Як відомо, Верховною Радою України за поданням Уряду прийнято зміни щодо сплати з 1 січня 2016 року єдиного внеску для роботодавців-страхувальників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема, знижено розмір єдиного внеску з диференційованих 36,76%–49,7% до 22% (для роботодавців) та скасовано утримання єдиного соціального внеску із заробітної плати працівника. При цьому слід зазначити, що МВФ не вимагав такого суттєвого зменшення єдиного внеску, а навпаки наголошував на недоцільності такого рішення. Проте таке рішення було внесено Мінфіном і підтримано Урядом і Верховною Радою України.
Внесені пропозиції пояснювалися необхідністю спрощення сплати всіма роботодавцями єдиного соціального внеску та зменшення для них податкового навантаження. Вбачалось, що у зв’язку із зменшення вдвічі розміру єдиного внеску роботодавці будуть більш добросовісно сплачувати єдиний внесок і шляхом збільшення чисельності легально працюючих осіб надходження коштів до фондів соціального страхування і Пенсійного фонду покриють всі можливі втрати внаслідок зменшення розміру єдиного внеску, та в результаті дадуть можливість підвищити заробітну плату для працівників.
На жаль, поспішні рішення про зменшення єдиного внеску призвели до негативних наслідків на початку року. Так, заборгованість Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за матеріальним забезпеченням та соціальними послугами на лютий ц.р. складала 390,4 млн грн, у т.ч. виплат допомоги по безробіттю 369,7 млн грн. Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не проведено оплату за фактично надані реабілітаційні послуги санаторно-курортним закладам у ІУ кварталі 2015 року та у січні 2016 року. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України внаслідок нестачі коштів не може здійснювати індексацію страхових виплат та їх підвищення у зв’язку із зростанням середньої зарплати в країні, розпочалися проблеми із здійснення страхових виплат та оплатою соціальних послуг потерпілим у січні–лютому ц.р. Ситуація була дещо виправлена шляхом перерозподілу єдиного внеску за видами соціального страхування.
Зменшення єдиного внеску до 22 відсотків зекономило для роботодавців у 2016 році 87 млрд. грн. і така економія коштів давала можливість підвищити заробітну плату для працівників у середньому на 14 відсотків.
Проте, як свідчить статистика за минулі місяці ц.р., роботодавці не поспішають ні підвищувати заробітну плату, ні виводити із «тіні» заробітки своїх найманих працівників.
Так, середньооблікова чисельність працівників на кінець 2015 року становила 10 598 939 осіб, а на кінець 1 кварталу 2016 року середньооблікова чисельність працівників була вже 10 153 316 осіб. Тобто кількість працівників не збільшилась, а зменшилась на 445 тис. осіб.
Якщо середня зарплата в Україні за 4 квартал 2015 року склала 4753 грн., то за січень-квітень 2016 року – 4686 грн., тобто зменшилась. Таким чином, у зв’язку із зменшенням єдиного внеску до 22 відсотків роботодавці не відгукнулися на пропозицію виведення з тіні зайнятих працівників та підвищити заробітну плату.
Водночас у зв’язку із зменшенням з січня 2016 року розміру єдиного внеску Пенсійний фонд і фонди соціального страхування знаходяться у вкрай складному фінансовому становищі.
З 257 млрд. грн. бюджету Пенсійного фонду на 2016 рік. 145 млрд. – це кошти Державного бюджету. Зазначене призвело до замороження пенсійних виплат (пенсії не індексуються і не підвищуються у зв’язку із зростанням середньої зарплати в країні та зростання інфляції), продовжується утримання з пенсій працюючим пенсіонерам 15%, пенсії оподатковуються та утримується військовий збір. Мінімальний розмір пенсії за віком вдвічі є меншим за фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних громадян.
Не індексуються і не підвищуються страхові виплати для потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві, починаються знову проблеми з виплатою допомоги безробітним, з оплати лікарняних листків тощо.
Протягом останніх років Урядом (Верховною Радою за поданням Уряду) прийнято багато різних рішень, спрямованих на звуження матеріальних прав громадян у цілому та застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування: зменшено одноразові виплати потерпілим на виробництві і їхнім сім'ям, зупинено норму щодо щорічного перерахунку сум щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві, ліквідовано за рахунок коштів соціального страхування часткове фінансування санаторно-курортного лікування, санаторіїв-профілакторіїв, дитячого оздоровлення тощо. Крім зазначених вище проблем у пенсійному забезпеченні також внесено зміни щодо підвищення пенсійного віку та тривалості страхового і спеціального стажу для призначення пенсій працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, за вислугу років.
Нині, у зв’язку з великим дефіцитом коштів, який створено Урядом штучно шляхом зменшення вдвічі розміру єдиного внеску, зокрема в Пенсійному фонді, знову лунають пропозиції про підвищення пенсійного віку, зменшення розмірів допомоги безробітним тощо.
У цих умовах профспілки пропонують сторонам соціального діалогу:
віднайти шляхи для виконання умов прийняття змін стосовно зниження єдиного соціального внеску, а саме - підвищення за рахунок економії роботодавців заробітної плати працівникам і виведення з «тіні» працівників;
виробити реальні механізми посилення соціального захисту застрахованих осіб, особливо в умовах підвищення цін і тарифів на товари і послуги, шляхом, зокрема, відновлення індексації та щорічного перерахунку страхових виплат і пенсій від інфляції; відновлення за рахунок коштів соціального страхування фінансування санаторно-курортного лікування, оздоровлення дітей, часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв або повернутися до питання щодо збільшення розміру єдиного внеску;
забезпечити належний соціальний діалог представницьких сторін у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення апарату ФПУ
