Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань населення.
Санаторно-курортне лікування – це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою, із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування хворого на курорті, або лікувально-оздоровчій місцевості, в санаторно-курортних закладах.
Таке лікування є важливою складовою системи соціальної політики та відіграє провідну роль у побудові та збереженні здоров’я нації. Роль і значення санаторно-курортної системи в соціально-економічному розвитку України полягає у величезних її можливостях у справі підтримання, зміцнення та відновлення здоров’я нації. Головними завданнями санаторно-курортного лікування є: ліквідація або зменшення проявів патологічного процесу; відновлення або покращення порушених функцій; підвищення імунітету і стійкості до змін у оточуючому середовищі; тренування адаптаційних механізмів; попередження інвалідизації та сприяння соціальній реабілітації.
Найціннішим для громадян є те, що діяльність санаторно-курортних закладів спрямовується на повноцінне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворюваності – шляхом прийняття відповідних медичних процедур, а також забезпечення спеціальних умов харчування, режиму дня тощо. Це лікування завдяки ви
В залежності від віку хворих, яким показане санаторно-курортне лікування, існують санаторно-курортні заклади для дорослих, дітей, батьків з дітьми. До закладів санаторно-курортного типу відносяться також санаторії-профілакторії, що організовані при підприємствах, установах, навчальних закладах та організаціях, які проводять оздоровлення та санаторно-курортне лікування осіб, які в них працюють або навчаються.
Держава у цілому та роботодавці, зокрема, мають бути зацікавлені в санаторно-курортному лікуванні, оскільки основним напрямом та кінцевим результатом діяльності системи санаторно-курортних оздоровниць є в значній мірі відновлення працездатності працівника, зниження і попередження росту випадків інвалідності, допомога в с
Позбавлення застрахованих осіб такої профілактики захворювань призводить внаслідок зростання захворюваності до росту видатків на допомогу по тимчасовій непрацездатності як Фонду соціального страхування, так і роботодавців, які оплачують перші п’ять днів тимчасової непрацездатності найманому працівнику за свій рахунок. Економіка країни щорічно втрачає сотні мільйонів людино-годин робочого часу, невідпрацьованого у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю.
Враховуючи таку важливість санаторно-курортного лікування для людей, економіки, в цілому для країни – у минулому це питання знаходило розуміння на державному рівні. На зазначені цілі передбачалися кошти фонду соціального страхування, як на профілактичні заходи для запобігання захворюваності серед працюючих.
До 2015 року завдяки фінансуванню санаторно-курортного лікування за кошти соціального страхування вдавалось в майже 200 санаторно-курортних закладах, де працювало понад 16 тисяч працівників: забезпечувати санаторно-курортним лікуванням згідно з медичними показаннями орієнтовно 280 тис. застрахованих осіб і членів їх сімей в рік; здійснювати відновлювальне лікування близько 17 тис. хворих застрахованих осіб і членів їх сімей у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за направленням лікувально-профілактичних закладів та клінік медичних науково-дослідних установ; поліпшувати здоров’я в 60 санаторіях-профілакторіях підприємств та 63 навчальних закладів – близько 96 тис. застрахованих осіб і членів їх сімей, у тому числі 47 тис. студентів. Витрати на це лише у 2013 році склали більше 1,5 млрд.грн.
Значні кошти в соціальному страхуванні виділялися і на фінансування оздоровлення дітей працівників. Так, наприклад, у 2013 році, який є показовим за
Тому, крім зростання захворюваності серед найманих працівників та їх дітей, від скасування з 2015 року фінансування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб за рахунок страхових коштів потерпають і трудові колективи десятків оздоровниць. Керівництво санаторно-курортних закладів було змушене приймати антикризові заходи – с
Федерація профспілок України наголошувала, що жодна з країн СНД і далекого зарубіжжя не мають такої розвиненої санаторно-курортної мережі, яка створена в Україні. З 1991 року санаторно-курортна система профспілок України проводила цілеспрямовану роботу не тільки по збереженню існуючого оздоровчого та лікувально-діагностичного потенціалу, але й по його нарощуванню та модернізації. Але в 2014 році ця мережа зазнала непоправних втрат внаслідок ситуації, що склалась у Криму та на Донбасі, а в 2015 році погіршило ситуацію рішення держави, яким було ліквідовано за рахунок коштів соціального страхування фінансування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та оздоровлення дітей.
Профспілки роблять все можливе, щоб зберегти для прийдешніх поколінь можливість оздоровлюватись та отримувати санаторно-курортне лікування на вітчизняних курортах заради збереження трудового потенціалу країни. Існуюча мережа спеціалізованих санаторіїв є надзвичайно цінним національним надбанням і має надалі розвиватись.
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення ФПУ
