Законопроекти, які змінять ситуацію в комунальній сфері, на даний момент знаходяться на розгляді у відповідних Комітетах Верховної Ради України. В Україні вже в наступному році має запрацювати Фонд енергоефективності, у зв’язку з чим планується прийняття наступних законопроектів: «Про житлово-комунальні послуги», «Про енергоефективність будівель» і «Про комерційний облік».
Проект Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» (рестр. № 4941 від 11.07.2016)
Зміни, які передбачаються:
• Усі будівлі, в тому числі житлові будинки, повинні за свій рахунок провести енергоаудит;
• Окремим будівлям доведеться оформити сертифікат енергоефективності;
• Тих, хто не оформить сертифікат енергетичної ефективності, будуть штрафувати;
• З'являться мінімальні вимоги з енергоефективності будівель.
Всі об'єкти будівництва і вже зведені будівлі повинні пройти аудит енергетичної ефективності за свій рахунок. Якщо енергоаудит проводитимуть в житловій багатоповерхівці, платити доведеться всім власникам квартир. Як відзначають експерти, в середньому аудит типовою багатоповерхівки може обійтися в 5-12 тисяч гривень. Сума залежить від площі будинку та обладнання, яке використовує енергоаудитора. Наприклад, сім'ї, яка живе в будинку на сто квартир, за аудит доведеться заплатити від 50 до 120 гривень. Орієнтовна вартість енергоаудиту для багатоповерхівок:
до 100 квартир - 9.5 тис. гривень
до 300 квартир - 12 тис. гривень
до 350 квартир - 13 тис. гривень
Енергоаудит, згідно із законопроектом, повинні будуть провести у всіх будівлях, а отримати сертифікат енергоефективності доведеться новобудовам, будівлям, які здаються в оренду як мінімум на рік, і місцям загального користування з площею від 250 квадратних метрів. Сертифікат вважається дійсним 10 років за умови, якщо за цей час будівля не буде утеплятися.
Тим, хто сертифікат не отримає, доведеться заплатити штраф від 3400 до 5100 гривень. Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію з 1 січня 2017 року.
Проект Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» розроблено Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України разом з Державним агентством з енергозбереження та енергоефективності України з метою врегулювання на законодавчому рівні питання щодо підвищення енергетичної ефективності будівель.
Законопроект погоджений Секретаріатом Енергетичного Співтовариства від 16.11.2015 та відповідає вимогам положень Директиви ЄС ЄС 2010/31/ЄС «Про енергетичну ефективність будівель».
Проект Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (реєстр. № 1581-д від 10.12.2015)
Законопроект був прийнятий Верховною Радою України за основу 2 лютого ц.р.
За відведений час надійшло 413 поправок від 25 народних депутатів України, 261 з яких враховано (у тому числі редакційно, частково та по суті), а 152 поправки відхилено як такі, що суперечать концепції та завданням проекту.
СПО об’єднань профспілок надсилав Парламентським фракціям Верховної Ради України низку постатейних зауважень і пропозицій до зазначеного законопроекту.
З метою підготовки узгодженої редакції зазначеного проекту Комітетом було створено Робочу групу. Протягом лютого – червня ц.р. відбулося десять засідань Робочої групи, у яких брали участь уповноважені особи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства; Міністерства енергетики та вугільної промисловості; Міністерства соціальної політики; Міністерства екології та природних ресурсів; Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Антимонопольного комітету; Київської міської держадміністрації, а також представники галузевих асоціацій, об’єднань профспілок, громадських інституцій та міжнародні експерти.
Під час засідань представниками профспілок було висловлено категоричне заперечення проти введення плати за клієнтське обслуговування та запровадження пені, оскільки це ляже важким тягарем на збіднілих споживачів комунальних послуг.
Довідково: одним із негативних нововведень законопроекту є запровадження пені. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Пеня нараховується після 20 числа кожного місяця. Так, якщо прострочити платіжку на 10 днів, доведеться заплатити на 1% більше.
18.10.2016 вручено таблицю поправок-2 до законопроекту. Проект Закону України «Про житлово-комунальні послуги» очікує на друге читання.
Проект Закону України «Про комерційний облік комунальних послуг» (реєстр. № 4901 від 06.07.2016)
Що нового:
• До 1 січня 2018-го у всіх житлових будинках встановлять лічильники на світло, газ, тепло, електроенергію і воду
• За борги за комуналку доведеться платити пеню
• Будівлям, необладнаних лічильниками, заборонять підключатися до мереж
На даний момент, наприклад, лічильники на воду встановлені тільки у 77% абонентів. За інформацією авторів законопроекту низький показник оснащення засобами обліку унеможливлює ефективну реалізацію заходів по економії водних ресурсів. Станом на початок року теплові лічильники встановили тільки в 53% будинків. Існуючі норми споживання, за якими доводиться платити українцям без лічильників, часто завищені. Як зазначають експерти в сфері енергоефективності, встановивши всі лічильники (в тому числі і тепловий лічильник на будинок), можна на 30% менше платити за комуналку.
Як показує аналіз Держенергоефективності, якщо встановити на будинок прилад обліку тепла, через один-три роки споживання скорочується на 15-20%, в результаті мешканці платять за комуналку менше. "Лічильники також не дозволять переводити наднормативні втрати в мережах на споживачів", - зазначають автори документа. Прилади обліку відповідно до закону повинні бути встановлені:
• У всіх нежитлових будівлях - до 1 жовтня 2017;
• У всіх житлових будинках - до 1 жовтня 2018 года;
Довідково: за інформацією ЗМІ, експерти вважають, що одним з локомотивів енергоефективності в Україні може стати бюджетний сектор - будівлі державних і комунальних установ, об'єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні). Деякі міста вже провели перші тендери по енергосервісу: в 2015-2016 роках вже було 26 тендерів і підписано 14 акцептів.
Розвиток законодавства в сфері енергоефективності звичайно є важливим і допоможе становленню ринку. Але важливо зберегти баланс між м'яким стимулюванням у вигляді створення правил гри на ринку і єдиної термінології, і утриматися від жорсткого нав'язування споживачам додаткових платних зобов'язань і послуг, які не всім потрібні . Такий баланс може виникнути, якщо буде діалог зі споживачами і постачальниками послуг, які вже розуміють потреби і настрої клієнтів.
Департамент захисту соціально - економічних прав
