У Києві відбулась презентація спільного проекту Національної тристоронньої соціально-економічної ради та Фонду ім. Фрідріха Еберта «Збереження робочих місць в регіонах шляхом проведення економічної модернізації».
Як свідчить звіт, підготовлений за результатами проекту, основною його метою стало поглиблення соціального діалогу між регіонами України і центральною владою у якісно новому форматі та окреслення актуальних проблем місцевих громад.
Основну увагу при реалізації проекту було приділено роботі територіальних соціально-економічних рад, які не лише об’єднують людей, що безпосередньо опікуються питаннями соціально-економічного розвитку регіонів, але й мають прямий зв’язок з широкою громадськістю, що дозволяє швидко перевірити на практиці запропоновані ініціативи та впроваджувати прийняті рішення. Пропозиції та рекомендації, схвалені рішенням територіальної ради, є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, яким вони адресовані. Територіальні ради здійснюють дорадчі, консультативні та узгоджувальні функції шляхом вироблення пропозицій і рекомендацій щодо:
- проектів територіальних програм економічного та соціального розвитку;
- формування місцевого бюджету;
- нормативно-правових актів, що їх приймають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і котрі стосуються регулювання економічних та соціально-трудових відносин суб'єктів соціального діалогу відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
- оплати праці;
- забезпечення гідних умов праці на підприємствах, установах та організаціях відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
- інших питань, які сторони соціального діалогу вважатимуть значущими і котрі належать до компетенції територіальної ради.
В регіонах, де були проведені заходи в рамках проекту (Кіровоградська, Миколаївська, Львівська, Сумська та Одеська області), територіальні соціально-економічні ради створені, однак працюють із різним рівнем інтенсивності та дієвості впровадження ухвалених рішень.
Під час обговорення актуальних проблем, між представниками влади, бізнесу та профспілковими фахівцями було досягнуто єдності у визначенні основних шляхів підвищення економічного потенціалу регіонів.
Кіровоградська область
Кіровоградська область має декілька перспективних напрямків розвитку. Зокрема, розвиток харчової промисловості має доволі високий потенціал з огляду на баланс виробництва і споживання зерна в регіоні та світовий попит на харчові білки. Платоспроможний внутрішній ринок та наявна виробнича інфраструктура уможливлюють розвиток в Кіровограді кластера з виробництва с/г техніки. Так, на території області діє ціла низка виробників с/г техніки, таких як «Червона зірка», Завод «Автоштамп», завод «Сегмент», завод «Гідросила». Враховуючи високий рівень імпортозалежності ринку сільськогосподарської техніки України (на 90%), модернізація та завантаження замовленнями цих підприємств могло б дати поштовх до розвитку суміжних галузей промисловості регіону і, як наслідок, збільшення кількості робочих місць.
Нині в регіоні вже існує кілька перспективних інвестиційних проектів на різних етапах впровадження (від проектних робіт до пошуку потенційного інвестора), реалізація яких дозволить підштовхнути структурні зміни в економіці області та збільшити кількість робочих місць.
На нинішньому етапі розвитку області першочерговим завданням є забезпечити стале зростання промислового виробництва через модернізацію існуючих підприємств області та залучення інвестицій. При цьому слід максимально ефективно використовувати природно-ресурсний та логістичний потенціал, зокрема розташування в центральній частині України на перетині транспортних шляхів із півдня на північ та із заходу на схід, наявність родючих ґрунтів і природних копалин. На думку представників місцевої громади, важливими напрямками розвитку Кіровоградської області повинні стати:
■ будівництво концесійних доріг, що забезпечить синергію з іншими галузями, такими як виробництво будівельних матеріалів, туризм, машинобудування тощо. Враховуючи високу капітало- та працемісткість робіт із будівництва дорожніх сполучень, цей напрямок значно скоротить безробіття в області;
■ поступове переведення комунальних підприємств області на альтернативні види палива, такі як торф, пелети, торф'яні брикети тощо. Беручи до уваги достатню сировинну базу області, використання вказаних ресурсів забезпечить значну економію дорожчого газу й вугілля, що підвищить фінансову ефективність роботи комунальної сфери та окремих комерційних підприємств;
■ організація сільськогосподарських кластерів, які б утворили замкнений ланцюг виробництва від напівфабрикатів до кінцевої продукції. Як результат, на території області збільшиться створення доданої вартості та зросте кількість робочих місць.
