21 листопада 2018 року у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення відбулися слухання на тему «Результати пенсійної реформи».
У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, профспілок, громадських організацій.
Потрібно зазначити, що з 1 жовтня 2017 року здійснено осучаснення пенсій - із загальної чисельності пенсіонерів 11,7 млн. осіб, розмір пенсії підвищено 10,2 млн., або 90 %. Середній розмір пенсії після перерахунку зріс на 561,17 грн. (з 1886,78 грн. станом на 01.07.2017 року до 2447,95 грн. станом на 01.10.2017 року.
Автоматично перераховано на загальних підставах пенсії, призначені за спеціальними законами державним службовцям, посадовим особам органів місцевого самоврядування, журналістам, науковцям та ін.
Скасовано особливий порядок виплати щодо 476 тисяч працюючих пенсіонерів.
З 01.04.2018 року 2,7 млн. особам, які станом на 01.03.2018 року набули страховий стаж після призначення (або попереднього перерахунку пенсій автоматично, без особистого звернення) проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу та заробітної плати.
З 01.03.2019 року планується провести індексацію пенсії шляхом збільшення заробітної плати, з якої вони розраховані, на коефіцієнт, який відповідає 50 відсоткам зростання споживчих цін та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати доходу в Україні, з якого сплачені страхові внески.
Незважаючи на проведені зміни, одними з головних вад системи пенсійного забезпечення залишаються низький рівень пенсійних виплат і незбалансованість бюджету Пенсійного фонду України.
За оцінкою експертів проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» загрозу стабільності пенсійній системи спричиняють млява динаміка економічного зростання; існування великого «тіньового» сектору і, відповідно, недостатність пенсійних внесків; брак розвинених фінансових ринків для безпечного та надійного інвестування пенсійних заощаджень тощо.
У своєму виступі перший заступник голови Комітету С.М.Каплін зазначив, що 4,8 млн. українців з 1 жовтня 2018 року отримали підвищення пенсії на 200 грн., проте 57% отримуватимуть як і раніше пенсії у розмірі до двох тисяч гривень. В нинішніх умовах, коли один препарат в аптеці в середньому коштує 150-200 грн., це не є підвищенням пенсій і потрібно шукати більш серйозні, кардинальні механізми зростання пенсій. Пенсійне забезпечення в нашій державі має інші більш системні виклики. Згідно з аналізом Світового банку обсяг заміщення першого солідарного рівня через 20-25 років складе 12%. Тому на ці виклики сьогодні потрібно шукати відповідь, особливо молодим людям, які при існуючій пенсійній системі не зможуть забезпечити себе пенсією.
С.Каплін повідомив учасників слухань, що завдяки зусиллям членів Комітету вдалося відновити фінансування заробітних плат поштарів. Були проблеми з виплатою пенсій сільським пенсіонерам. За результатами зустрічей з Прем’єр-міністром, керівництвом соціального блоку досягнуто домовленості щодо виділення у наступному році 500 млн. грн. на оплату праці 57 тисяч поштарок, які будуть доставляти пенсії.
Комітет сьогодні турбують питання підвищення пенсій військовим пенсіонерам, яке досі не вирішено, а також виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам. Також С.Каплін зупинився на питаннях фінансового забезпечення пенсійної системи, зокрема збільшення рівня оплати праці, детінізації зайнятості та заробітної плати, на розбудові другого рівня пенсійного забезпечення - накопичувальної системи та інших питаннях.
Активну участь в обговоренні порушених питань взяли народні депутати України Королевська Н.Ю., Веселова Н.В., Семенуха Р.С.
На окремих позитивах і негативах змін до пенсійного законодавства у 2017 році зупинився член СПО об’єднань профспілок, заступник голови Профспілки нафтової і газової промисловості України С.Я. Українець. Зокрема ним зазначено, що позитивними моментами внесених змін було осучаснення пенсій, відновлення виплати пенсій у повному обсязі працюючим пенсіонерам, запровадження з 2019 року щорічного підвищення пенсій з урахуванням зростання середньої зарплати в країні та інфляції та дещо інше.
