Профспілки наполягають на тому, що у таких складних умовах, у яких сьогодні перебуває держава, реформу політики зайнятості необхідно здійснювати через створення умов для забезпечення продуктивної, повної та гідної зайнятості, створення нових високотехнологічних та гідно оплачуваних робочих місць. Про це заявив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий на відкритих слуханнях «Мета та шляхи реформування Державної служби зайнятості», які 15 червня провів Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення. У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів та профільних міністерств, профспілок, роботодавців, експерти.

Як зазначив Григорій Осовий, необхідно добиватися запровадження принципів використання страхових коштів виключно на користь застрахованих осіб у разі настання страхових випадків, а фінансування державної служби зайнятості - здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Він також підкреслив, що профспілкова сторона переконана, що для ефективного реформування, передусім, необхідно розділити питання зайнятості, які регулює Закон про зайнятість населення, і питання соціального страхування на випадок безробіття, які регулюються відповідним законом.

Голова ФПУ наголосив на тому, що, на жаль, зараз немає цільної, конструктивної державної політики щодо регулювання питань зайнятості. Головним чином в країні відбувається боротьба за страхові гроші. Тому, перш за все, треба розглядати цю складну проблему в комплексі. Для того, щоб знайти чіткі та ефективні механізми реформування системи забезпечення та регулювання зайнятості та страхування на випадок безробіття, ми маємо прозоро та всебічно проаналізувати ті процеси, що відбуваються у цієї сфері в Україні.

Григорій Осовий навів також шокуючи цифри та факти. Як прогнозують експерти, Україна входить до першої п’ятірки країн, що найбільш втратять робочу силу до 2050 року. Тобто ми фактично як країна можемо втратити один з стратегічних ресурсів. Ця проблема вимагає не фрагментарних, а комплексних ефективних заходів.

Голова ФПУ заявив, що урядовий законопроект щодо реформування Державної служби зайнятості є для профспілок неприйнятним, тому що цим документом планується знищення низки соціальних гарантій, Між іншим, європейська та світова практика, зокрема практика МОП, свідчить про те, що такі законопроекти мають отримувати оцінку авторитетних міжнародних організацій. Більш того, не треба поспішати з внесенням цього законопроекту у парламент, а провести широке обговорення його в рамках соціального діалогу і вийти на той варіант, який би відповідав інтересам держави і працівників.

Саме тому, СПО об'єднань профспілок рекомендує включити до проекту рекомендацій низку положень, серед яких:

1.  Змінити концепцію реформування державного управління у сфері зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття. З метою недопущення погіршення рівня соціального захисту застрахованих осіб такий вид соціального страхування, як страхування на випадок безробіття, потребує суттєвого очищення від фінансування нестрахових випадків та державних органів.

2.    Продовжити роботу щодо звільнення системи соціального
страхування від невластивих для неї функцій. У зв'язку з цим, у сфері
соціального страхування на випадок безробіття за рахунок страхових коштів
залишити:

- виплату допомоги по безробіттю, у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності;

виплату   допомоги     на   період   професійної   підготовки     або перепідготовки, підвищення кваліфікації;

-   виплату допомоги по частковому безробіттю;

-   виплату допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

1. 3.Передати управління соціальним страхуванням на випадок безробіття Фонду соціального страхування України. Закріпити за Державною службою зайнятості виконання за рахунок бюджетних та інших (крім страхових) коштів функцій з формування та реалізації державної політики зайнятості та надання послуг безробітним та особам, які звернулися до Державної служби зайнятості з метою пошуку роботи.
2. 4.Розробити за участю сторін соціального діалогу та затвердити Державну програму сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період 2017 – 2020 років на заміну діючої Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року, як такої, що не відповідає сучасним реаліям розвитку ринку праці.
   

Голова Комітету Людмила Денісова, відкриваючи засідання, звернула увагу на те, що реформування Державної служби зайнятості розпочалося ще у 2012 році з прийняттям нової редакції Закону «Про зайнятість населення», який набрав чинності з 1 січня 2013 року. Однак, створення Урядом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості та трудової міграції, фактично не відбулося. За словами голови Комітету, є багато проблем, потреба обговорити які назріла вже давно.

Голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин, зайнятості населення Олександр Дроздик зазначив, що за підсумками цих слухань потрібно дати відповідь на два питання: що необхідно зробити для того, щоб сформувати і змінити систему державного управління у сфері праці, зайнятості населення і для чого це потрібно. За його словами, за півтора останні роки у цій сфері фактично не зроблено ніяких кроків.