Допоміжні заходи, які сприятимуть реалізації основних напрямків розвитку:
■ створення муніципального банку для пільгового кредитування інвестиційних проектів місцевого значення;
■ покладення обов'язку на місцеві органи виконавчої влади щорічно складати прогнозний баланс трудових ресурсів, який би став орієнтиром для формування державного замовлення на молодих фахівців місцевим ВНЗ;
■ створення бази-реєстру перспективних інвестиційних проектів, в якій потенційні інвестори зможуть шукати привабливі об'єкти для інвестування;
■ збільшення повноважень місцевих громад щодо використання фінансових ресурсів та формування місцевих бюджетів
Миколаївська область
У економічному розвитку Миколаївської області помітні кризові явища, які потребують активної державної та регіональної політики глибоких структурних реформ. В іншому випадку становище ключових галузей промисловості та сільського господарства погіршиться, внаслідок чого і далі зростатимуть безробіття та соціальна напруга в регіоні. Пріоритетними напрямками розвитку Миколаївської області повинні стати:
■ створення індустріальних парків, що сприятиме вирішенню демографічних проблем та створенню нових робочих місць;
■ активізація інноваційних структурних пере-творень завдяки стимулюванню розвитку наукоємних і високотехнологічних галузей, особливо машинобудівного комплексу;
■ розвиток ресурсо- й енергозберігаючих технологій, стимулювання виробництва з високим рівнем доданої вартості й низьковитратних виробництв;
■ підвищення конкурентоспроможності агропромислової продукції шляхом збільшення обсягів інвестицій.
Створення успішного, конкурентоздатного регіону з європейською якістю життя та безпечним довкіллям є основним завданням місцевої громади. На думку представників Миколаївської області, ключовим напрямком розвитку області повинно стати відновлення промислового потенціалу шляхом розробки та активної реалізації програми розвитку машинобудівної галузі, а також реконструкція транспортної інфраструктури. При цьому синергія від модернізації зазначених галузей забезпечить позитивний ефект і для інших сфер економіки області. Окрім зазначених напрямків розвитку, представники місцевих роботодавців, профспілок та трудових колективів визначили пріоритетним:
■ розвиток переробної промисловості, зокрема виробництво продуктів харчування, з використанням сировинної продукції сільського господарства регіону;
■ впровадження енергозберігаючих технологій в усіх сферах економіки;
■ створення спеціальної економічної зони для підприємств суднобудівної галузі з метою залучення інвестицій та реанімації вже існуючих підприємств;
■ побудова концесійних доріг, що дасть змогу повніше використовувати транспортний потенціал області;
■ розвиток туристично-рекреаційного комплексу області шляхом покращення умов інвестування та створення пільгових податкових умов для новостворених підприємств у цій сфері;
■ створення бази інвестиційних проектів об-ласті з метою активного залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів;
■ щорічне складання прогнозного балансу трудових ресурсів області для формування державного замовлення на підготовку фахівців
Львівська область
Львівська область є регіоном індустріально-аграрного типу. Понад 80% сукупної товарної продукції припадають на промислові виробництва. Галузями спеціалізації у всеукраїнському поділі праці є машинобудівна, хімічна, паливно-енергетична, лісова, деревообробна, целюлозно-паперова, легка та харчова промисловості. Агропромисловий комплекс області включає сировинну, переробну та обслуговуючі галузі. Основна його сфера – сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні цукрових буряків, льону-довгунця, зернових культур та на виробництві яловичини і м'яса птиці В галузевій структурі сільського господарства переважає тваринництво (61,8% валової продукції сільського господарства).
Зараз в Львівській області існує ціла низка перспективних інвестиційних проектів, які спрямовані на розвиток інфраструктури, зокрема транспортної. Це масштабні проекти, їх реалізація сприятиме збільшенню кількості робочих місць в регіоні не лише у будівельній, а й у суміжних галузях економіки
На погляд місцевої громади, майбутнє Львівської області залежить від розвитку місцевого машинобудування, транспортної сфери та туристично-рекреаційної галузі. Однак зусиль регіональної влади для вирішення цього питання буде замало в силу невідповідності масштабу наявних ресурсів і повноважень. Тому для успішного досягнення стратегічних цілей галузевих і регіональних програм розвитку необхідне активне сприяння держави.
З точки зору представників профспілок та роботодавців, головними шляхами розвитку області повинні стати.
