Poslannya 2013

 

Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України – документ стратегічного значення, яким визначаються пріоритетні напрямки розвитку країни. Особливого статусу цей документ набув після прийняття  Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  (щодо системи програмних документів) від 17.05.12 № 473, відповідно до якого органи виконавчої влади фактично зобов’язані розробляти та видавати нормативні, правові акти на підставі щорічних послань.

Свідченням визнання важливої ролі профспілок у формуванні і реалізації соціально-економічної політики стало включення до складу робочої групи з підготовки щорічних послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України Голови ФПУ, керівника СПО профспілок Кулика Ю.М.

 

В рамках робочої групи було підготовлено пропозиції профспілок до проекту Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2013 році, які спрямовані на захист прав працівників, удосконалення системи оплати праці, досягнення європейських стандартів життя, вирішення проблем соціальної сфери та подолання бідності.

6 червня поточного року оприлюднене щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2013 році» (далі – Послання), у якому на 576 сторінках проаналізовано основні здобутки в економічній, соціальній, гуманітарній, політичній та інших сферах життя держави за минулий рік, а також визначено основні пріоритети діяльності на цей рік.

Розглядаючи цьогорічне Послання Президента України слід акцентувати увагу на наступному.

 

Економіка. Основні посили пріоритетних напрямів подальшого економічного зростання, закладені до Послання Президента на 2013 рік, спрямовані на збереження та нарощення динаміки соціально-економічного розвитку, продовження реалізації економічних реформ, розвиток внутрішнього ринку. Значне місце в досягненні вищезазначених пріоритетів приділяється, зокрема реалізації Програми економічних реформ на 2010–2014 роки та Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки.

Глава держави приділяє увагу подальшому розвитку пріоритетних інвестиційних проектів, наголошуючи, що обсяг державних гарантій, покликаних забезпечити їх фінансування, має становити не менш як 5% обсягу ВВП.

Актуальним завданням є зменшення питомої ваги традиційних експортних секторів промисловості, переорієнтація ресурсів на забезпечення потреб внутрішнього ринку та освоєння нових зовнішніх ринків продукції з вищим рівнем доданої вартості. Крім того, в Посланні підтриманий курс на широке імпортозаміщення, локалізацію виробництв, необхідність залучення інвестицій на модернізацію, оновлення основних фондів, а також йдеться про подальший розвиток механізмів державно-приватного партнерства, в тому числі в транспортній сфері.

Особливу увагу приділено питанням реалізації потенціалу агропромислового комплексу, реформуванню дорожньо-транспортного комплексу, сектору енергетики (найважливіші проблеми енергозбереження, енергоефективності економіки в цілому, пошук альтернативних шляхів поставок природного газу, модернізація газотранспортної системи України).

Визначено низку заходів щодо мінімізації негативних наслідків загострення проблем розвитку ринку праці та політики зайнятості, зокрема створення умов для реструктуризації зайнятості; стимулювання попиту на робочу силу; створення нових робочих місць із гідними умовами найму та оплати праці; розроблення методичних засад довгострокового прогнозування потреби економіки в робочій силі за видами економічної діяльності та професіями; встановлення порядку розроблення та надання суб’єктами господарювання планів заходів щодо посилення соціального захисту працівників, які працюють у режимі неповного робочого дня (тижня) або перебувають у відпустках без збереження заробітної плати у зв’язку з тимчасовою зупинкою виробництва; розвиток системи освіти упродовж життя.

 

Бюджетна політика. Зазначається, що в умовах глобальної макроекономічної нестабільності, яка знижує потужність зовнішніх чинників економічного зростання, бюджетна політика в Україні має стати вагомим інструментом реалізації внутрішнього потенціалу зростання, продовження модернізаційних реформ.

У Посланні Президента визначено, що у 2013 році мають бути розроблені концептуальні засади середньострокового бюджетного планування та визначені основні етапи переходу від річного до середньострокового планування державного бюджету. При цьому підкреслено важливість консолідації зусиль усіх учасників бюджетного процесу для забезпечення більш тісного зв’язку між стратегічним плануванням діяльності головних розпорядників бюджетних коштів і середньостроковим бюджетним плануванням.