Він наголосив, що сьогодні Державна служба занятості - це величезний і низькоефективний орган. Його штат складає близько 13 тисяч осіб. Саме через це на адресу Служби лунає багато критики. Існує великий розрив між тим, чим має займатися сама Служба зайнятості і тим, якою є реальна картина у державі. «Для більшості громадян державний орган зайнятості - це орган, який лише фактично ставить на облік безробітних і виплачує їм допомогу, хоча функції у нього значно ширші і Служба їх не виконує. Між тим, ситуація на ринку праці залишається складною - 1,7 млн. громадян не мають роботи, рівень безробіття складає - 9,1 відсоток», - наголосив Олександр Дроздик. За його словами цю ситуацію ускладнює велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Голова підкомітету відзначив, що головним у реформуванні Служби зайнятості має стати переорієнтація вектору роботи з безробітних на роботодавців, які фактично створюють робочі місця. Служба має поставити собі пріоритет і бути ефективним посередником між роботодавцями і ринком праці. У цьому напрямі робота зараз взагалі не проводиться.

Міністр соціальної політики Андрій Рева під час виступу зазначив, що потрібно розглядати питання не з точки зору створення робочих місць - на ринку праці їх створено багато, а з того, що є багато незаповнених вакансій. За його словами, причина є більш глобальною, ніж просто дефіцит робочих місць, оскільки мова йде про вартість робочої сили. Міністр також відзначив, що загальні тенденції зайнятості впродовж останніх двох років характеризувалися значним погіршенням практично всіх параметрів ринку праці, скорочувався попит на робочу силу, масово вивільнялися працівники підприємств. Як, наслідок, втрачено майже два мільйони зайнятих.

За словами урядовця, серед 25 млн. людей в Україні працездатного віку зайнятих- 15,7 млн., 1,7 млн. офіційно безробітні, що складає 9,1 відсоток від усієї чисельності.

«У нас загалом працюють 17,4 млн. людей, а 8 млн. у нас взагалі відсутні, - наголосив він. - Де вони є, чим вони займаються, ніхто сказати не може, включаючи Державну фіскальну службу. Чи працюють вони за кордоном? Чи працюють вони у тіньовому секторі, чи якимось іншими справами вони займаються? У нас відсутні вісім мільйонів людей з 15,7 мільйона зайнятих. Єдиний соціальний внесок сплачує майже десять мільйонів чоловік. З них реально близько шести мільйонів платить так, як це передбачено законом. Із двадцяти майже шести мільйонів людей працездатного віку. Це - проблема і загроза національного масштабу як для пенсійної системи, як для системи соціального захисту, так і взагалі для соціальних процесів, які відбуваються у нашій країні».

А.Рева також зазначив, що у рамках чинного законодавства вичерпано всі можливості для розв’язання проблеми ефективної зайнятості. «Наша політика зайнятості є неефективною», - наголосив він. Говорячи про сьогоднішній стан Служби зайнятості, урядовець відзначив, що вона є соціальною структурою, завданням якої є вчасна виплата соціальних виплат і вже в другу чергу займатися працевлаштуванням людей.

Андрій Рева зазначив, що новий інструментарій, заходи стимулювання зайнятості, передбачені у законопроекті, були сформульовані з урахуванням європейського досвіду. Законопроект передбачає модернізацію Державної служби зайнятості, фактично її реформування і створення на її базі Національного агентства зайнятості населення. Головний пріоритет - це державна сервісна служба з питань працевлаштування.

Учасники слухань також заслухали та обговорили інформацію в. о. голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату) Сергія Кравченка, інших центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, сторін соціального діалогу, науковців.

У виступах учасники слухань наголошували, що запроваджені Міністерством соціальної політики заходи з реформування Державної служби зайнятості не відповідають тій меті, з якою цей орган створено як центральний орган виконавчої влади з повноваженнями щодо реалізації державної політики в сфері зайнятості населення та трудової міграції.

За словами промовців, головними складовими для реформування Державної служби зайнятості мають стати не лише реорганізація органів служби, а і підвищення функціональної ефективності та якості надання соціальних послуг, відхід від формальної реалізації передбачених Законом функцій та пряма орієнтація на сучасного клієнта. На думку багатьох виступаючих, першим кроком в побудові нових, реформованих, взаємовідносин між Державною службою зайнятості, роботодавцями та безробітними має стати формування Міністерством соціальної політики нової державної політики щодо регулювання ринку праці, яка відповідала б сучасним умовам. Учасники слухань також зазначали, що протягом останніх років Міністерством соціальної політики не розроблено жодної Загальнодержавної програми зайнятості населення на середньо- та довгостроковий періоди.

За результатами слухань ухвалено Рекомендації, які будуть направлені відповідним органам виконавчої влади.

Прес-центр ФПУ