■ розробка та активне впровадження довгострокової регіональної інвестиційної програми, яка б передбачала кардинальне покращення інвестиційного клімату та практичні кроки із залучення внутрішніх та зовнішніх інвесторів;
■ розбудова й створення нових територій пріоритетного розвитку, а саме технопарків, інноваційних центрів, бізнес-інкубаторів тощо;
■ створення умов для ефективнішого використання трудового потенціалу області, зокрема шляхом державного замовлення на молодих фахівців вищим навчальним закладам на основі прогнозного балансу потреби області у тих чи інших спеціальностях;
■ розробка та впровадження програми роз-витку машинобудівного комплексу області;
■ створення замкнених ланцюгів виробництва готових харчових продуктів з використанням місцевої сировинної с/г бази;
■ розвиток доріг загальнодержавного та місцевого значення, що дозволить максимально ефективно використати транспортний потенціал області;
■ забезпечення умов для інвестування у туристично-рекреаційний комплекс області та посилення громадського контролю за розподілом земельних ресурсів під будівництво туристичних об'єктів;
■ збільшення повноважень місцевої громади щодо розпоряджень місцевими фінансовими ресурсами.
Сумська область
Економіка Сумської області має чітко виражений індустріально-аграрний характер: її панівні галузі – машинобудування, енергетика, хімічна галузь та агропромисловий комплекс. В межах області розташовано понад 260 промислових підприємств, які є основними роботодавцями регіону.
Загалом в економіці Сумської області простежуються яскраво виражені кризові явища, спричинені як тимчасовими, так і фундаментальними економічними факторами. Щоб послабити ці негативні тенденції в економіці регіону та перейти до моделі стабільного економічного зростання, потрібні термінові заходи, які передбачають якісні системні зрушення в ключових для регіону галузях промисловості та сільському господарстві, зокрема:
■ створення нових інноваційних промислових підприємств;
■ розвиток інфраструктури підтримки підприємництва;
■ стимулювання розвитку високотехнологічних секторів (створення ІТ бізнес-інкубаторів, створення інноваційних наукових лабораторій для молоді, забезпечення інформаційно-консультативного супроводу інноваційних підприємств);
■ підтримка альтернативної енергетики та стимулювання заходів із енергозбереження;
■ технологічне переоснащення наявних і створення високотехнологічних нових підприємств виробництва і переробки сільськогосподарської продукції;
■ підвищення обсягів використання туристичних ресурсів та збільшення привабливості об'єктів, які мають туристичний потенціал;
■ розроблення нових туристичних продуктів, розвиток інфраструктури та сфери послуг.
Зараз база інвестиційних проектів Сумської ОДА налічує близько сотні об'єктів, доволі привабливих для іноземних інвесторів. Реалізація навіть частини з них позитивно вплине на модернізацію інфраструктури області та сприятиме помітному скороченню безробіття в регіоні.
На думку місцевої громади Сумської області, активний розвиток регіону повинен відбуватись шляхом докорінної модернізації промисловості та створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій. Однак вирішення цих завдань вимагає всебічної підтримки та сприяння з боку держави. Виходячи із наявної сировинної, наукової та виробничої бази, представники профспілок та роботодавців визначили пріоритетні шляхи розвитку Сумської області, які включають:
■ розвиток органічного землеробства та створення замкненого циклу виробництва готових продуктів харчування, орієнтованого при цьому на місцеву сільськогосподарську сировину;
■ технологічна модернізація діючих та створення нових інноваційних підприємств виробництва та переробки с/г продукції;
■ будівництво нових та реконструкція існуючих доріг державного і місцевого значення, що дозволить забезпечити замовленнями суміжні галузі економіки, зокрема будівельну галузь. Крім того, реалізація цього напрямку дозволить повніше використовувати транскордонне розташування області шляхом збільшення транзиту вантажів;
■ модернізація та збільшення інвестицій у розвиток нафтогазової галузі, що дозолить знизити енергозалежність не лише області, а й держави в цілому;
■ проведення реформи ЖКГ, яка передбачатиме впровадження енергозберігаючих технологій та поступове переведення комунального господарства на альтернативні види енергії;
■ створення в області територій пріоритетного розвитку, зокрема вільних економічних зон, технопарків, бізнес-інкубаторів тощо. Наслідком реалізації цього напрямку стане значне зростання привабливості області для потенційних інвесторів;
■ створення громадського органу для контролю за діяльністю місцевої влади;
■ розвиток інфраструктури підтримки підприємництва, зокрема консультаційних центрів.
Одеська область
Загалом Одеська область є високорозвиненим індустріальним регіоном держави, чия промисловість грає значну роль в структурі національної економіки України. На її території розташовані підприємства машинобудування, металообробки, хімічної, нафтохімічної, харчової і легкої промисловості. Однак повній реалізації потенціалу області та розвитку трудових ресурсів заважає відсутність чіткої стратегії якісних структурних перетворень та недосконала структура місцевої економіки.