Серед пріоритетних завдань у 2014 році у сфері державних фінансів визначено оптимізацію видатків на державне управління. Також зазначено, що для оптимізації на ці цілі необхідно вдосконалити розподіл і збалансування повноважень і функцій між територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Одночасно, в Посланні визначено, що реалізація бюджетної політики поточного року спрямовується на забезпечення сталого розвитку національної економіки та продовження економічних реформ, підвищення стандартів життя і рівня добробуту громадян, сприяння збалансованому розвитку конкурентоспроможної економіки, забезпечення фінансової стабільності держави, підвищення ефективності виконання програм імпортозаміщення, розвиток виробництва вітчизняних товарів, забезпечення ефективного захисту внутрішнього ринку та підтримки експорту, модернізацію інфраструктури й базових секторів економіки, забезпечення екологічної безпеки, оптимізацію соціального захисту населення завдяки підвищенню його рівня та адресності.

Звернено увагу, що при підготовці Державного бюджету України на 2014 рік ефективну реалізацію поточних завдань бюджетної політики необхідно забезпечити зберігаючи високу динаміку реформ.

Окремим напрямом бюджетної політики визначено модернізацію системи складання та виконання місцевих бюджетів і регулювання міжбюджетних відносин, яка має відбуватися у напрямі зменшення залежності місцевих бюджетів від державного на основі створення стимулів до розкриття внутрішнього потенціалу розвитку регіонів, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, зменшення неефективних витрат.

Відповідно до завдань Президента бюджетна політика у 2014 році та на середньострокову перспективу має забезпечувати економічно обґрунтовану й виважену політику щодо підвищення мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з урахуванням прогнозних індексів інфляції та рівня продуктивності праці.

Разом з тим, у Посланні вказано на необхідність випереджального зростання мінімальної заробітної плати у порівняні з іншими мінімальними соціальними гарантіями та «визначення чіткого терміну встановлення розміру тарифної ставки працівникам І розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, як це передбачено законодавством про оплату праці», чим підтримано позицію профспілок.

Одним із важливих кроків у частині оплати праці у бюджетній сфері визначено подальше вдосконалення Єдиної тарифної сітки та відповідне підвищення доходів працівників бюджетної сфери згідно з Концепцією удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року.

Зазначимо, що Міністерством соціальної політики вже розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», який не погоджено профспілками в зв’язку з його невідповідністю даному завданню, поставленому Президентом.

 

Податкова політика. Послання Президента містить позитивну оцінку низки змін, які відбулись в 2012 році в податковій політиці країни та визначає, що основним пріоритетом цієї політики має залишатися формування сприятливого податкового простору для стимулювання економічної діяльності та посилення справедливості податкової системи. З метою реалізації зазначеного та забезпечення стабільних податкових правил передбачено низку заходів, в частині посилення боротьби з мінімізацією оподаткування та ухилянням від сплати податків; удосконалення податкового законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів; упровадження оподаткування багатства та предметів розкоші; оптимізації системи податкових пільг на основі аналізу ефективності їх застосування; спрощення адміністрування податків для підприємств, тощо.

Важливо відмітити, що задля здійснення ефективного управління процесами надання, використання і скасування податкових пільг Президентом запропоновано, зокрема:

- ввести щорічні публічні галузеві звіти про результати використання отриманих податкових пільг;

запровадити моніторинг ефективності податкових пільг, що надаються суб’єктам господарювання в межах законів про стимулювання інвестиційної діяльності, здійснити аналіз таких пільг і в разі необхідності відкоригувати механізм їх надання.

В Посланні Президента також визначено завдання щодо спрощення форм декларацій за основними податками і зборами. Зазначене співпадає з позицією профспілок, оскільки провадиться активна робота для вирішення означеної проблеми. Так профспілкова сторона звернулась до представника ФПУ у Верховній Раді України, народного депутата України Стояна О.М. з проханням внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо спрощення процедури подання звітності з податку на доходи фізичних осіб щодо не відображення неоподаткованої вартості дитячих новорічних подарунків.

