У світлі останніх подій дедалі більшої актуальності набирає питання профспілкового захисту соціально-трудових прав неформально зайнятих у гіг-економіці.
Адже свобода працювати за вільним графіком приховує прекаризацію праці, відсутність оплати за понаднормову роботу, а також позбавлення працівників соціальних гарантій та страховок. Яскравими прикладами цифрових платформ для зайнятості в Україні є «Glovo», «Uber Eats», «Uklon», «Uber» та ін.
Моделі таких «платформ» по всьому світу вдаються до схеми прихованого працевлаштування. Офіційно компанії називають кур'єрів та водіїв лише «вільними агентами» та «фрілансерами». А насправді, їх формат зайнятості має всі ознаки працевлаштування.
Сьогодні й Україна зіштовхнулася з проблемою, що є актуальною у світі вже кілька років. А саме з правовим регулюванням так званої gig-economy ― моделі економіки, яка передбачає таку форму зайнятості, як фріланс.
Ситуація з такими «платформами» є негативною як для самих працівників, так і для публічних фінансів. І виходом з цього може бути лише легалізація їхньої праці.
На даний момент працівник не має жодних гарантій зайнятості та можливості компенсації у разі настання нещасного випадку під час своєї діяльності. За таких умов державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд України недоотримують суттєвих коштів. Легалізація праці на платформі ― це ключ до досягнення нормальних умов праці. Саме встановлення офіційних трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства буде гарантувати належні умови праці таких працівників.
Нещодавно після серії акцій протесту з вимогами до керівництва щодо офіційного працевлаштування, страховки кожного кур'єра, пільг на паливо та зв'язок кур’єри Glovo створили профспілку для захисту своїх інтересів і подали документи на її реєстрацію. До цього спонукали останні події, а саме смерть кур’єра Glovo, який 25 липня ц.р. потрапив в аварію під час виконання замовлення, а також зміни системи нарахування заробітної плати.
До новоствореної профспілки можуть входити не тільки «гловери», а й працівники інших кур'єрських служб. Кур’єри Glovo вже повідомили компанію, що її працівники об’єдналися у профспілку, яка має на меті не лише покращення умов для кур’єрів, що досі працюють в компанії, але й відновлення на роботі тих, кого звільнили за участь в протестах.
Нагальність порушеного питання підтверджує міжнародна практика профспілкового руху кур’єрів. Так, в Японії кур’єри служби доставки Uber Technologies Inc. створили профспілку для узгодження умов контракту та пошуку покращених умов праці.
Uber та Lyft Inc. (конкуруюча служба доставка їжі) зіштовхнулися з критикою щодо ненадання своїм «працівникам», відомим як «платформери», страхування від нещасних випадків та інших вигод, якими користуються звичайні працівники.
Голова профспілки Томіо Маеба на прес-конференції в Токіо заявив, що кур’єри хотіли б покращити робочі умови для співробітників служби доставки Uber Eats шляхом переговорів. Профспілка наполягає на усвідомленні компанією несприятливого робочого середовища кур’єрів і прагне забезпечити безпечніші та стабільніші умови праці для всіх працівників платформи. Профспілка, утворена 17 платформерами, також планує просити японський підрозділ американської компанії забезпечити справедливе ставлення до кур’єрів та перевірити спосіб встановлення системи нарахування заробітної плати на відстані.
Як результат, Uber запровадила програму компенсації збитків для співробітників служби доставки в Японії у співпраці з Mitsui Sumitomo Insurance Co. Компанія заявила, що сплатить усі страхові внески.
За оцінками, у Японії є 15 тис. платформерів Uber Eats. За останніми даними Уряду, понад 3 млн людей працюють позаштатними фрілансерами. Тому, Уряд розглядає можливість подати законопроект до Сейму для захисту фрілансерів від негативного поводження.
У грудні 2017 р. суд Валенсії (Іспанія) постановив, що 97 кур’єрів служби «Деліверу» - фальшиві самозайняті та є найманими працівниками, яких має бути зареєстровано за загальними правилами.
Це не перший випадок прийняття рішення про встановлення наявності офіційних трудових відносин між кур’єрами та «платформою». Однак це перша ухвала, що випливає з дій, вжитих Міністерством праці Іспанії.
У рішенні суддя визнав, що важко визначити трудові відносини, що стосуються цифрових платформ, використовуючи застосовувані на сьогодні критерії (наявність робочого місця, встановлення робочого часу тощо). Однак у рішенні зазначається, що "справжні засоби виробництва - це не велосипед чи мобільний телефон, якими користується кур’єр, а цифрова платформа, що відповідає попиту та пропозиції та належить підприємству".
Для уникнення подібних невідповідностей та проблем визначення характеру відносин між фрілансером та компанією Польща та Угорщина вже давно запровадили використання спрощених норм для полегшення проведення сезонних, тимчасових та міні-робочих місць на задекларованій основі. Розрізняється дві категорії спрощеної зайнятості: сезонні сільськогосподарські роботи та інші випадкові / тимчасові роботи (тобто домашні роботи).
Статистика спрощених випадків зайнятості: 83% - випадкова зайнятість, 3% - сезонна зайнятість у сільському господарстві, 2% - вирощування рослин та 1,5% - зайнятість у туризмі.
Сьогодні міжнародна профспілкова спільнота має консолідувати зусилля щодо вирішення нагальних проблем у цій сфері в частині вдосконалення законодавчого регулювання форм та методів захисту прав працюючих, серед яких право на відпочинок, соціальний захист та ін. Адже сьогодні так звані угоди на виконання робіт фрілансерами, у разі їх наявності, передбачають лише предмет виконуваної роботи, строки, оплату за неї, можливі обставини в умовах форс-мажору та не містять положень щодо часу відпочинку, конфіденційності (як зі сторони замовника, так і самого фрілансера), відповідальності сторін і гарантій, соціального захисту тощо.
Анна Пугачова,
провідний експерт з регулювання
соціально-трудових відносин апарату ФПУ
