамент правового захисту
апарату ФПУ
