Таку тему обговорювали учасники слухань у комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, що відбулися 7 грудня 2022 року.
У комітетських слуханнях під головуванням Першого заступника голови комітету, народного депутата України Михайла Цимбалюка взяли участь народні депутати України, представники Офісу Президента України, центральних органів виконавчої влади, обласних держадміністрацій, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду України, всеукраїнських об’єднань профспілок та організацій роботодавців, наукових установ, громадських організацій.
Михайло Цимбалюк, вітаючи всіх учасників, закликав депутатів, які є представниками найвищого законодавчого органу, «при прийнятті рішень завжди пам’ятати, що Конституція України не дозволяє звужувати соціальні виплати. Але, нажаль, ми маємо вже такі тривожні факти, коли це відбувається. Ми маємо сьогодні фахово говорити проте, що цінність людини, її життя, здоров’я є основним, що затверджено Конституцією.».
Перша заступниця Міністерки соціальної політики України Дарія Марчак у своєму виступі зазначила, що наразі законодавчо встановлений розмір прожиткового мінімуму в 2,5 рази менше ніж його фактичний розмір, розрахований міністерством у цінах жовтня ц.р. (2589 грн проти 6394 грн відповідно), а для працездатних осіб – в 2,7 рази (2683 грн проти 7231 грн відповідно). Зазначена різниця є критичною і протягом останніх років ця тенденція погіршується.
Основними проблемами прожиткового мінімуму в міністерстві вважають наступні:
- прожитковий мінімум не показовий для розуміння фактичного рівня підтримки державою громадян, адже він використовується для визначення розмірів більше ніж 180 показників;
- до ПМ прив’язано показники, які не є соціальними виплатами;
- застаріла методологія визначення ПМ.
Необхідними подальшими діями для розв’язання означених проблем міністерка вважає наступні:
- запровадження сучасної методології визначення прожиткового мінімуму з урахуванням європейських стандартів;
- зміна сфери застосування: ПМ, обрахований за новою методологією, має бути показником, який визначає рівень соціальних гарантій;
- реформування системи соціальної підтримки, яка відповідатиме принципам і стандартам соціальної політики ЄС.
На глибоке переконання Директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, академіка НАН України Елли Лібанової, прожитковий мінімум має визначатися виключно як межа бідності і застосовуватися як межа бідності. Тобто він має впливати на становище бідних людей, на підвищення їх доходів до того рівня, який може і хоче забезпечити держава. Визнання ПМ межею бідності фактично означає те, що ми відходимо від індивідуального ПМ до ПМ по домогосподарству або по родині. Це означає зміну принципів системи оподаткування – перехід до родинного або по домогосподарству оподаткування. Щодо методики обрахунку ПМ – що більше складових має враховувати методика, тим ширше поле для політичних маніпуляцій. На думку Елли Лібанової, нормувати необхідно їжу, всі інші складові рахувати у відсотках.
Разом з тим, академік не погодилася з ідеєю Мінсоцполітики щодо встановлення прожиткових мінімумів по регіонах, оскільки Україна є унітарною державою, тож державна соціальна гарантія має бути єдиною по всій країні. А в регіонах місцева влада, за наявності можливостей, може встановити певні підвищуючі коефіцієнти.
Також, науковиця звернула увагу на проблему втрати інформаційного поля – під час війни Держстат не може проводити обстеження умов життя домогосподарств і інших пов’язаних з цим показників. Тож сьогодні Уряд, влада України має ініціювати запит до міжнародних структур щодо надання підтримки для створення інформаційного поля, яке буде доступне для формування і використання під час бойових дій і хоча б перший рік після їх закінчення.
Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін у своєму виступі розкрив сутність профспілкової позиції щодо визначення розмірів та сфери застосування базового державного стандарту – прожиткового мінімуму.
Він зазначив, що профспілки чітко розуміють, що прожитковий мінімум і питання доходів населення сьогодні як ніколи є питанням безпековим, в тому числі і в контексті виходу після перемоги України з цієї жахливої ситуації. Адже наразі понад 7 млн українців сьогодні знаходяться за межами України, в т.ч. у країнах Європи, користуючись соціальною допомогою та виплатами, які обраховуються виходячи з європейських стандартів та європейського рівня життя.
Після війни постане питання їх повернення, тож ми маємо забезпечити відповідний рівень їх проживання.
Отже потрібно вирішити питання щодо:
- змісту прожиткового мінімуму. Ми маємо дотримуватися положень Конвенції МОП № 117 і Європейської соціальної хартії (переглянутої) – це, у тому числі, забезпечення права на освіту, медицину, житло;
- методики розрахунку. Традиційно профспілки пропонували нормативний методу, тобто обрахунок вартісної величини наборів. Але, розуміючи зміни в суспільстві, в тому числі еволюційну зміну способу нашого життя, наразі ми пропонуємо застосовувати нормативно-структурний метод, коли фіксується одна складова, інша прирівнюється у відсотковому виразі (в рамках робочої групи при парламенті по законопроекту № 3515 профспілки пропонували застосовувати співвідношення п'ятдесят на п'ятдесят, де гарантовані п'ятдесят відсотків - це набори продуктів харчування та житлово-комунальних послуг, і п'ятдесят – це інші товари і послуги);
- зв’язку із статусними виплатами та зарплатами, у тому числі зарплатами чиновників державного сектору. Ми вважаємо, що прожитковий мінімум має враховуватися лише при визначенні мінімальної зарплати. Далі, якщо потрібна кратність у зарплатній сітці, вона може бути забезпечена кратністю до мінімальної зарплати. Статусні виплати можуть обраховуватись на базі інших одиниць, таких як, середня заробітна плата по країні, мінімальна заробітна плата, а не прожитковий мінімум;
- застосування. Конституція України належним чином про це говорить – прожитковий мінімум має становити базу для тих виплат, які є єдиним джерелом доходів для людей. Тобто, маючи єдине джерело доходів, людина має бути належним чином забезпечена.
Щодо пропозиції академіка Елли Лібанової про оподаткування доходів родини – профспілки не бачать на сьогоднішній день можливостей, в тому числі організаційних, для негайного запровадження такого підходу. Наразі родини розділені, в т.ч. кордоном, вони по факту є податковими резидентами різних країн. Джерела доходів максимально диверсифіковані, в т.ч. і з урахуванням волонтерської допомоги.
Завершуючи зустріч Михайло Цимбалюк запевнив, що всі конкретні та аргументовані пропозиції, які пролунали під час комітетських слухань, будуть враховані під час підготовки рекомендацій комітетських слухань.
З інформаційно-аналітичними матеріалами і пропозиціями профспілок щодо вирішення проблем прожиткового мінімуму, які були завчасно надіслані Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів для підготовки проекту рекомендацій комітетських слухань, можна ознайомитися тут.
Департамент з питань бюджету та оплати праці