Аналіз базових економічних показників вказує на необхідність активнішого впровадження системних заходів, орієнтованих не лише на подолання кризових явищ в економіці Одеської області, а й на запуск процесів сталого розвитку регіону. Такими ефективними кроками повинні стати:
■ створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу;
■ впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку індустрії із досягненням 3-4 рівнів технологічного укладу;
■ розвиток інфраструктури в аграрній сфері (будівництво і реконструкція елеваторів та комплексів перевалки зерна);
■ будівництво нових швидкісних автомагістралей, автомобільних доріг загального користування державного значення за пріоритетними напрямками розвитку регіону та за напрямками туристичних маршрутів;
■ створення сучасних спеціалізованих високотехнологічних перевантажувальних терміналів, збільшення потужностей морських портів;
■ модернізація і реконструкція наявної матеріально-технічної бази об'єктів туристичної інфраструктури.
В переліку перспективних інвестиційних проектів Одеської області ключове місце займають проекти, пов'язані із транспортною та енергетичною сферою. Реалізація цих проектів дозволить значно підвищити роль регіону як транспортного вузла держави, а також знизити енергозалежність області.
На погляд місцевої громади, для подолання негативних тенденцій у соціально-економічному розвитку регіону потрібно докорінно модернізувати інфраструктуру і підвищити інвестиційну привабливість області. При цьому реконструкція галузей економіки повинна базуватися на довгостроковій стратегії розвитку, яка б визначала кінцевий ефект від проведених заходів. Загалом же, на думку представників профспілок та роботодавців, необхідними кроками з подолання кризових явищ у економіці області та переходу до сталого розвитку є:
■ розробка і реалізація програми з оздоровлення великих промислових підприємств області;
■ спрощення дозвільної системи в бізнесі і земельних відносинах, що дозволило б значно знизити корупцію та пришвидшити процес реалізації інвестиційних проектів;
■ активна боротьба із тіньовим сектором економіки;
■ розбудова транспортної інфраструктури області на основі концесійних механізмів та державно-приватного партнерства; модернізація портового господарства як ключової ланки транспортної системи України;
■ розвиток відновлюваних видів енергії, зокрема сонячної; забезпечення пільгового податкового періоду для новостворених підприємств у цій галузі;
■ створення сільськогосподарських кластерів виробництва кінцевих продуктів харчування з використанням місцевої сировинної бази;
■ розвиток туристично-рекреаційного комплексу області; основними інструментами по-винні стати пільговий податковий режим для новостворених підприємств галузі, а також справедливе розподілення земельних активів через проведення публічних аукціонів;
■ реконструкція та модернізація аварійних ділянок мереж тепло-, водо- та газопостачання та енергозбереження шляхом створення спільних підприємств або використання концесійних механізмів із залученням іноземних інвесторів.
За результатами роботи проекту, його учасники дійшли висновку щодо актуальності наступних рекомендацій:
Органам місцевого самоврядування:
1. Активізувати роботу територіальних соціально-економічних рад, сформувати в їх структурі дієві постійні робочі органи (комісії, робочі групи, комітети), які б забезпечували безперервність розгляду питань між засіданнями рад.
2. Опрацювати формат активного долучення до роботи рад громадських інституцій, що безпосередньо не представлені в жодній із сторін соціального діалогу.
3. Забезпечити висвітлення діяльності територіальних соціально-економічних рад шляхом інформування громадян про плани роботи, заходи та звіти про їх діяльність.
4. Визначити структурний підрозділ, відповідальний за забезпечення діяльності секретаріату територіальної ради.
5. Запровадити систематичне навчання представників органів місцевого самоврядування з питань ведення соціального діалогу.
Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
1. При визначенні переможців конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» враховувати такий критерій, як забезпечення органами місцевого самоврядування ведення соціального діалогу, що посилюватиме мотивацію органів місцевого самоврядування до використання наявного потенціалу співпраці із соціальними партнерами З цією метою абзац 1 п. 3.1 розділу ІІІ «Критерії визначення переможців Конкурсу» Положення про конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» викласти у такій редакції: «1) перший критерій - ініціативність (ступінь залучення та використання ініціативи громади: реалізація рішень територіальної ради, громадських слухань, ініціатив громадських організацій, суб'єктів господарювання)».
2. Доцільно включити до складу конкурсної комісії конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» представників Національної тристоронньої соціально-економічної ради, її секретаріату.
Департамент захисту соціально-економічних прав