Разом з тим, залишається на низькому рівні мінімальний розмір пенсії за віком. Сьогодні мінімальна пенсія (1452грн.) майже вдвічі нижча від фактичного прожиткового мінімуму, який визначається Мінсоцполітики (в цінах жовтня ц.р. – 2 765 грн). При цьому, зазначеного показника не досягає навіть середній розмір пенсії, який на 1 липня 2018 року склав 2 562 грн. Пенсії на рівні і менше фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отримують більше 70% пенсіонерів. Співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати вже становить близько 30% і продовжує знижуватися.
Незадовільний фінансовий стан Пенсійного фонду. У 2018 році до бюджету Пенсійного фонду спрямовується 139 млрд. грн. з Державного бюджету. Проте дефіцит бюджету Пенсійного фонду лише 21 млрд. грн., а решта коштів - це зобов’язання держави. Зниження з 1 січня 2016 року розміру єдиного внеску до 22 % не призвело до суттєвого зростання надходжень до Пенсійного фонду. Тому основними завданнями в подальшому є істотне підвищення мінімального розміру заробітної плати та зростання загального рівня оплати праці в собівартості продукції, здійснення заходів на зменшення «тіньової» зайнятості та виплати зарплати в конвертах тощо.
Заступник Міністра соціальної політики М.І.Шамбір проінформував про напрацювання Міністерством окремих законодавчих пропозицій, зокрема запровадження диференційованого розміру єдиного внеску на соціальне страхування залежно від розміру заробітної плати, повернення Пенсійному фонду основних функцій адміністрування єдиного внеску, опрацювання питань щодо запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та системи професійних пенсійних програм та з інших питань.
Широка дискусія відбулася з питань запровадження обов’язкової накопичувальної системи.
Згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування повинно бути запроваджено з 1 січня 2019 року. Проте до цього часу Урядом не підготовлено відповідного законопроекту. Розробленим Мінсоцполітики і схваленим нещодавно Кабінетом Міністрів України пропонується перенести термін запровадження цієї системи на 1 січня 2020 року.
Разом з тим у Верховній Раді України знаходиться на розгляді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 10.07.2017 №6677, поданий народними депутатами, яким не передбачається створення Накопичувального фонду при Пенсійному фонді України, а страхові внески працівників пропонується спрямовувати до недержавних пенсійних фондів. Однак Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку напрацьовано Концепцію розбудови другого рівня пенсійного забезпечення, яка суттєво відрізняється від зазначеного вище законопроекту. Комітетом з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення запропоновано провести у січні-лютому 2019 року окрему зустріч усіх зацікавлених сторін з метою опрацювання проблемних питань запровадження накопичувальної системи і віднайдення узгоджених пропозицій.
Цікавою була презентація Яценка В.В., консультанта Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору», яким зазначено, що накопичувальну пенсійну систему потрібно запроваджувати, але це не панацея вирішення проблем в пенсійному забезпеченні. Наприклад, Чилі у 2008 році повернула солідарну систему. Радикальний перегляд пенсійної приватизації відбувся в Угорщині, Казахстані, Польщі, Чехії, які повернулися до головної ролі солідарних систем. Обов’язкова накопичувальна система для учасників повинна бути: дешевою (централізоване адміністрування пенсійних рахунків з низькими операційними витратами), простою (розумне обмеження інвестиційного вибору, пасивне інвестування в індексні фонди та фонди життєвого циклу), надійною (адекватне фінансове регулювання для захисту учасників від шахрайства, інвестування пенсійних коштів у надійні та диверсифіковані активи приватними КУА).
Учасники слухань висловили пропозиції, які будуть враховані в Рекомендаціях Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Кабінету Міністрів, Міністерству соціальної політики, Пенсійному фонду України, іншим міністерствам і відомствам.
Управління соціального страхування
і пенсійного забезпечення ФПУ