Таким чином, Президент зазначає, що на сучасному етапі серед найважливіших кроків у сфері політики доходів має стати упровадження пакету змін до Податкового кодексу України, який передбачатиме поглиблення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб, запровадження податку на розкіш, зміни в оподаткуванні нерухомості тощо.

 

Соціальна політика.

У Посланні зазначено, що «Не менш важливою ціллю політики реформ було визначено збереження і розвиток людського та соціального капіталу. Насамперед – за рахунок підвищення ефективності та стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти та медичного обслуговування. Такі зміни необхідні, аби припинити нарощування соціального розшарування, створити гідні умови для людей

Президент акцентує увагу, що в умовах, коли джерела швидкого екстенсивного зростання, які могли бути підґрунтям позитивної динаміки соціальної сфери у докризові роки вичерпані, єдиний спосіб виходу України на траєкторію стійкого розвитку – це рішучі та всеосяжні реформи, спрямовані на підвищення добробуту населення й поліпшення якості людського капіталу.

Водночас зазначено, що соціальна політика України потребує подальшої модернізації, стратегічними пріоритетами якої є:

- удосконалення політики доходів, спрямоване на розширення спектра джерел формування добробуту населення України, зменшення рівня майнового розшарування;

- перебудова системи соціального забезпечення та соціальної допомоги задля здійснення максимально ефективного використання видатків бюджету соціального спрямування, адресності надання допомоги;

- концентрація на найчутливіших секторах соціальної сфери, реформування яких може достатньо швидко та відчутно вплинути на якість життя громадян, зокрема на охорону здоров’я та забезпечення житлом.

Профспілки підтримують Президента у твердженні, що «прискорення розвитку національної економіки дасть можливість продовжити послідовний курс на підвищення рівня добробуту наших громадян. У 2013 році основним пріоритетом стануть соціальні інвестиції у майбутнє, у тих, хто будуватиме і розвиватиме Україну впродовж ХХІ століття».

 

У сфері соціальних гарантій та соціального захисту

Позиція профспілок співпадає із визначеними у Посланні наступними завданнями у соціальній політиці, зокрема щодо:

- удосконалення порядку встановлення на основі прожиткового мінімуму розміру державних соціальних гарантій та чіткого узгодження цього порядку із пріоритетами соціально-економічного розвитку;

- впровадження на принципах адресності нових підходів під час надання всіх видів соціальної допомоги (за винятком допомоги при народженні та усиновленні дитини, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам), посилення адресності надання пільг громадянам;

- удосконалення системи контролю за додержанням законодавства у сфері соціальної підтримки та надання соціальних послуг громадянам;

- розроблення та ухвалення закону України про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» щодо уточнення термінології стосовно державних соціальних стандартів;

- врегулювання питання нормативного забезпечення диверсифікації надавачів соціальних послуг шляхом залучення до цього процесу недержавних організацій на конкурсних засадах;

- підвищення доходів кожної малозабезпеченої сім’ї до кінця 2013 року на 619 грн., а у 2014 році – на 976 грн. (порівняно з 2012 р.);

- скасування до кінця 2014 року показника «гарантований рівень прожиткового мінімуму» на дітей, встановлений для призначення допомоги дітям із малозабезпечених сімей, що поліпшить становище 245 тис. дітей;

- збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною з інвалідністю (з найтяжчим ступенем втрати здоров’я) на 25%, що дасть змогу поліпшити становище 15 тис. дітей з інвалідністю.

Позиції профспілок та завдання Президента також співпадають у напрямі продовження реалізації житлової політики в частині створення системи забезпечення населення доступним житлом, підвищення соціальної ефективності державних житлових програм і забезпечення доступності житла для сімей із середньостатистичними статками, зокрема:

- завершити розроблення Закону України «Про основні засади державної житлової політики», яким буде визначено концептуальні засади державної житлової політики, закріплено основні організаційні й фінансові принципи та механізми для вирішення житлових проблем населення;

- знизити вартість будівництва, переглянути мінімальні стандарти забезпечення житлом, реформувати механізм державного обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

