На «гарячу профспілкову лінію» звернулися з питанням чи виникають обмеження в розуміння законодавства про запобігання корупції при сумісництві роботи голови первинної профспілкової організації комунального підприємства, створеного одним органом місцевого самоврядування (місцевою радою) з роботою директора комунального підприємства, створеного іншим органом місцевого самоврядування (місцевою радою).
Звертаємо Вашу увагу, що заявник зазначає, що працює на посаді директора комунального підприємства одного органу місцевого самоврядування, проте не зазначає до якої сфери діяльності зазначене підприємство належить, а це є важливою інформацією при застосуванні норм Закону України «Про запобігання корупції». Більш того заявник не зазначає на яких умовах був обраний і працює як голова первинної профспілкової організації, тобто на громадських засадах або за трудовим договором, тому надаємо наступну інформацію.
За загальним правилом, юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК України).
При вирішенні питання належності осіб до посадових осіб юридичних осіб публічного права (відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону) першочергово виникає питання розмежування статусу юридичних осіб публічного та приватного права (якщо статут, інший правовстановлюючий документ юридичної особи не містить чіткого визначення такого статусу).
Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права (ст. 81 ЦК України).
Держава, територіальні громади можуть створювати юридичні особи як публічного, так і приватного права (ст. ст. 167, 169 ЦК України).
З урахуванням положень ЦК України, ГК України, інших законів України можна сформулювати найбільш суттєві ознаки юридичної особи публічного права:
1) створення на підставі:
-розпорядчого акта Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування самоврядування (абз. 3 ч. 2 ст. 81 ЦК України);
-у випадках, встановлених законом, – установчого документа (абз. 2 ч. 3 ст. 81 ЦК України);
2) визначення правового статусу ЦК України або окремим законом України (наприклад, розділ ІІ Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст.ст. 10-11 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» тощо);
3) метою та основним видом діяльності юридичної особи є реалізація публічних функцій держави чи територіальної громади, які покладені на них Конституцією та законом України (наприклад ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 17 Закону України «Про вищу освіту» тощо);
4) допоміжний характер підприємницької діяльності до її основної діяльності.
Юридичній особі публічного права не обов’язково мають бути притаманні усі зазначені ознаки.
Так, для з’ясування питання, чи належить та або інша юридична особа (об’єднання юридичних осіб) до юридичних осіб публічного чи приватного права, необхідно аналізувати всю сукупність нормативно-правових актів та правовстановлюючих документів, які визначають правовий статус безпосередньо цієї юридичної особи (об’єднання).
Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах слід брати до уваги положення ч. 3 ст. 65 ГК України. Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.
Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. Наприклад, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) цих юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.
При визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть у разі невизначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства він може бути посадовою особою і бути суб’єктом декларування в розумінні Закону (з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції).
Так, адміністративно-господарські функції (обов’язки) – це обов’язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їхніх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов’язки) – це обов’язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Правом розпоряджатись комунальною власністю від імені громади володіє місцева рада. Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про створення комунального підприємства.
Призначення на посаду керівника комунального підприємства (далі – Керівник) здійснюється шляхом укладання з ним контракту.
Голова територіальної громади призначає та звільняє Керівника, визначає строк дії контракту та умови оплати праці згідно з чинним законодавством.
Оформлення документів щодо призначення або звільнення Керівника, укладання, переукладання контракту, продовження строку його дії здійснюється виконавчим органом громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або комунальний заклад.
Усі документи, пов’язані із призначенням та звільненням Керівника обліковуються, зберігаються та ведуться у відділі персоналу міської ради відповідно до вимог чинного законодавства.
Штатний розпис, структуру та розмір посадового окладу працівників комунальних підприємств визначає переважно керівник.
До призначення на посаду Керівника особа зобов’язана подати в установленому Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (надалі- Закону про запобігання корупції) порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік (крім посадових осіб закладів, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, культури, мистецтв, фізичної культури та спорту) та щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону про місцеве самоврядування, посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Отже, оскільки працівник працює на посаді керівника (директора) комунального підприємства, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, тобто відповідно є посадовою особою місцевого самоврядування в розумінні статті 2 Закону про місцеве самоврядування, то на такого працівника можуть розповсюджуються певні обмеження відповідно до Закону про запобігання корупції.
Закон про запобігання корупції передбачає наступні обмеження на осіб, на яких поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та щодо запобігання корупції:
- ст. 22 – обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища;
- ст. 23 – обмеження щодо одержання подарунків;
- ст. 24 – запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними;
- ст. 25 – обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
- ст. 26 – обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;
- ст. 27 – обмеження спільної роботи близьких осіб;
- ст. 28 – вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
- ст. 351 – особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- ст. 36 – вимоги щодо запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав.
У ст.25 Закону про запобігання корупції визначені всі обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Так, у п.1 ч.1 ст.25 Закону про запобігання корупції визначено, що забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Щодо виконання обов’язків голови первинної профспілкової організації (надалі –ППО).
Діяльність ППО врегульовується Статутом (положенням).
Статутом (положенням) передбачено, що голова ППО є виборною посадою. Виконання своїх обов’язків голова ППО може здійснювати як на громадських засадах, тобто безоплатно, так і працювати за трудовим договором та отримувати оплату за своєю посадою, тобто це є оплачувана робота.
Таким чином, в залежності від того на яких засадах здійснює виконання своїх обов’язків голова ППО комунального підприємства, створеного місцевою радою, тобто безоплатно або на оплачуваній основі, можуть виникнути певні обмеження, передбаченні ст.25 Закону України про запобігання корупції, адже п.1 ч.1 ст.25 зазначеного Закону передбачає заборону займатися іншою оплачуваною діяльністю.
Звертаємо увагу, що за більш детальними роз’яснення можна звернутися за телефоном контакт-центру Національного агентства з питань запобігання корупції +38 (044) 200 06 94.
(За використанням матеріалів https://novoguyvynske-miskrada.gov.ua/news/1630934627/)
Зайцева Оксана
Департамент правового захисту
апарату ФПУ