- завершити формування єдиного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, запровадити механізм фінансового моніторингу домогосподарств, які перебувають у квартирній черзі;

- збільшити обсяги державних видатків на житлове будівництво та розвиток сектору доступного орендного житла;

- розвивати малоповерхове будівництво і створювати молодіжні житлові комплекси (кооперативи) із залученням молоді до спорудження власного житла, передусім у сільській місцевості та в регіонах;

- запроваджувати різноманітні програми іпотечного кредитування (регіональні програми за участю іноземних банків тощо);

- запровадити комплекс нормативно-правових і фінансових заходів, що передбачає формування нового сегмента житла економ-класу;

- забезпечити розвиток системи найму житлових приміщень для сімей, що перебувають на квартирному обліку, у т.ч. у спосіб будівництва муніципального житла економ-класу, яке не підлягає подальшій приватизації квартиронаймачами.

Зазначимо, що пропозицію профспілок про посилення адресності житлових субсидій, як одного із шляхів їх доступності та ефективності враховано в завданні Президента на 2013 рік щодо «реформування системи пільг, що надаються вразливим верствам населення, у спосіб переходу до системи монетарних адресних субсидій».

 

У сфері соціального страхування та пенсійного забезпечення

 

Позиція профспілок співпадає із визначеним у Посланні завданням щодо продовження пенсійної реформи. Передбачено вдосконалення пенсійного законодавства, запровадження професійної пенсійної системи для пільгових категорій працівників, забезпечення рівності умов обчислення розміру пенсій незалежно від року їх призначення, підвищення рівня платіжної дисципліни роботодавців при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зазначимо, що основні пропозиції профспілок з питань пенсійного забезпечення у документі враховано. Це, вдосконалення пенсійного законодавства, підвищення дисципліни роботодавців щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, запровадження професійної пенсійної системи для пільгових категорій працівників і, саме головне, - вирішення основної існуючої сьогодні проблеми – ліквідації розриву у розмірах пенсій, призначених у різні роки.

 

Щодо соціального діалогу

У Посланні відмічено позитивну практику застосування усіх форм соціального діалогу на національному та територіальному рівнях з метою вирішення важливих соціально-економічних питань, в т.ч. щодо діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, вагомим здобутком якої стало прийняття Національної стратегії тристороннього співробітництва з протидії ВІЛ/СНІДу у сфері праці.

Позиція профспілок співпадає із визначеними у Посланні завданнями щодо забезпечення паритетності прав організацій роботодавців і профспілок як сторін соціального діалогу; створення тристоронніх соціально-економічних рад на рівні міст та районів з метою забезпечення сталого розвитку територіальних громад (довідково: проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» (щодо створення тристоронніх соціально-економічних рад на рівні міст та районів) погоджено СПО об’єднань профспілок ще у січні 2013 року, проте до цього часу Урядом не внесено до Верховної Ради України).

 

У Посланні Президента звернено увагу на необхідність більш повної реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами. У контексті цього передбачено роботу Конституційної асамблеї над оновленням Конституції України. Зокрема поставлено завдання про розгляд можливості уточнення положень розділів III («Вибори. Референдум») та IV («Верховна Рада України») у частині:

- передбачити, що народна законодавча ініціатива реалізується у спосіб внесення постатейно розробленого законопроекту на розгляд Верховної Ради України або всеукраїнського референдуму. При цьому необхідно передбачити, що законопроект на розгляд Парламенту може бути внесений на вимогу не менше 80 тис. виборців;

- установити, що закони, ухвалені на всеукраїнському референдумі, можна змінювати за звичайною парламентською процедурою не раніше ніж за п’ять років або конституційною більшістю Верховної Ради України наступного скликання;

- запровадити «народне вето» як різновид народної законодавчої ініціативи, що передбачатиме можливість скасування на всеукраїнському референдумі ухвалених Верховною Радою України законів.

 

Текст щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році розміщено за адресою: http://www.niss.gov.ua/articles/1192/

 

 

Додатки: окремі статистичні таблиці

 

Узагальнено департаментом бюджетної політики

та соціального захисту апарату ФПУ на основі

матеріалів структурних підрозділів апарату ФПУ